ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.04.2017 Справа № 920/158/17
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕНЕ , м. Суми
до відповідача:"Закрытое акционерное общество Арматурно-Изоляторный завод ",
Республика Белорусь, м. Шклов
про стягнення 3180 дол. США, що еквівалентно 85573,80 грн.
СУДДЯ ЗАЄЦЬ С.В.
Представники сторін:
від позивача: директор ОСОБА_1 (наказ № 1 від 29.09.2005)
від відповідача: не з'явився
при секретарі судового засідання Малюк Р.Б.
Суть спору : позивач, згідно вимог позовної заяви № б/н від 24.02.2017, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по оплаті за поставлений товар за контрактом № С0110/Г1 від 03.10.2016 в сумі 3180 дол. США (по курсу НБУ на день подання позову становить 85573,80 грн.), а також стягнути з відповідача судовий збір.
25.04.2017 позивачем подано до суду клопотання, в якому позивач просить долучити до матеріалів справи копію СMR № 897361 та відповідь відповідача на позов.
Зазначені документи оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.
Уповноважений представник позивача в судовому засіданні 25.04.2017 підтримав свої вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 25.04.2017 не прибув, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Таким чином, беручи до уваги, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини нез'явлення суду не повідомлено, враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд, встановив:
03 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕНЕ (Україна) (позивач, продавець) та Закрытым акционерным обществом Арматурно-Изоляторный завод (покупець, відповідач) було укладено контракт № С0110/Г1. (далі - контракт).
Відповідно до пункту 1.1 якого ТОВ ГЕНЕ , як продавець, зобов'язалося поставити, а ЗАО Арматурно-Изоляторный завод прийняти і оплатити котли опалювальні водогрійні на твердому паливі типу КВТ Наш Горинич теплопродуктивністю 10-40 КВт, на піддонах, а саме:
10 кВт- 1 шт.;
20 кВт - 1 шт.;
30 кВт - 1 шт.;
40кВт - 1 шт..
Згідно п. 4.2. Контракту, загальна вартість товару становила 3180 доларів США.
В обґрунтування поданого позову, позивач зазначає, що 26.10.2016 на виконання умов контракту позивачем було відвантажено товар.
Факт поставки позивачем та отримання товару відповідачем підтверджується матеріалами справи, а саме Міжнародною товарно-транспортною накладною № 897361.
Окрім цього, у відповіді на позовну заяву відповідач підтверджує факт отримання від позивача товару обумовленого контрактом 30.10.2016 без будь-яких зауважень щодо їх якості та комплектності.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В пункті 5.1 вищезазначеного Контракту сторони передбачили, що в разі поставки товару автотранспортом покупець проводить оплату шляхом банківського переказу протягом 60-ти банківських днів з дня отримання товару.
Обгрунтовуючи позов позивач зазначає, що ним договірні зобов'язання виконані в повному обсязі, проте відповідачем станом на 24.02.2017 розрахунки за поставлений товар здійснені не були, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати за поставлений товар в сумі 3180 доларів США, що еквівалентно 85573 грн. 80 коп.
Відповідно до п. 10 Контракту сторони погодили, що вирішення сторів проводиться компетентним судом України та застосовується матеріальне і процесуальне право України.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Проте, як встановлено матеріалами справи, відповідач в установленому порядку, обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3180 доларів США (що еквівалентно 85573 грн. 80 коп.).
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.
Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закрытого акционерного общества Арматурно-Изоляторный завод (Республіка Білорусь. 213004, Могілевська область, м. Шклов, вул. Почтова, 33, УНН 790376608, ОКПО 293468607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕНЕ (40002, Україна, м. Суми, вул. Роменська, буд. 89/28, код 33698363) 3180 доларів США (що еквівалентно 85573 грн. 80 коп.), 1600 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27.04.2017.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2017 |
Оприлюднено | 04.05.2017 |
Номер документу | 66227381 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Заєць Світлана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні