Постанова

від 27.02.2017 по справі 810/443/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2017 року м.Київ          № 810/443/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал” до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Метал” звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0038331302 від 10.10.2016.                    

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що спірним рішенням до Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал” застосовано штраф у розмірі 4445,09 грн. та нараховано пеню у розмірі 1707,09 грн. за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період серпень 2015 – квітень 2016 року.

Проте, позивач стверджує, що ним своєчасно та у повному обсязі сплачено суми ЄСВ за спірний період у безготівковому порядку, проте несвоєчасне зарахування внеску до бюджету пов'язано з діями обслуговуючого банку – ПАТ “Укрінбанк”, яким не було виконано розрахунково-касову операцію щодо перерахування сплаченої ТОВ “Метал” суми ЄСВ на відповідний казначейський рахунок по платіжним дорученням №333 від 07.10.2015 на суму 639,22 грн., №338 від 10.11.2015 на суму 3955,74 грн. та №31 від 14.12.2015 на суму 3955,73 грн.

Однак, на думку позивача, вказана обставина не свідчить про несвоєчасність сплати ним ЄСВ, оскільки обов'язок ТОВ “Метал” щодо сплати збору був виконаний у момент поданням до установи банку відповідних платіжних доручень.          

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що позивачем було несвоєчасно сплачено суму ЄСВ за серпень 2015 - квітень 2016 року, а тому вважає, що спірне рішення було прийнято правомірно.

31.01.2017 на адресу суду від представника позивача надійшла заява б/н від 31.01.2017 (вх.№1391/17 від 31.01.2017) про здійснення розгляду справи за відсутності представника ТОВ “Метал”.

Також 09.02.2017 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 08.02.2017 (вх.№225/17 від 09.02.2017) про здійснення розгляду справи без участі представника Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, заявлені сторонами клопотання, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.                    Вищий адміністративний суд України в п.11 Листа від 30.11.2009 №1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2016 Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0038331302 від, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал” застосовано штраф у розмірі 4445,09 грн. та нарахована пеня у розмірі 1707,79 грн.

Не погодившись з прийняттям вказаного рішення, позивач звернувся до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з листом №14/15 від 27.10.2015, у якому просив не застосовувати до ТОВ “Метал” штрафні санкції та пеню, у зв'язку з тим, що несвоєчасність сплати ЄСВ зумовлена несвоєчасністю здійснення відділенням ПАТ “Укрінбанк” відповідних контрольно-розрахункових операцій.

Відповідач листом №14741/10/10-06-17-06/1357 від 30.10.2015 повідомив позивачу про те, що з метою підтвердження факту несвоєчасного перерахування позивачем грошових коштів з вини ПАТ “Укрінбанк”, ТОВ “Метал” може звернутись до податкового органу із заявою про проведення документальної перевірки.

Надалі позивач звернувся до Головного управління ДФС у Київській області зі скаргою, у якій просив контролюй орган провести позапланову перевірку ТОВ “Метал” з питань несвоєчасності перерахування ним ЄСВ за період з жовтень-листопад 2016 року, та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0038331302 від 10.10. 2016.

Головне управління ДФС у Київській області рішенням №2874/10/10-36-10-01-04 від 01.12.2016 оспорюване рішення залишило без змін, а скаргу позивача – без задоволення.

Судом встановлено, що позивач звертався до Державної фіскальної служби України зі скаргою про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0038331302 від 10.10.2016 та рішення Головного управління ДФС у Київській області №2874/10/10-36-10-01-04 від 01.12.2016.

Розглянувши вказану скаргу, Державна фіскальна служба України прийняла рішення №776/6/99-99-11-02-02-25 від 16.01.2017, яким рішення №0038331302 від 10.10.2016 та рішення Головного управління ДФС у Київській області №2874/10/10-36-10-01-04 від 01.12.2016 залишено без змін, а скаргу ТОВ “Метал” без задоволення.

Не погоджуючись з прийняттям вказаного рішення, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

При цьому, суд не приймає до уваги викладені ТОВ “Метал” в позовній заяві посилання на положення Податкового кодексу України, оскільки відповідно до пункту 1.3 статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 ст.6 Закону №2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

          Відповідно до ч.5 ст.9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч.7 ст.9 Закону №2464).                                                                      Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з ч.10 ст.9 Закону №2464 визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з часиною 6 статті 25 Закону №2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

          Відповідно до ч.10 ст.25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч.13 ст. 25 Закону №2464).

Пунктом 2 ч.11 ст.25 Закону №2464 встановлено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 14 статті 25 Закону №2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Згідно з п.2 розділу VII Інструкції про прядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, яка набрала чинності з 29.05.2015, відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1– 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Для платників, зазначених у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, – календарний рік, для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, – календарний квартал відповідно.

Пунктом 5 розділу VII вказаної Інструкції визначено, що на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені:

документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду;

документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від'ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; свідоцтво про смерть фізичної особи.

Дослідивши звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю “Метал” до податкового органу, платіжні документи та банківські виписки, судом встановлено наступне.

16.09.2015 позивачем було подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2015 року, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 4660,62 грн.

Вказана сума ЄСВ підлягала сплаті в строк до 20.09.2015 включно.

З банківських виписок по рахунку позивача вбачається сплата Товариством з обмеженою відповідальністю “Метал”:

- на підставі платіжного документа №324 від 16.09.2015 - грошових коштів у сумі 386,35 грн. з призначенням платежу: “єдиний соціальний внесок за серпень 2015 року”;

- на підставі платіжного документа №326 від 17.09.2015 - грошових коштів у сумі 214,90 грн. з призначенням платежу: “єдиний соціальний внесок за серпень 2015 року”.

З облікової карти Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал” вбачається, що станом на 31.08.2015 у позивача була наявна переплата з ЄСВ у розмірі 799,58 грн., яка 17.09.2015 була збільшена до 1185,93 грн. – за рахунок коштів в сумі 386,35 грн., сплачених за платіжним дорученням №324 від 16.09.2015.

При цьому, сплачені позивачем 17.09.2015 грошові кошти в сумі 214,90 грн. були відображені в інтегрованій картці платника податків лише 22.09.2015.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність у позивача станом на 20.09.2015 (останній день сплати ЄСВ за серпень 2015 року) переплати в сумі 1400,83 грн. (799,58 грн. + 386,35 грн. + 214,90 грн.), яка 21.09.2015 зменшила розмір недоїмки з ЄСВ за серпень 2015 року до 3259,79 грн. (4660,62 грн. – 1400,83 грн.).

Враховуючи несплату позивачем у строк до 20.09.2015 в повному обсязі суми ЄСВ за серпень 2015 року, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 651,96 грн. (20% від своєчасно не сплаченої суми – 3259,79 грн.).

07.10.2015 позивачем було подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2015 року, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 3955,74 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі платіжного доручення №333 від 07.10.2015 було перераховано грошові кошти у розмірі 639,22 грн. з призначенням платежу “єдиний соціальний внесок за вересень 2015 року”, що відповідно до закріпленого в ч.6 ст.26 Закону №2464 принципу погашення заборгованості в порядку календарної черговості його виникнення, зменшило розмір недоїмки за серпень 2015 року до 2620,57 грн. (3259,79 грн. – 639,22 грн.).

Звідси, розмір належної до сплати пені за період прострочення з 21.09.2015 по 07.10.2015 включно складає 10,87 грн. (639,22 грн. (розмір несвоєчасно сплаченого ЄСВ) х 0,1% х 17 (кількість днів прострочення).

12.10.2015 позивачем було здійснено оплату ЄСВ на загальну суму 7375,89 грн., про що свідчать:

- платіжне доручення №336 від 12.10.2015 на суму 4059,37 грн., з призначенням платежу “єдиний соціальний внесок за серпень 2015 року”;

- платіжне доручення №330 від 12.10.2015 на суму 3316,52 грн., з призначенням платежу “єдиний соціальний внесок за вересень 2015 року”.

Отже, 12.10.2015 позивачем було в повному обсязі погашено недоїмку ЄСВ за серпень 2015 року, що, в свою чергу, призвело до виникнення переплати у розмірі 4755,32 грн. (7375,89 грн. – 2620,57 грн.).

Звідси, розмір належної до сплати пені за період прострочення з 21.09.2015 по 12.10.2015 включно складає 57,65 грн. (2620,57 грн. (розмір несвоєчасно сплаченого ЄСВ) х 0,1% х 22 (кількість днів прострочення).

Крім того, 21.10.2015 за рахунок наявної переплати позивачем погашений єдиний соціальний внесок за вересень в сумі 3955,74 грн., що призвело до утворення переплати в розмірі 799,58 грн. (4755,32 грн. - 3955,74 грн.).

При цьому, суд звертає увагу на те, що матеріали справи свідчать про подальшу своєчасну сплату позивачем задекларованих сум ЄСВ.

Так, 12.11.2015 позивачем було подано до податкового органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2015 року, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 3955,74 грн.

Сплата вказаної суми ЄСВ була здійснена позивачем також 10.11.2015, що підтверджується платіжним дорученням №338 від 10.11.2015 на суму 3955,74 грн. (призначення платежу “єдиний соціальний внесок за жовтень 2015 року”).

14.12.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю “Метал” було подано до податкового органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2015 року, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 3955,74 грн.

          З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2015 сума ЄСВ за листопад 2015 року з урахуванням часткової сплати на підставі платіжного доручення №341 від 14.12.2015 на суму 3955,73 грн. (призначення платежу “єдиний соціальний внесок за листопад 2015 р.”) та існуючої переплати, була в повному обсязі сплачена позивачем.

Отже, станом на 14.12.2015 сума переплати позивача з ЄСВ склала 799,57 грн

20.01.2016 позивачем було подано до податкового органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 3955,74 грн.

          При цьому, з матеріалів справи вбачається, що вказана сума ЄСВ була сплачена позивачем ще 18.01.2016, про що свідчать платіжне доручення №31 від 18.01.2016 на суму 3955,74 грн. (призначення платежу “єдиний соціальний внесок за грудень 2015 року”) та банківська виписка по рахунку позивача за 18.01.2016.

           16.02.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю “Метал” було подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2016 року, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 1878,80 грн.

          З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі платіжного доручення №44 від 18.02.2016 було перераховано на рахунок Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області грошові кошти у сумі 1878,80 грн. з призначанням платежу “єдиний соціальний внесок за січень 2016 року”.

16.03.2016 позивачем було подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2016 року, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 2138,78 грн.

          Вказана сума ЄСВ була сплачена позивачем 17.03.2016, про що свідчать платіжне доручення №57 від 17.03.2016 на суму 2138,78 грн. з признанням платежу “Єдиний соціальний внесок за лютий 2016 року” та банківська виписка по рахунку позивача за 17.03.2016.

18.03.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю “Метал” було подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2016 року, в якому самостійно визначена позивачем сума ЄСВ, яка підлягає до сплати, становить 2212,08 грн.

Сплата вказаної суми ЄСВ була здійснена позивачем 18.04.2016, що підтверджується платіжним дорученням №79 від 18.04.2016 на суму 2212,08 грн. (призначенням платежу “Єдиний соціальний внесок за березень 2016 року”) та банківською випискою по рахунку позивача за 18.04.2016.

12.05.2016 позивачем було подано до податкового органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2016 року, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати у розмірі 2212,08 грн.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі платіжного доручення №94 від 13.05.2016 здійснив сплату вищевказаної суми єдиного соціального внеску.

Аналогічно, задекларована позивачем сума ЄСВ за травень 2016 року в розмірі 2281,05 грн. була сплачена платіжним дорученням від 08.06.2016 №115.

Сума ЄСВ за червень 2016 року в розмірі 1357,40 грн. була сплачена платіжним дорученням від 13.07.2016 №132.

Сума ЄСВ за липень 2016 року в розмірі 1357,40 грн. була сплачена платіжним дорученням від 17.08.2016 №147.

Сума ЄСВ за серпень 2016 року в розмірі 1357,40 грн. була сплачена позивачем платіжним дорученням від 13.09.2016 №161.

          Отже, матеріали справи свідчать про несвоєчасну оплату позивачем суми ЄСВ лише за серпень 2015 року, у зв'язку з чим обґрунтованим є застосування штрафу в розмірі 651,96 грн. та нарахування пені на суму 68,52 грн. (10,87 грн. + 57,65 грн.).

          При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 №2346-III (далі-Закон № 2346)№ 2346 банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.                                         Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України №2346 ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (згідно з п.1.30 ст.1 Закону №2346).

Пунктом 22.4 ст.22 Закону №2346 встановлено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.           

Отже, для платника, що здійснює переказ грошових коштів через відповідну установу банку, датою завершення переказу є саме дата звернення такої особи до банку з відповідним розрахунковим документом, в тому числі, з платіжним дорученням, про переказ коштів. В той час, як для банку операція з переказу є завершеною з моменту списання коштів з рахунку платника та їхнє подальше зарахування на рахунок одержувача.

Позивачем відповідно до платіжних доручень №33 від 07.10. 2015 на суму 639,22 грн. (призначення платежу “єдиний соціальний внесок за вересень 2015 року”), №338 від 10.11.2015 на суму 3955,74 грн. (призначення платежу “єдиний соціальний внесок за жовтень 2015 року”) та №341 від 14.12.2015 на суму 3955,73 грн. (призначення платежу “єдиний соціальний внесок за листопад 2015 року”) було ініційовано переказ коштів на відповідний казначейський рахунок, причому вказані платіжні доручення містять підписи співробітників банку та штамп відповідного відділення банку про отримання від позивача відповідних коштів.                              

Отже, вищевказані платіжні доручення є належними та допустимими доказами, які підтверджують здійснення позивачем перерахунку грошових коштів на оплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок податкового органу.

Суд звертає увагу на те, що для Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал”, у відповідності до вимог п.22.4 ст.22 Закону №2346 датами перерахунку грошових коштів є саме дати прийняття банківською установою відповідних платіжних доручень про сплату ЄСВ, тобто 07.10.2015, 10.11.2015 та 14.12.2015.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що позивачем було дотримано строки сплати єдиного соціального внеску, зокрема, за період з вересня 2015 року по вересень 2016 року.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0038331302 від 10.10.2016 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині застосування до позивача штрафу у сумі 3793,13 грн. (4445,09 грн. – 651,96 грн.) та нарахування пені в розмірі 1639,27 грн. (1707,79 грн. – 68,52 грн.).

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.          

Частиною 3 цієї статті закріплено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що позивачем за заявлену позовну вимогу було сплачено судовий збір в розмірі 1600 грн.

Враховуючи задоволення судом позовної заяви майнового характеру на суму 5432,40 грн. (3793,13 грн. + 1639,27 грн.) при загальній ціні позову 6152,88 грн., сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача з Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, складає 1412,65 грн. (5432,40 грн. х 1600,00 грн./6152,88 грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 10.10.2016 №0038331302 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал” штрафу в розмірі 3793 грн. (три тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 13 коп. та нарахування пені в розмірі 1639 (одна тисяча шістсот тридцять дев'ять) грн. 27 коп.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал” (07413, Київська область, Броварський район, село Пухівка, вулиця Радгоспна, будинок 22, ідентифікаційний код 13704109) судовий збір у сумі 1412 (одна тисяча чотириста дванадцять) грн. 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (07400, Київська область, місто Бровари,вулиця Київська, будинок 286, ідентифікаційний код 39463945).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Дудін С.О.