Ухвала

від 21.04.2017 по справі 758/5455/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5455/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2017 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СІД.ПЛЮС до ОСОБА_1 про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.

Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.

Так стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального закону, позивачем в своєму позові не зазначено його ціни, щодо вимог майнового характеру, яка визначається згідно ст. 80 ЦПК України.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На даний час таким законом, який визначає розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати при зверненні з позовом до суду в порядку цивільного судочинства є Закон України Про судовий збір .

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про судовий збір , судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Проаналізувавши зміст поданої позивачем до суду позовної заяви та врахувавши її предмет, приходжу до висновку, що вона носить як майновий (визнання права власності на нерухоме майно) так і немайновий (звільнення майна з-під арешту) характер.

Частина друга статті четвертої ЗУ Про судовий збір визначає, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання ж до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ЗУ Про Державний бюджет України на 2017 рік , з 01.01.2017 року в Україні встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1 600, 00 грн.

За приписами статті шостої ЗУ Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм чинного законодавства України, позивачем не надано до суду відповідних документів, що підтверджували б сплату ним судового збору, як за вимогу майнового характеру так і за вимогу немайнового характеру, в розмірі визначеному ст. 4 ЗУ Про судовий збір або доказів про звільнення від його сплати.

З врахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.

Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 4, 6 ЗУ Про судовий збір , керуючись ст.ст. 3, 11, 79, 80, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СІД.ПЛЮС до ОСОБА_1 про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту - залишити без руху.

Надати позивачу строк в 3 (три) дні з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. С. Декаленко