Ухвала

від 30.11.2010 по справі 34/33-07-683 а/5017

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 р.Справа № 34/33-07-683 А/5017

Категорія: 2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Фаєр Ю.Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Бітова А.І.

суддів -Милосердного М.М.

-ОСОБА_1

при секретарі -Кирницькій В.О.

з участю: представника Роздільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_3 адміністративну справу за апеляційною скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 -ОСОБА_3 на постанову господарського суду Одеської області від 19 березня 2007 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Роздільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2007 року фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Роздільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції (Роздільнянська МДПІ) Одеської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №00000772303/0 від 23 жовтня 2006 року на суму 6 585 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про порушення позивачем п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало в незабезпеченні відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів денного звіту реєстратора розрахункових операцій (далі РРО) на суму 1 317, 1 грн.

На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки 1 317, 1 грн. були видані продавцю магазину ОСОБА_5 у підзвіт на підставі видаткового касового ордеру від 14 жовтня 2006 року для закупівлі продукції у ТОВ "Рошен-Юг". У той же день, згідно податкової накладної №30642, продукція була закуплена.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необгрунтованим.

Постановою господарського суду Одеської області від 19 березня 2007 року у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 відмовлено повністю.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2007 року апеляційну скаргу представника ФОП ОСОБА_4 -ОСОБА_3 задоволено, постанову господарського суду Одеської області від 19 березня 2007 року скасовано, прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 28 січня 2010 року касаційну скаргу Роздільнянської МДПІ Одеської області задоволено частково, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2007 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі представника ФОП ОСОБА_4 -ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника ФОП ОСОБА_4 -ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

14 жовтня 2006 року працівниками ДПА в Одеській області, згідно плану-графіку проведення перевірок відділом оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи ДПА в Одеській області на жовтень 2006 року, на підстав направлень на перевірку від 05 жовтня 2006 року №1022/23-6017, №1023/23-6017 проведено позапланову виїзну перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій з сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності в магазин позивача "Продукти", що знаходиться за адресою: с. Новоукраїнка, вул. Леніна, б/н, за результатами якої складено акт перевірки №0000804.

Перевіркою встановлено непроведення розрахункової операції через РРО на суму 2,5 грн. в порушення вимог п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахунковим операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та незабезпення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО на суму 1 317, 1грн. в порушення п.13 ст. 3 цього Закону.

На підставі акту перевірки Роздільнянською МДПІ прийнято рішення від 23 жовтня 2006 року №00000772303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 6 585, 5 грн.

Згідно письмових пояснень продавця магазину "Продукти", - 14 жовтня 2006 року в 14 год. 15 хв. в магазин зайшов покупець, надав 50 грн. та просив продати пляшку горілки "Хортиця", пачку цигарок "Мальборо" та пляшку води "Фрутс". Оскільки в касі магазину не було необхідної суми для надання решти грошей, продавець розміняла 50 грн. з суми 1 317 грн., отриманої від позивача для розрахунків по товарній накладній. Загальна сума покупки згідно цих пояснень з видачею розрахункового документа становить 21,75 грн., тоді як в акті перевірки зазначено про реалізацію продукції на суму 24, 25 грн., а залишки грошей у сумі 25,75 грн. були повернуті покупцю.

Факт непроведення розрахункової операції через РРО підтверджується цими письмовими поясненнями продавця з зазначенням "про помилковість непробиття пляшки води "Фрутс" на суму 2,5 грн.".

Актом перевірки встановлена невідповідність суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі денного звіту РРО.

Згідно пояснень позивача, в день проведення перевірки він вніс до каси наявну в нього суму готівки у розмірі 1 317 грн. для поповнення обігових коштів, які в подальшому були надані продавцю для оплати сільськогосподарської продукції ТОВ "Рошен-Юг" за поставлений 14 жовтня 2006 року товар на суму 1 317 грн., згідно видаткового касового ордеру №1 від 14 жовтня 2006 року по видатковій накладній №30642, про що свідчить касовий чек на суму 1 316, 51 грн.; залишки коштів отриманих під звіт (49коп.) не були повернуті продавцем до каси магазину, а звіт продавця про використані під звіт грошові кошти в сумі 1 317 грн. складений 27 жовтня 2006 року, у межах 10 робочих днів.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно видаткового касового ордеру позивачем були видані кошти продавцю для закупівлі сільськогосподарської продукції, перелік якої, згідно видаткової накладної ТОВ "Рошен-Юг" №30642 від 14 жовтня 2006 року, не відповідає приписам Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України". Крім того, позивачем не було дотримано порядку внесення та видачі готівки з місця проведення розрахунків.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.4.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

В апеляційній скарзі представника ФОП ОСОБА_4 -ОСОБА_3 вказується, що перевірка проводилась з порушенням вимог ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", при цьому, висновки акта перевірки щодо недотримання апелянтом порядку ведення касових операцій є помилковими.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно ч.7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" - перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" вважаються позаплановими.

Системний аналіз ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", на яку посилається апелянт в обґрунтування своїх доводів, надає можливість стверджувати, що підстави проведення позапланових перевірок, передбачені ч.6 цієї статті, стосуються безпосередньо контролю своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, віднесення перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до категорії "позапланові" не означає, необхідність застосування до цих перевірок підстав, викладених в ч.6 ст. 11-1 "Про державну податкову службу в України".

За таких обставин, доводи апелянта про здійснення відповідачем перевірки з порушенням ст. 11-1 "Про державну податкову службу в України" є необгрунтованими.

Стосовно встановлених перевіркою порушень судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Абзацами 5, 9 п.1.2, пп.2.11 п.2, п.4.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі Положення) визначено, що готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (абзац 5).

Каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів (абзац 9).

Видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України (пп.2.11 п.2).

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (п.4.2).

Відповідно до п. 4.5 "Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)", затвердженого Наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року №614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції "службове внесення".

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки належного апелянту магазину була встановлена невідповідність суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі денного звіту РРО. Апелянт пояснює виникнення цієї невідповідності внесенням готівки для поповнення обігових коштів, які в подальшому були використані для оплати сільськогосподарської продукції.

Однак, прийняття готівкових коштів в касу підприємства не було здійснено відповідно до вищенаведених норм Порядку як операція "службове внесення" і, тому, вказане пояснення апелянта є необгрунтованим.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 -ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 19 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: