ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2017 року Справа № 803/1461/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до приватного підприємства "ІСІС Плюс" про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до приватного підприємства "ІСІС Плюс" (далі - ПП "ІСІС Плюс", відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 7 511,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 7 511,50 грн. з яких: 5 164,16 грн. - заборгованість з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів; 2 347,34 грн. - заборгованість за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.
Головне управління ДФС у Волинській області просить стягнути з банківських рахунків ПП "ІСІС Плюс" в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 7 511,50 грн.
В судове засідання представник позивача не прибув, 27.04.2017 року подав до суду заяву в якій розгляд справи просив проводити без участі представника Головного управління ДФС у Волинській області (а.с.53).
Відповідач в судове засідання не прибув, свого представника не направив, не повідомив суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, хоча повістка була вручена відповідачу 10.03.2017 року, що підтверджується підписом в розписці про отримання судової повістки (а.с.52).
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням наведеного, справу судом розглянуто та вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності осіб, що беруть участь в справі, та згідно з ухвалою суду від 27.04.2017 року в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що приватне підприємство "ІСІС Плюс", зареєстроване як юридична особа 12 лютого 2008 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09 серпня 2016 року №1001249957 (а.с.5-8) та взяте на облік як платник податків у органах ДФС.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Судом встановлено, що за ПП "ІСІС Плюс" рахується податковий борг з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в результаті донарахування грошового зобов'язання згідно із податковим повідомленням рішенням від 04 листопада 2015 року №0001212204 в розмірі 4 412,68 грн., в тому числі: основний платіж - 3 530,14 грн., штрафні санкції - 882,54 грн. (а.с.11). Крім того, внаслідок невчасної сплати податкового зобов'язання нарахована пеня в розмірі 751,48 грн. Загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів складає 5 164,16 грн.
Заборгованість за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності виникла внаслідок донарахування грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 04 листопада 2015 року №0001202204 в розмірі 2 005,76 грн., в тому числі: основний платіж - 1 604,61 грн., штрафні санкції - 401,15 грн. (а.с.11). Крім того, внаслідок невчасної сплати податкового зобов'язання нарахована пеня в розмірі 341,58 грн. Загальна сума податкового боргу за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності складає 2 347,34 грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу ПП "ІСІС Плюс" по платежах до бюджету становить 7 511,50 грн.
Дана заборгованість також підтверджується довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету (а.с.10), розрахунком податкового боргу по платежах до бюджету (а.с.9), зворотнім боком облікової картки з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (а.с.13,22,55).
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України ГУ ДФС у Волинській області відповідачу надсилалась податкова вимога від 19 лютого 2016 року №142-23, яка була отримана адресатом 25.02.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12).
Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Про наявність у ПП "ІСІС Плюс" відкритих рахунків у банках свідчить інформація надана ГУ ДФС у Волинській області (а.с.54).
Разом з тим, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 04 листопада 2015 року №0001202204 та №0001212204 було оскаржено відповідачем в судовому порядку.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі №803/1458/16 в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "ІСІС Плюс" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 листопада 2015 року №0001202204, №0001212204 відмовлено повністю.
Постанова Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі №803/1458/16 набрала законної сили 08 листопада 2016 року.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №803/1458/16 за позовом приватного підприємства "ІСІС Плюс" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 листопада 2015 року №0001202204, №0001212204 (а.с.35-36).
Згідно із частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, оскільки постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі №803/1458/16, яка набрала законної сили, визнано правомірними податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 04 листопада 2015 року №0001202204, №0001212204, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з банківських рахунків ПП "ІСІС Плюс" податкового боргу в сумі 7 515,50 грн. підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 122, 128, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків приватного підприємства "ІСІС Плюс" (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, будинок, 9Б, корпус, 1, код ЄДРПОУ 35751004) у банках, обслуговуючих платника податків на користь Державного бюджету України податковий борг в розмір 7 515,50 грн. (сім тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень 50 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
ОСОБА_1 Димарчук
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2017 |
Оприлюднено | 04.05.2017 |
Номер документу | 66258460 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні