Постанова

від 26.04.2017 по справі 916/458/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2017 р.Справа № 916/458/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Головея В.М.,

суддів: Гладишевої Т.Я, ОСОБА_1,

секретар судового засідання Селиверстова М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області

на рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2017

по справі № 916/458/17

за позовом: Кілійського районного центру зайнятості

до відповідача: Головного управління Національної поліції в Одеській області

про стягнення 7572,78 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представником позивача в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.04.2017 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Кілійський районний центр зайнятості (далі - позивач, Центр) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач, Управління) 7 572,78 грн. витрат на допомогу по безробіттю, посилаючись на положення статей 34, 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , а також ст. 22 Закону України Про зайнятість населення .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.03.2017 (суддя Власова С.Г.) позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача 7 572,78 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду скасувати повністю та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушені та невірно застосуванні норм чинного законодавства. Господарський суд, не надав належної правової оцінки наявним у справі доказам та неповне з'ясував обставини справи. Так, скаржник зазначив, що пунктом 28 розділу IV в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ №1577 від 15.12.2015 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу. Тобто, процедура реалізації висновку атестації Головним управлінням була повністю дотримана, що є свідченням законності видання наказу про звільнення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 26.04.2017 не з'явився, та не скористався своїм правами на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.04.2017, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Проте, така неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

У судовому засіданні від 26.04.2017 представник позивача підтримала свою правову позицію.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, що наказом ГУНП в Одеській області від 21.06.2016 №528 о/с, який було доповнено витягом з наказу №638/о-с від 21.06.2016, відповідно до Закону України Про Національну поліцію звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) лейтенанта поліції ОСОБА_3, старшого слідчого Кілійського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 21.06.2016 на підставі висновку атестації від 29.02.2016.

У зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 звернулась до Кілійського районного центру зайнятості із заявами про надання (поновлення) статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.

13.09.2016 наказом директора Кілійського районного центру зайнятості ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначено виплати допомоги по безробіттю відповідно до п. п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 №613.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 у справі №815/3590/16, адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу, грошового забезпечення за невикористані дні щорічної відпустки задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №528о/с від 21.06.2016 в частині звільнення ОСОБА_3 з посади старшого слідчого Кілійського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області та наказ №638о\с від 12.07.2016 про доповнення пунктів наказу №528 від 21.06.2016 в частині звільнення позивача за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) Закону України Про Національну поліцію ; поновлено ОСОБА_3 на посаді старшого слідчого Кілійського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 21.06.2016; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_3 середньомісячне грошове утримання за час її вимушеного прогулу з 21.06.2016 по день постановлення рішення у розмірі 27 633,20 грн.

Як вбачається з витягу із наказів Кілійського районного центру зайнятості від 23.12.2016, 23.12.2016 припинено виплату по безробіттю у зв'язку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин 30 к.д. і більше з 11.11.2016.

Згідно довідки Кілійського районного центру зайнятості від 10.01.2017 № 01/06/35, за період з 06.09.2016 по 23.12.2016 ОСОБА_3 було виплачено 7 572,78 грн.

11.01.2016 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №35/05/13 про відшкодування Головним управлінням Національної поліції в Одеській області коштів у сумі 7 572,78 грн., виплачених безробітній ОСОБА_3

Несплата вказаних грошових коштів зумовила звернення Кілійського районного центру зайнятості до Господарського суду Одеської області з вказаним позовом.

Відповідно п. 8 ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

У силу ч. 1 ст. 23 названого Закону застрахованим особам, зазначеним у ч. 1 ст. 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Пунктом 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Частиною 1 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

У відповідності до ч. 4 ст. 35 названого Закону із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, статтями 34, 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов'язок роботодавця сплатити суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було виплачено ОСОБА_3 допомогу по безробіттю у сумі 7 572,78 грн.

Незаконність звільнення з посади вказаної особи відповідачем була встановлена постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 у справі №815/3590/16, якою ОСОБА_3П було поновлено на посаді старшого слідчого Кілійського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області 21.06.2016.

Відтак, виходячи з обставин даної справи та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, які виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_3 в сумі 7 572,16 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про те, що у разі задоволення позову стягнення грошових коштів за вимушений прогул та стягнення виплаченого позивачем забезпечення в порядку ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття призведе до значних матеріальних збитків Головного управління Національної поліції в Одеській області, не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Отже, наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 23.03.2017 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Гладишева Т.Я.

ОСОБА_1