Постанова

від 14.12.2010 по справі 1/41/09/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 р.Справа № 1/41/09/1570

Категорія:2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Васильєва Л.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Милосердного М.М.,

суддів -Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі -Гупаловій Н.П.,

за участю: позивача - ОСОБА_1., його представника -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової адміністрації у Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва на постанову господарського суду Миколаївської області від 18 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2009 року фізична особа - підприємець (далі ФОП) ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Корабельному районі м. Миколаєва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 жовтня 2008 року № НОМЕР_1 на загальну суму 12 151,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що перевірка позивача була проведена з порушеннями ОСОБА_3 України "Про державну податкову службу в Україні" та з безпідставним застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, вказуючи, що перевірка позивача проводилася з дотриманням вимог законодавства, при застосуванні до позивача штрафних (фінансових) санкцій порушень ОСОБА_3 також допущено не було.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 18 березня 2009 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено.

Судом скасовано рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 17 жовтня 2008 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій у сумі 12 151,80 грн. та стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь ФОП ОСОБА_1 (54025, м. Миколаїв, пр-т. Жовтневий, 307, кв.25, ідентифікаційний код НОМЕР_2) судовий збір в сумі 3, 40 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПА в Миколаївській області та ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва подані апеляційні скарги, в яких зазначено, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг ДПА в Миколаївській області та ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПА в Миколаївській області 06 жовтня 2008 року було здійснено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

За результатами даної перевірки був складений акт № 0231/14/00/23/НОМЕР_2 від 06 жовтня 2008 року, яким було встановлено порушення п. 1, 2, ст. 3 ОСОБА_3 України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265), а саме:

- непроведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки через РРО 1 літр "Уайт Спирт", який є підакцизним товаром, в розмірі 55,00 грн.;

- проведення без використання РРО та не проведення розрахункових операцій через РРО у розмірі 2 375,36грн.;

- невидача особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції - 55,00 грн.

За виявлене порушення до позивача ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва була застосована штрафна санкція та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001992300 від 10 жовтня 2008 року у сумі 12 151,80 грн.

Підставою для звернення до суду позивач зазначав порушення податковим органом законодавчо визначеного порядку під час проведення вказаної перевірки.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом порушено порядок проведення спірної перевірки, а також недоведеності факту порушення позивачем ОСОБА_3 № 265.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

За змістом частини 7 статті 11-1 ОСОБА_3 України "Про державну податкову службу в Україні" перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених ОСОБА_3 України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вважаються позаплановими перевірками.

Відповідно до частини 1 статті 11-2 названого ОСОБА_3 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення, зокрема, позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Пунктом 2.6 Методичних рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб (додаток 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 11 жовтня 2005 року № 441) перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

Як вбачається з матеріалів справи, спірну перевірку позивача було проведено за наявності направлень відповідно до затвердженого плану-графіку проведення перевірок.

Згідно частини 2 статті 11-2 ОСОБА_3 України "Про державну податкову службу в Україні" ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною 1 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, у разі невідповідності поданого працівником податкового органу направлення на проведення перевірки вимогам закону суб'єкт господарювання має право не допустити працівника до проведення цієї перевірки. Однак, власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

З цих самих підстав не може нівелювати факт правопорушення та не може бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за вчинене правопорушення.

Актом перевірки № 0231/14/00/23/НОМЕР_2 від 06 жовтня 2008 року було встановлено непроведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки у розмірі 55,00 грн., проведена без використання РРО та не проведення розрахункових операцій через РРО у розмірі 23 75,36грн., невидача особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму (55,00 грн.) проведеної операції.

Відповідно до статті 3 ОСОБА_3 №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим ОСОБА_3, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2);

у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим ОСОБА_3, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України (пункт 5).

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктом 1 статті 17 ОСОБА_3 №265 у вигляді фінансової санкції у п'ятикратному розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).

Крім того, в силу вимог пункту 13 статті 3 цього ОСОБА_3 суб'єкти господарювання зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно зі статтею 22 вказаного ОСОБА_3 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

На обґрунтування висновку про незаконність застосування до позивача оскарженої штрафної санкції суд першої інстанції послався також на те, що позивач звільнений від обов'язку використовувати РРО на підставі пункту 6 статті 9 зазначеного ОСОБА_3, за змістом якого реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Отже, оскільки з огляду на наведену норму ОСОБА_3 однією з обов'язкових умов незастосування суб'єктом малого підприємництва РРО є ведення таким суб'єктом книги обліку доходів і витрат, тоді як позивачем не подано будь-яких доказів ведення цієї книги під час здійснення продажу названих товарів, зазначений висновок суду не можна визнати мотивованим.

В силу вимог пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.

Акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Позивачем, належним чином, не спростовано зафіксовані в акті перевірки факти порушення ним правил здійснення розрахункових операцій. Крім того, акт перевірки підписано продавцем позивача без зауважень.

Виходячи з наведеного, колегія суддів надходить до висновку про обґрунтоване застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 17 жовтня 2008 року № НОМЕР_1 на загальну суму 12 151,80 грн.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_4 до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва - задовольнити.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 18 березня 2009 року -скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій -відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: