Ухвала

від 25.04.2017 по справі 757/23558/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23558/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Захарчишиній В.С.,

за участю: прокурора Філонова В.В.,

адвокатів Гриба Є.А., Мотрука М.В., Іскоростенського Д.А.,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київскої області юриста 3 класу Соколюка О.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області юристом 2 класу Філоновим В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київскої області юрист 3 класу Соколюк О.В. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим , прокурором відділу прокуратури Київської області юристом 2 класу Філоновим В.В. та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, визначити розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - 125000 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 200000000 (двісті мільйонів) гривень. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи слідчого управління прокуратури Київської області у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із с. Софіївська Борщагівка Київської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.

Слідчий посилався на таке: Першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні номер 42017110000000204 від 05.04.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що наказом голови державної фіскальної служби України № 3858-0 від 05.12.2016 ОСОБА_4 призначено на посаду виконувача обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Відповідно до ст. 2 Закону України Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів ОСОБА_4, займаючи посаду виконувача обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, є працівником правоохоронного органу. В силу займаної посади ОСОБА_4, відповідно до положення про Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію головного управління ДФС у Київській області, затвердженої директором департаменту організації роботи державної фіскальної служби України №314 від 13.04.2016, наділений організаційно-розпорядчими функціями, тобто згідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою. Так, відповідно до положення про Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію головного управління ДФС у Київській області, затвердженої виконувачем обов'язків директора департаменту організації роботи державної фіскальної служби України №314 від 13.04.2016, на ОСОБА_4, як виконувача обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області покладено наступні завдання та обов'язки: очолює та здійснює керівництво діяльністю ОДПІ, несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності; організовує та забезпечує виконання в ОДПІ Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету міністрів України, наказів Міністерства фінансів України, що належить до компетенції ДФС, наказів ДФС та ГУДФС, доручень голови ДФС та начальника ГУДФС, їх перших заступників та заступників; утворює комісії, робочі групи; скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції ОДПІ; у межах повноважень та у порядку, встановленому законодавством, укладає правочини, пов'язані із забезпеченням діяльності ОДПІ; здійснює інші повноваження, визначені законодавством.

Згідно з п.6 ч.1 ст.8 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-УІІІ, державний службовець зобов'язаний забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів . Відповідно до п.п.191.1.2. ст.191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують функції контролю своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів . Відповідно до статті 1 Закону України Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах від 5 липня 1994 року зазначено, що інформаційна (автоматизована) система - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, при цьому інформаційно-телекомунікаційна система - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Статтею 4 зазначеного закону закріплено, що порядок доступу до інформації, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації визначаються володільцем інформації. Так, відповідно до ч. 1 ст.14 ЗУ Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 №851-IV Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу . Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України №934 від 24.11.2015 та інформації ДФС України від 19.12.2016 за №21985/5/99-99-22-01-01-16 Архів електронної звітності є складовою інформаційно-телекомунікаційної системи Єдине вікно подання електронної звітності , власником якої являється Державна фіскальна служба України. Відповідно до Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах ДФС України, затвердженого наказом ДФС України №934 від 24.11.2015 інформація, що обробляється в інформаційно-телекомунікаційній системі є власністю держави і підлягає захисту відповідно до чинного законодавства, у тому числі вимог Концепції захисту інформації Міндоходів України від 27.06.2014 № 361.

