Вирок

від 24.04.2017 по справі 593/458/17

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-кп/593/100/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2017 р.

у складі: головуючого - судді - Німко Н.П.

при секретарі - Олексів О..

з участю:

Прокурора - Вільчинського В.С.

Захисника - Мартищук Л.П.

Обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області кримінальне провадження №-420172100 000 00016 від 23 січня 2017 року про обвинувачення:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бережани Тернопільської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, утриманців немає, пенсіонера, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого , проживаючого АДРЕСА_1 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України ( в редакції Закону України №-770- VIII від 10 листопада 2015 року) ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 31.10.2014 призначений на посаду головного державного інспектора інспекційного відділу у північному регіоні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, з 18.09.2015 переведений на посаду головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області та 30.01.2017 звільнений із вказаної посади відповідно п. З ч.І ст.83, ч.1 ст.86 Закону України Про державну службу , за власним бажанням.

Під час перебування на посадах в органах Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_2 був ознайомлений з загальними правилами поведінки державного службовця.

23 січня 2017 року в м. Бережани Тернопільської області по вул. Шевченка, 15-А до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_3, співзасновник ТзОВ Будівельні матеріали і конструкції (ЄДРПОУ №35492024), з консультацією щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт по реконструкції існуючої будівлі по вул. Тернопільській, 12А у м.Бережани Тернопільської області.

В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за вплив на працівників Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області щодо вирішення питання реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт по реконструкції існуючої будівлі по вул. Тернопільській, 12А у м.Бережани Тернопільської області.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_2 23.01.2017, усвідомлюючи, що його дружні та службові стосунки з працівниками Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області можна використати для незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_3, що за вирішення вказаного питання необхідно передати 3000 (три тисячі) доларів США.

25 січня 2017 року ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_3 та повідомив йому, що за вирішення вказаного питання, а також за сприяння з його сторони у позитивних результатах перевірок об'єкта будівництва, укритті виявлених порушень та незастосування штрафних санкцій чи адміністративних стягнень або їх застосування у незначних розмірах за їх результатами необхідно передати 2000 (дві тисячі) доларів США.

26 січня 2017 року близько 15.00 год. ОСОБА_2 повідомив по телефону ОСОБА_3, що за вирішення раніше узгоджених питань йому необхідно передати 2300 (дві тисячі триста) доларів США.

ОСОБА_3, розцінюючи дії головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_2 як вимагання неправомірної вигоди, вважаючи, що невиконання його злочинних вимог може призвести до настання шкідливих наслідків для його прав та інтересів, вимушений був погодитися на злочинні вимоги ОСОБА_2

31 січня 2017 року о 13.28 год. ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, розуміючи, що будучи звільненим він не наділений службовими повноваженнями, після телефонної розмови з ОСОБА_3, у кабінеті, що знаходиться в цокольному приміщенні Бережанської районної державної адміністрації за адресою м.Бережани вул. Шевченка, 15-А зустрівся та одержав від ОСОБА_3 2300 (дві тисячі триста) доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, які останній помістив у файл та поклав у верхню шухляду робочого столу.

Органом досудового розслідування вказані дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст. 369-2 КК України ( в редакції Закону України №-770- VIII від 10 листопада 2015 року) , як одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Про вчинення зазначеного кримінального правопорушення 23 січня 2017 року внесено відомості у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №-420172100 000 00016.

28 березня 2017 року в м. Тернопіль між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури старшим радником юстиції Вільчинським Віталієм Степановичем з однієї сторони та з іншої сторони - підозрюваним ОСОБА_2 та його захисником адвокатом Мартищук Людмилою Петрівною у даному кримінальному провадженні укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно із умовами угоди, прокурор та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 369-2 КК України ( в редакції Закону України №-770- VIII від 10 листопада 2015 року).

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення з врахуванням беззастережного визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме: за ч.2 ст. 369-2 КК України ( в редакції Закону України №-770- VIII від 10 листопада 2015 року). - у виді штрафу в розмірі семисот п ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить дванадцять тисяч сімсот п ятдесят гривень. На підставі ч.5 ст. 96-2 КК України не застосовувати заходи кримінально-правового характеру у виді спеціальної конфіскації, у зв язку з тим, що кошти в сумі 2 300,00 доларів США, які були предметом злочину, відповідно до ст. 96-2 КК України підлягають поверненню власнику - УСБУ в Тернопільській області.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України та отримана згода ОСОБА_2 на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України ( в редакції Закону України №-770- VIII від 10 листопада 2015 року визнав повністю, не оспорює та визнає всі без винятку обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті; також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить затвердити вказану угоду про визнання винуватості від 28 березня 2017 року й призначити йому узгоджену міру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до укладеної угоди зобов'язання.

