Ухвала

від 31.03.2017 по справі 206/1665/17

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/1665/17

1-кс/206/141/17

УХВАЛА

31 березня 2017 року Слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П., при секретарі Бакум І.М., за участю слідчого Ільїна І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого Самарського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Ільїна І.Д. про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2017 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Ільїна І.Д., про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Самарського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12016040700001209 від 25.10.2016 р.

В ході досудового слідства встановлено, що 24.10.2016 року о 18:50 годин до чергової частини Самарського відділення поліції надійшла заява з приводу неправомірних дій службових осіб ДП Підприємство Ігренського виправного центру УДПтСУ у Дніпропетровській області (№133) .

Так, в ході досудового розслідування було встановлено:

Відповідно до договору оренди обладнання №5-О від 02 січня 2013 року, ТОВ Виробничої комерційно-фінансової компанії Лівий берег, ЛТД (ОРЕНДОДАВЕЦЬ) передало Державному підприємству Підприємство Ігренського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№133) (ОРЕНДАР) у тимчасове користування технологічне обладнання та інвентар, вказане в Переліку орендованого майна (Додаток 1 до Договору).

Згідно п.3.2 Договору, передача майна в оренду здійснюється вповноваженими представниками сторін зі складанням акта приймання-передачі.

Відповідно до п.4.2. Договору, строк оренди встановлюється з моменту підписання Договору, акту і діє до 31 грудня 2015 року.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 02.01.2013 року, складеного згідно Додатку №1 до Договору оренди обладнання №5-О від 02.01.2013 року, ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД (ОРЕНДОДАВЕЦЬ) передав, а ДП Підприємство Ігренського виправного центру УДПтСУ у Дніпропетровській області (№133) (ОРЕНДАР) прийняв в строкову оренду наступне обладнання (загальною вартістю 171570,52 грн.):

- насосна установка - 1 шт.

- екструдер для формовки мила - 1 шт.

- апарат для нарізки мила - 3 шт.

- апарат для змішування мильної маси - 6 шт.

- штамп-прес - 1 шт.

- шнек-прес - 2 шт.

- шнек-прес зі змішувачем - 1 шт.

- розподілювач потоку - 1 шт.

- пелотеза - 2 шт.

- електродвигун АИР-132 - 2 шт.

- конвеєр - 2 шт.

- кран-балка - 1 шт.

- бак з змійовиком 5 м. куб. - 1 шт.

- бак з змійовиком 2 м. куб. - 1 шт.

- бак 2 м. куб. - 2 шт.

- бочки 200 літрів - 80 шт.

- ящик суцільний - 360 шт.

- кюбель пластиковий - 13 шт.

- рокла підйомна - 1 шт.

- шланг для води - 1 шт.

- тачка-рикша - 3 шт.

- ваги - 2 шт.

- обігрівач - 1 шт.

На час підписання вищевказаного договору, на посаді директора ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД перебував ОСОБА_2, який і був підписантом відповідного договору з боку Орендодавця. З боку Державного підприємства Підприємство Ігренського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№133) як Орендаря підписантом виступив ОСОБА_3, який є керівником даного підприємства.

Відповідно пункту 4.2 Договору строк оренди обладнання скінчився

31 грудня 2015 року. Пунктом 8.1 Договору передбачено, що по закінченню строку оренди Орендар зобов'язаний протягом 15 днів повернути орендоване майно Орендодавцю за Актом прийому-передачі.

Разом з тим, на даний час ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД не отримало свого майна після спливу строку Договору оренди та фактично позбавлено можливості доступу до нього, оскільки воно знаходиться на території режимного об'єкту, яким є Ігренський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№133). На листи з вимогою повернути орендоване обладнання, всупереч Закону України Про звернення громадян , відповіді не отримано.

В усній розмові ОСОБА_3 відмовився повертати обладнання, мотивуючи це тим, що ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД вже не є його власником. При цьому будь-яких документів, що підтверджують перехід права власності не надав.

Як пояснив директор ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД ОСОБА_4, з 1995 року по серпень 2014 року він займав посаду бухгалтера даного підприємства, директором якого був ОСОБА_2 З серпня 2014 року, за рішенням власника, ОСОБА_4 було призначено на посаду директора даного підприємства. 02.01.2013 року між ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД та ДП Підприємство Ігренського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№133) укладено договір оренди обладнання №5-О та відповідно до Акту прийому-передачі, було передано обладнання для виробництва мила. Після спливу строку дії зазначеного Договору оренди, керівництво ДП Підприємство Ігренського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№133) відмовилося повертати вказане обладнання, мотивуючи це тим, що ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД отримало його в повному обсязі, однак ніяких Актів ні власник, ні сам ОСОБА_4 не підписував.

Будучи допитаним в якості свідка гр. ОСОБА_2, пояснив, що приблизно з 1995 року по серпень 2014 року він був єдиним власником ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД та займав посаду його керівника (директора). Вказане підприємство займалося виробництвом та реалізацією господарського та туалетного мила. Протягом його підприємницької діяльності у нього виникали взаємовідносини з ДП Підприємство Ігренського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№133) .02.01.2013 року між ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД та ДП Підприємство Ігренського виправного центру УДПтСУ у Дніпропетровській області (№133) було укладено договір оренди обладнання №5-О. Відповідно до п.1.1. Договору, ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД (ОРЕНДОДАВЕЦЬ) передав, а ДП Підприємство Ігренського виправного центру УДПтСУ у Дніпропетровській області (№133) (ОРЕНДАР) прийняв у тимчасове користування технологічне обладнання та інвентар, що зазначені в Переліку орендованого майна (Додаток 1 до Договору) на загальну суму 171570,52 грн. Після фактичної передачі майна, зазначеного у Додатку 1 до Договору, 02.01.2013 року між вказаними юридичними особами було підписано акт прийому-передачі, що відповідно до п. 4.1 Договору, орендоване майно вважається переданим ОРЕНДАРЮ. Відповідно до п.4.2. Договору, строк оренди встановлюється з моменту підписання Договору, акту і діє до 31 грудня 2015 року. Разом з тим, згідно п.4.3 Договору, термін оренди може бути скорочений або збільшений тільки за згодою сторін. В серпні 2014 року ОСОБА_2 звільнився з посади директора ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД та передав права власності на зазначене підприємство своїй дружині ОСОБА_5. Директором підприємства було призначено ОСОБА_4. При цьому ОСОБА_2 не усунувся від управління даним підприємством та допомагаючи своїй дружині, завжди залишався проінформованим станом його справ.Так, по закінченню терміну дії вищезазначеного договору оренди, ОСОБА_2 з дружиною вирішили не продовжувати строк його дії та самостійно продовжити господарську діяльність у сфері виготовлення мила, забравши назад виробниче обладнання, що на праві власності належить ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД . Відповідно до п.8.1. Договору, по закінченню строку оренди ОРЕНДАР зобов'язаний протягом 15 днів повернути орендоване майно ОРЕНДОДАВЦЮ за актом прийому-передачі. Однак, на даний час ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД не тільки не отримало свого майна, але й фактично, в порушення п.п.6,7 Договору, позбавлено можливості доступу до нього. Разом з тим, адресовані ДП Підприємство Ігренського виправного центру УДПтСУ у Дніпропетровській області (№133) залишені без відповіді. В усній розмові ОСОБА_3 (керівник ДП Підприємство Ігренського виправного центру УДПтСУ у Дніпропетровській області (№133) ) відмовився повертати орендоване майно, мотивуючи це тим, що зазначене орендоване майно вже не належить ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД і за необхідності він надасть документи, що підтверджують даний факт. На їх вимогу надати дані документи, ОСОБА_3 також відмовився. Разом з тим, ОСОБА_2 достовірно відомо, що зазначені документи не можуть існувати, оскільки, ані його дружина, ані директор ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД не підписували жодних документів про продаж чи іншу зміну форми власності переданого в оренду обладнання. ОСОБА_2 вважає, що в даному випадку існує факт підроблення офіційних документів з метою незаконного заволодіння майном, що належить на праві власності ТОВ ВКФК Лівий берег, ЛТД .

28.03.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2017 року було здійснено тимчасовий доступ до вищезазначеного обладнання, що знаходиться на території Державного підприємства Підприємство Ігренського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№133) (Ідентифікаційний код юридичної особи 08679787), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 5, яке на праві власності належить ТОВ Виробничій комерційно-фінансовій компанії Лівий берег, ЛТД (Ідентифікаційний код юридичної особи 21935290).

Разом з тим, в ході виконання зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, було виявлено факт виробництва продукції мила на вказаному виробничому обладнанні з використанням знаку для товарів і послуг, який відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг №213498, зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за власником ТОВ Виробничій комерційно-фінансовій компанії Лівий берег, ЛТД (Ідентифікаційний код юридичної особи 21935290), що підтверджує належність виробничого майна ТОВ ВКФК Лівий бере, ЛТД . У зв'язку з вищевикладеним, 28.03.2017 року на підставі ст.ст. 167, 168 КПК України, слідчим в ході огляду здійснено тимчасове вилучення майна, а саме29 ящиків, в яких знаходилось 3857 шт. мила вагою по 100 гр. кожне та1278 шт. мила вагою по 150 гр. кожне з відтисками знаку для товарів, а також 2 штампи (відтиски) зі знаком для товарів та 12 паперових бирок з інформацією виробника мила. Як пояснив представник ТОВ ВКФК Лівий берег ОСОБА_2, який був учасником огляду, зображені знаки для товарів на вказаному милі та штампах належать ТОВ ВКФК Лівий берег , які використовуються ДП Підприємство Ігренського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№133) без законних на те підстав.

Зазначені вище виявлені речі були вилучені в ході огляду від 28.03.2017 року та опечатані до Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, оскільки, відповідно до ч.2 ст.167 КПК України, є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, а тому мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Слідчий в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та пояснив, що є всі підстави вважати, що тимчасово вилучені об'єкти є доказами злочинної діяльності, у зв'язку з чим просив накласти на них арешт.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12016040700001209 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

28.03.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2017 року було здійснено тимчасовий доступ до вищезазначеного обладнання, що знаходиться на території Державного підприємства Підприємство Ігренського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№133) (Ідентифікаційний код юридичної особи 08679787), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 5, яке на праві власності належить ТОВ Виробничій комерційно-фінансовій компанії Лівий берег, ЛТД (Ідентифікаційний код юридичної особи 21935290).

28.03.2017 року на підставі ст.ст. 167, 168 КПК України, слідчим в ході огляду здійснено тимчасове вилучення майна, а саме 29 ящиків, в яких знаходилось 3857 шт. мила вагою по 100 гр. кожне та1278 шт. мила вагою по 150 гр. кожне з відтисками знаку для товарів, а також 2 штампи (відтиски) зі знаком для товарів та 12 паперових бирок з інформацією виробника мила.

Приймаючи рішення про необхідність задоволення клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

У відповідності до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що є підстави вважати, що перелічені у протоколі обшуку тимчасово вилучені предмети та документи, що виявлені у ході обшуку є доказом злочину, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання та накласти арешт на майно.

Керуючись ст.ст. 167-173, 223, 234, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Самарського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони розпорядження на майно, що було вилучено підчас проведення обшуку здійсненого 28.03.2017 року, за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 5, а саме на:

- 29 ящиків, в яких знаходилось 3857 шт. мила вагою по 100 гр. кожне та 1278 шт. мила вагою по 150 гр. кожне з відтисками знаку для товарів;

- 2 штампи ( відтиски) зі знаком для товарів;

- 12 паперових бирок з інформацією виробника мила.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя О.П.Румянцев