Наказом ДПА України Про подання електронної податкової звітності від 10.04.2008 № 233, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011, затверджено форму договору про визнання електронних документів платників податків. Так, відповідно до п.4 Розділу 6 договору про визнання електронних документів платників податків зазначено, що Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації . Наказом начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №442 від 26.10.2016 створено та затверджено склад тимчасової Робочої групи щодо посилення контролю моніторингу та реєстрації податкових накладних, керівником якої визначено виконувача обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 Так, 26.12.2016 Виконувачем обов'язків начальника відділу електронних сервісів управління обслуговування платників Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7 на ім'я виконувача обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 підготовлено службову записку від 26.12.2016 № 290/10-13-11-02-11-16, в якій зазначений перелік договорів, які надійшли на адресу інспекції з 06.12.2016 по 22.12.2016 та станом на 26.12.2016 є не опрацьованими. В цей же день, 26.12.2016 виконувачем обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 накладено на службовій записці резолюцію Погоджено , виконувачем обов'язків начальника відділу електронних сервісів управління обслуговування платників Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7 підключено всі відповідні договори у автоматичній інформаційній системі Архів електронної звітності , між Києво-Святошинською ОДПІ ГУДФС в Київській області, в особі в.о. начальника ОСОБА_4 та ТОВ Грідлайт (ЄДРПОУ 40951612), ТОВ Тенайз (ЄДРПОУ 40951544) та ТОВ Редлінк (ЄДРПОУ 40951883) укладено договори про визнання електронних документів платників податків. Так, 30.12.2016 виконувач обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 використовуючи своє службове становище, діючи умисно надав вказівку виконувачу обов'язків начальника відділу електронних сервісів управління обслуговування платників Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7 щодо призупинення електронних договорів між Києво-Святошинською ОДПІ ГУДФС в Київській та ТОВ Грідлайт , ТОВ Тенайз та ТОВ Редлінк із зазначенням підстави для призупинення електронного договорів: Місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям єдиного державного реєстру . Продовжуючи свій злочинний умисел направлений на зловживання службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ Грідлайт , ТОВ Тенайз та ТОВ Редлінк , всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ТОВ Грідлайт , ТОВ Тенайз та ТОВ Редлінк мають ознаки фіктивності, 10.01.2017 ОСОБА_4 надав усну вказівку виконувачу обов'язків начальника відділу електронних сервісів управління обслуговування платників Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7 щодо поновлення договорів про визнання електронних документів платників податків ТОВ Грідлайт , ТОВ Редлінк та ТОВ Тенайз та у колонці Коментар розділу Договори АІС Архів електронної звітності вказати підстави для поновлення договорів: Договір підписаний 26.12.2016 . При цьому, в порушення наказу ГУ ДФС у Київській області № 600 від 25.10.2016 Про створення тимчасової робочої групи , в.о. начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС в Київській області ОСОБА_4 не забезпечив якісне відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, а саме запити на адресу оперативного управління з метою встановлення місцезнаходження платників не спрямовувались, питання поновлення вищевказаних електронних договорів на розгляд засідання робочої групи щодо посилення контролю моніторингу за реєстрацією податкових накладних не виносились. Після поновлення договорів про визнання електронних документів ТОВ Грідлайт , ТОВ Редлінк та ТОВ Тенайз , даними підприємствами в єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані податкові накладні з ознаками підміни товарних позицій . З огляду на викладене, податковий кредит, сформований платниками податків за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ Грідлайт , ТОВ Редлінк та ТОВ Тенайз у період грудень 2016 - лютий 2017року є незаконно сформованим, через що загальна сума збитків Державного бюджету у вигляді несплачених податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до висновку судової економічної експертизи №60 від 14.04.2017 склала 37 862 500 грн. Таким чином, дії виконувача обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 призвели до реєстрації податкових накладних з ознаками підміни товарних позицій, через що сума збитків Державному бюджету України у вигляді несплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до висновку судової економічної експертизи №60 від 14.04.2017 склала 37 862 500 гривень. Таким чином, як зазначено у клопотанні, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється в умисному зловживанні службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою, всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженць м. Авдіїївка Донецької області, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2., працюючий на посаді виконувача обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, раніше не судимий.