Захисник обвинуваченого адвокат Мартищук Л.П. у судовому засіданні також просить затвердити дану угоду, розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.

Прокурор Вільчинський В.С. у судовому засіданні підтвердив, що йому також зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості визначені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, передбачений ч.2 ст. 369-2 КК України ( в редакції Закону України №-770- VIII від 10 листопада 2015 року) у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винним згідно із ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Потерпілих від даного кримінального правопорушення немає, шкода внаслідок вчинення зазначеного злочину заподіяна лише державними інтересам.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Так, покарання, узгоджене сторонами угоди відповідає вимогам ст.ст. 50,65 КК України, санкції ч.2 ст. 369-2 КК України ( в редакції Закону України №-770- VIII від 10 листопада 2015 року). При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину, фактично позитивно характеризується за місцем проживання; вважається не судимим; згідно умов угоди про визнання винуватості й такі обставини є достатніми для призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу.

А тому суд вважає, що узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Суд, в порядку ст.474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України та наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Прокурору та захиснику відомі наслідки укладення та невиконання даної угоди.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 28 березня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420172100 000 00016 від 23 січня 2017 року прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури старшим радником юстиції Вільчинським Віталієм Степановичем з однієї сторони та з іншої сторони - підозрюваним ОСОБА_2 та його захисником адвокатом Мартищук Людмилою Петрівною відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження вказаної угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_2 умисно одержав неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а тому вважає правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 369-2 КК України ( в редакції Закону України №-770- VIII від 10 листопада 2015 року).

За таким кримінальним правопорушенням обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28 березня 2017 року.

Одночасно слід вирішити питання про долю речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні, з врахуванням вимог чинного кримінально-процесуального закону.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури старшим радником юстиції Вільчинським Віталієм Степановичем з однієї сторони та з іншої сторони - підозрюваним ОСОБА_2 та його захисником адвокатом Мартищук Людмилою Петрівною укладену 28 березня 2017 року в м. Тернопіль у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420172100 000 00016 23 січня 2017 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України ( в редакції Закону України №-770- VIII від 10 листопада 2015 року). та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28 березня 2017 року покарання у виді штрафу в розмірі 750 (сімсот п ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п ятдесят) гривень 00 коп.

Речові докази по справі:

-Купюри номіналом по 100 (сто) доларів США серії LF 34843384 G, сері LF 34843382 G, серії LF 34843383 G; серії DB 28961184 В; серії AH 82995571 А; серії КВ 48863784 В; серії АL 44194129 С; серії НL 55582252 F; серії KJ 08564361 А, серії КL 22345560 В; серії FF 59936921 В; серії НВ 01340614 Q; серії НВ 82266252 І; серії КD 24891167 B; серії HB 52899889 Н; серії КВ 64390401 G; серії НВ 72152779 В; серії КВ 08865288 Р; серії КG 50117564 В; серії FC 17859802 А; серії FG 81036477 А; серії LF 34843385 G; серії LF 34843381 G, які зберігаються у прокуратурі Тернопільської області - прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури старшого радника юстиції Вільчинського Віталія Степановича - повернути управлінню служби безпеки України в Тернопільській області.

- прозорий файл в якому виявлені грошові кошти в сумі 2300 (дві тисячі триста) доларів США, марлевий тампон за допомогою якого проводилися змиви з лівої руки ОСОБА_2, марлевий тампон за допомогою якого проводилися змиви з правої руки ОСОБА_2, контрольний взірець марлевого тампона, за допомогою якого проводилися змиви з рук ОСОБА_2, які знаходяться в камері зберігання речових доказів прокуратури Тернопільської області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення технічної експертизи №-1.1-65\17 від 17 березня 2017 року в розмірі 550 ( п'ятсот п'ятдесят) гривень 25 коп. та за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв від 14 березня 2017 року №-2-113\17 в розмірі 880 ( вісімсот вісімдесят) гривень 40 коп.

Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення вироку .

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко