Постанова

від 21.04.2017 по справі 817/142/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2017 р.Р і в н е 817/142/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі доСільськогосподарського виробничого кооперативу "РК-Хміль" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РК-Хміль" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вересень 2015 року - лютий 2017 року на загальну суму 38116,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог та з врахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень 2015 року - лютий 2017 року на загальну суму 38116,32 грн. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується доказами в матеріалах справи.

У судове засідання представник позивача не прибув, проте подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника управління, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь представника відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для вирішення справи по суті.

За таких обставин, з урахуванням вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "РК-Хміль" як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі.

Судом встановлено, що згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість у сумі 38116,32 грн. з відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень 2015 року - лютий 2017 року, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII, у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Ці обставини підтверджені дослідженими судом доказами: розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII (а.с.9,11,13,15,50), листами про направлення розрахунків фактичних витрат, що підлягають до відшкодування із зазначенням їх сум (а.с.10,12,14,16), а також копіями документів з пенсійних справ пенсіонерів, що підтверджують призначення пенсій на пільгових умовах, а саме довідок про роботу та протоколів (а.с.21,24,32), та доказами понесення позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.4,48).

В силу вимог пп.1 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 для відповідних платників збору.

Відповідно до п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, вказаним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII, при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Закон №1058-ІV набрав чинності з 01.01.2004. До вказаного моменту діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку вищевказаних пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон №400/97-ВР).

Так, згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону №400/97-ВР, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 №1788-XII, визначені в якості об'єкта оподаткування для суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, а згідно з абз.3 п.1 ст.4 цього ж Закону, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Передбачений п.2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно, конкретизований в Інструкції №21-1.

Так, згідно з п.6.1 Інструкції №21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), у яких працювали або працюють пенсіонери на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 п.2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV.

Відповідно до п.6.2 Інструкції №21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування, відповідно до п.6.4 Інструкції №21-1, визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.7 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним Фондом України після 1 січня 2004 року витрат на виплату та доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення таких пенсій чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного Фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі ст.14 Закону №1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV у контексті ст.14 Закону №1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Дана позиція підтверджена Верховним Судом України у постановах від 23.04.2013 у справі №21-113а13 та від 08.10.2013 у справі №21-310а13.

За таких обставин, судом встановлено, що відповідачем не внесено до органу пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень 2015 - лютий 2017 у загальній сумі 38116,32 грн., доказів сплати суду не надано.

Відповідно до підпункту дев'ятого пункту 4 "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління", що затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснюють стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Підстави для застосування ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України та вирішеня питання розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РК-Хміль" (код ЄДРПОУ 30563069) на користь Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за вересень 2015 року - лютий 2017 року в загальній сумі 38116,32 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.