Рішення

від 24.04.2017 по справі 926/881/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р. Справа № 926/881/17

За позовом дочірнього підприємства Каскад Логистик , м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Чудей Сторожинецького району Чернівецької області

про стягнення заборгованості - 19636 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 06/03 від 06.03.2017 року;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: дочірнє підприємство Каскад Логистик звернулось до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 33759,12 грн., з яких 25000,00 грн. основного боргу, 696,93 грн. 3% річних за період з 24.03.2016 по 06.03.2017, 3171,30 інфляційних за період з 01.04.2016 по 31.01.2017 та 4890,89 грн. пені за період з 24.03.2016 по 23.09.2016.

Свій позов позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 25/05 від 25.05.2015 в частині несвоєчасної оплати послуг.

Ухвалою від 14.03.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.03.2017.

Ухвалою від 28.03.2017 у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 24.04.2017.

На день вирішення спору, 24.04.2017, відповідач повторно у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання за адресою згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань (Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Чудей).

Представник позивача просить суд задовольнити надіслану ним поштою заяву про зменшення розміру позовних вимог до 19636 грн., з яких 10000 грн. заборгованості, 779,94 грн. трьох процентів річних, 3965,17 грн. інфляційних та 4890,89 грн. пені.

Суд, ознайомившись з заявою позивача, встановив, що дана заява узгоджується з вимогами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а відтак підлягає задоволенню.

Представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

25 травня 2015 року між дочірнім підприємством Каскад Логистик , як перевізником, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як замовником, за допомогою засобів електронного зв'язку укладено договір №25/05 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі - Договір), в якому сторони обумовили між собою загальні умови надання послуг, а також взаємні права та обов'язки.

Відповідно до п.п. 1.3 Договору між сторонами засобами електронного зв'язку укладено разову заявку №10/03-16 (далі - Заявка) на перевезення вантажу з м. Чернівці (Україна) до м. Бад Аролзен (Німеччина), у якій вантажовідправником визначено відповідача та суму фрахту у розмірі 30230 грн., яку відповідач зобов'язався сплатити на рахунок позивача після розвантаження автомобіля.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що перевезення виконано власним транспортом позивача, а розвантаження відбулося 22.03.2016, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) за №0821117.

Сторонами без жодних зауважень підписано також акт виконаних робіт №9 від 22.03.2016.

Відповідачем сплачено на користь позивача 08.07.2016 грошові кошти у розмірі 5230 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем сплачено на користь позивача ще 15000 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру від 10.04.2017.

Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні регулюються главою 32 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року, м. Женева, до якої Україна приєдналась 1 серпня 2006 року.

Пунктом 1 ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлено, що вона застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.

За приписами статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену оплату.

За ч. ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За ст. ст. 4, 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Аналогічні положення закріплені ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.

Крім того, правовідносини між сторонами у даній справі врегульовані договором №25/05 від 25.05.2015.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем порушено свої зобов'язання за договором №25/05 від 25.05.2015, включаючи міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) за №0821117 та разову заявку №10/03-16 від 10.03.2016, позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення суми основного боргу, трьох процентів річних та інфляційних.

Крім цього, в пункті 5.6 Договору сторони погодили, що за прострочення оплати замовник сплачує перевізнику штраф у сумі 1000 грн. за кожен день затримки. Однак, за змістом ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка, що обчислюється у процентах від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення є пенею. Не дивлячись на те, що сторони визначили штрафні санкції не в процентах, а в певній грошовій сумі, зазначені санкції за своєю правовою природою є пенею, оскільки нараховуються не одноразово, а за кожен день прострочення, що триває. Позивачем при цьому при нарахуванні таких штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань застосовано обмеження (подвійна облікова ставкою НБУ, що діяла у відповідний період) встановлені статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , а період нарахування пені не перевищує шести місяців, як це передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У пункті 4.2 Договору сторонами погоджено, що умови заявки щодо оплати послуг мають пріоритетне значення відносно умов Договору, тобто, у даному випадку прострочення виконання зобов'язання відповідачем розпочинається після наступного за доставкою дня (з 24.03.2016) і позивачем при обчисленні усіх вищезазначених нарахувань правомірно взято це до уваги.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 10000 грн. основної заборгованості, 779,94 грн. трьох процентів річних, 3965,17 грн. інфляційних та 4890,89 грн. пені.

Судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись, статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Чудей Сторожинецького району Чернівецької області, код НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства Каскад Логистик (м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, будинок №14, офіс 13, код 355478806) 10000 грн. основної заборгованості, 779,94 грн. трьох процентів річних, 3965,17 грн. інфляційних, 4890,89 грн. пені та 1600 грн. судового збору.

4. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення підписано 27.04.2017.

Суддя О.В. Гончарук