24.04.2017 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Таким чином, зазначає слідчий, є обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4, згідно ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі до шести років, а тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, ОСОБА_4, може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання за інкримінований злочин, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 працюючи на посаді виконувача обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, у зв'язку з виконанням службових обов'язків взаємодіє з іншими працівниками фіскальних органів, а отже як виконувач обов'язків начальника може здійснити вплив на працівників Києво-Святошинської ОДПІ як підлеглих працівників, з метою знищення або підроблення документів, до яких на даному етапі досудового розслідування доступ слідством не здійснювався, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, ОСОБА_4, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на осіб, які брали участь в якості понятих, свідків під час проведення слідчих, процесуальних дій, покази яких мають значення у цьому кримінальному провадженні, свідків, які ще не допитані органом досудового розслідування, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, а також наявність наведених вище ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в разі застосування до ОСОБА_4, більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти здійснення останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати. Проте, згідно практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким способом перешкоджати встановленню істини по справі. При цьомувідповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати. З огляду на викладене, враховуючи обставини кримінального правопорушення, розмір завданих збитків, а саме 37 862 500 гривень, застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків. Вище викладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування справи.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4, його захисники адвокати Гриб Є.А., Мотрук М.В., Іскоростенський Д.А. заперечували проти задоволення клопотання, зазначали, що підозра є недоказаною, щодо ризиків, передбачених ст. 177 КПК України прокурором є недоведеними, прокурором також не доведено щодо неможливості застосування більш м,якого запобіжного заходу ані ж тримання під вартою.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали , додані, заслухавши сторони кримінального провадження прийшов до наступного: Першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні номер 42017110000000204 від 05.04.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 24.04.2017 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов,язаний оцінити у сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров,я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв,язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утримуванців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключного у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених ст. 176 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу у розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов,язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалась від органі досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк до п,яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк понад п,ять років; до раніше судимої особи, як ас підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов,язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов,язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою вказаної статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, санкція ч.2 ст.364 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4, передбачає покарання у виді позбавленні волі на строк до шести років. У відповідності до ст. 12 КК України, яка визначає кваліфікацію злочинів вказаний злочин відноситься до тяжкого злочину. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у матеріалах, доданих до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов,язує обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов,язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний , обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.

Відповідно до п.3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 раніш не судимий, не притягався до кримінальної відповідальності, працює. ОСОБА_4 має реєстрацію та постійне місце проживання, не є затриманим, до слідчого судді з,явився за першою вимогою, відсутні будь-які докази повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Слідчий суддя вважає, що ризики , передбачені ст. 177 КПК України та викладені у клопотанні старшим слідчим, а саме: можливість зміни свого постійного місця проживання, реєстрації, виїзду за межі території України та переховування у подальшому від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом заслуговують на увагу. Але слідчим суддею зазначається, що у клопотанні старшим слідчим не у повному обсязі викладені всі обставини щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний має реєстрацію та постійне місце проживання; місці соціальні зв,язки, жодного випадку на підтвердження ризиків неявки не слідчого після вручення повідомлення про підозру не наведено. Тому, з урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що у клопотанні не наведено достатніх підстав для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, в клопотанні не надано будь-яких підстав вважати, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. У відповідності до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов,язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м,яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов,язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов,язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе, передбачені пунктом 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м,який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотання, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов,язки, передбачені частиною п,ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням всього викладеного, слідчий суддя вважає можливим застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 більш м,який запобіжний захід - домашній арешт, з застосуванням електронних засобів контролю у відповідності до ст. 195 КПК України. При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4. має хворих батьків, неповнолітню дитину, які фактично знаходяться на його утриманні, У відповідності до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київскої області юриста 3 класу Соколюка О.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області юристом 2 класу Філоновим В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Авдіївка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_3.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;

- не відлучатися з місця проживання АДРЕСА_3 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в,їзд в Україну;

- заборонити спілкування зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні номер 42017110000000204 від 05 квітня 2017 року за списком, наданим слідчим, прокурором;

-носити електронний засіб контролю.

Роз,яснити підозрюваному ОСОБА_4, що працівники органу внутрішніх справ, що здійснює контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з,являтися у житлове приміщення цієї особи, вимагати надавати будь-яких пояснень з питань, пов,язаних з виконанням покладених на нього судом обов,язків.

Визначити строк дії вказаної ухвали до 25 червня 2017 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні номер 42017110000000204.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду міста Києва протягом п,яти днів після її оголошення.

Слідчий суддя