Ухвала

від 26.04.2017 по справі 362/6406/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6406/16-ц Головуючий у І інстанції Кравченко Л. М. Провадження № 22-ц/780/2422/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 19 26.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

26 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Приходька К.П., Таргоній Д.О.

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі продажу частки у статутному капіталі приватного підприємства ,

в с т а н о в и л а :

20 грудня 2016 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі (Фонді) Приватного підприємства Компанія Майстер Фіш №3 від 13.09.2016 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2017року у відкритті провадження у даній справі було відмовлено.

Позивач оскаржив ухвалу суду в апеляційному порядку. В доводах апеляційної скарги посилається на те, що твердження суду першої інстанції щодо підвідомчості даного спору суду господарської юрисдикції є неправильним. Позивач посилається на п.З постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.20008 р. Про практику розгляду судами корпоративних спорів відповідно до якого не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому, норма пункту 4 часини першої статті 12 ГПК в силу імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.

Виходячи із наведеного, позивач вважає, що оскільки спір виник щодо приватного підприємства, то він має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції керувався частиною першої, другою статті 15 ЦПК України , пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України, а також роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 р. Про практику розгляду судами корпоративних спорів і виходив з того, що предметом спору у справі є недійсність договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП Компанія Мастер Фіш №3, укладених з учасником даного підприємства.

Оскільки спір виник між учасниками приватного підприємства щодо купівлі-продажу часток у статутному фонді цього підприємства, що пов'язано з розпорядженням корпоративними правами, то спір є корпоративним, а отже, справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Судова колегія не може погодитися із такими висновками суду виходячи з такого.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Виходячи з аналізу змісту ст. 167 ГК України й Закону України від 15 грудня 2006 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів", на підставі якого внесено зміни до ст. 167 ГК України, справи, що виникають з корпоративних відносин - це, по-перше, спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), по-друге, спори між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства , що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства та ґрунтуються на корпоративних правах, тобто на правах і правомочностях особи, передбачених законом і статутними документами, у зв'язку з наявністю у цієї особи частини в статутному фонді (майні) господарського товариства.

Таким чином, за змістом ст. 167 ГК України ознаками корпоративних прав є те, що суб'єктом цих прав є особа, яка має частку в статутному фонді (майні) товариства та набула правомочностей, передбачених законом та статутом товариства (організаційних та майнових).

Відповідно до ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання. Не підлягає розширеному тлумаченню п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК також щодо спорів, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією із сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув.

Таким чином, суд першої інстанції, не врахував, що предметом спору є цивільно-правовий договір купівлі-продажу прав на частку у статутному капіталі підприємства, тобто спір, який виник між сторонами є цивільно-правовим, а не корпоративним, а тому суд дійшов до помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

У відповідності до ст.. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд, за наявності правових підстав, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з передачею питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити .

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2017 року про відмову у відкритті провадження скасувати та передати питання про відкриття провадження до Васильківського міськрайонного суду Київської області .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді