Постанова

від 27.04.2017 по справі 826/14566/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 квітня 2017 року № 826/14566/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Чайка до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Чайка (надалі - позивач або ТОВ ТД Чайка ) з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір про визнання електронних документів без укладання будь-яких інших угод, що не визначені чинним законодавством.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно ухиляється від укладення з ТОВ ТД Чайка договору про визнання електронних документів, шляхом нав'язування платнику податків в якості обов'язкової додаткової умови укласти додаткову угоду до такого договору (додаток до Інформаційного повідомлення щодо вимог для включення в систему електронного документообігу), що не передбачено чинним законодавством.

У судовому засіданні 22.11.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, та жодні заперечення проти позову і додаткові документи до канцелярії суду не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття відповідача в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У зв'язку із закінченням терміну дії посилених сертифікатів відкритих ключів та отримання нових в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України, ТОВ ТД Чайка 26.08.2016 надіслало до відповідача з метою укладання електронний договір про визнання електронних документів від 26.08.2016 та в той же день отримало електронні квитанції № 1 і № 2. В першій квитанцій було зазначено, що: документ доставлено до Державної фіскальної служби України 26.08.2016 в 11:09:55 за реєстраційним номером: 9153819569; документ збережено на центральному рівні; через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого документа , а в другій квитанції - про неприйняття документу позивача.

В подальшому, 29.08.2016, 30.08.2016 та 02.09.2016 позивач здійснив повторні спроби подання до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві електронного договору про визнання електронних документів, за наслідками чого отримав електронні квитанції № 2 від 29.08.2016 (16:36:39), від 30.08.2016 (15:51:40) та від 12.09.2016 (11:20:42) зі змістом аналогічним змісту квитанції № 2 від 26.08.2016. А саме в усіх квитанціях № 2 зазначалося, що документ (договір про визнання електронних документів за відповідним реєстраційним номером) не прийнято в результаті виявленої помилки: Для укладення Договору про визнання електронних документів необхідно виконати вимоги Розділу 3 Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від Розділ ІІІ Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим в Мін'юсті України 16.04.2008 № 320/15011 Розділ ІІІ інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим в Мін'юсті України 16.04.2008 № 320/15011 (Код: 1) .

Як пояснив представник позивача в тексті позову, за наведених обставин керівник ТОВ ТД Чайка ОСОБА_1 02.09.2016 прибула до приміщення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві з пакетом документів та намагалася на місці укласти з фіскальним органом договір про визнання електронних документів у паперовій формі, в чому їй було відмовлено в усному порядку та запропоновано вирішити питання щодо укладення вказаного договору на засіданні робочої групи 05.09.2016 в присутності керівництва податкової інспекції. Безпосередньо на засіданні робочої групи ДПІ платнику податків було запропоновано в якості варіанту вирішення проблеми: укласти додаткову угоду до договору про визнання електронних документів, за формою наданою фіскальним органом, або звернутися до суду в разі неприйняття пропозиції ДПІ. В якості дійсної підстави для відмови позивачу в укладенні договору про визнання електронних документів за звичайних умов було озвучено те, що за свою суттю такий договір є господарським, а тому податкова інспекція вільна у визначені умов договору, та про віднесення ТОВ ТД Чайка до ризикової категорії платників податків з наданням статусу фіктивного . При цьому, по суті помилки, зафіксованої у квитанціях № 2, роз'яснення надані не були.

Текст додаткової угоди до договору про визнання електронних документів разом з інформаційним повідомленням щодо вимог для включення в систему електронного документообігу був надісланий відповідачем на електронну адресу позивача 1 вересня 2016 року. За результатами ознайомлення зі змістом додаткової угоди позивач дійшов висновку про її невідповідність чинному законодавству та про відсутність у нього правового обов'язку укласти таку додаткову угоду з відповідачем.

08.09.2016 позивачем отримано письмове запрошення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.09.2016 № 10478/10/26-51-08-01-53 про участь Товариства у розгляді спірного питання щодо укладення договору про визнання електронних документів 12.09.2016 о 11 год. за адресою ГУ ДФС у м. Києві, з проханням підтвердити участь. 12.09.2016 в участі уповноваженого представника ТОВ ТД Чайка (не керівника товариства) було відмовлено.

Не погоджуючись із правомірністю дій відповідача щодо відмови в укладенні договору про визнання електронних документів за наведених підстав, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому, хоча п. 49.3 ст. 49 ПК України встановлено право платника податків на вибір способу подання податкової звітності до контролюючих органів, а саме: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, іншими нормами цього Кодексу (пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39, п. 49.4 ст. 49 ПК України) для певної категорії платників (зокрема, платників податку на додану вартість) встановлений імперативний порядок подання податкової звітності виключно в електронному вигляді.

Згідно з пп. 19 1 .1.44 п. 19 1 .1 ст. 19 1 ПК України, який визначає перелік функцій контролюючих органів, передбачено, що контролюючі органи надають послуги електронного цифрового підпису, а пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПК України надає контролюючому органу право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 № 851-IV (далі по тексту - Закон).

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі по тексту - Інструкція № 233).

Згідно з п. 1 розд. ІІ Інструкції № 233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Згідно із розд. ІІІ цієї Інструкції, податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі. При відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції). Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну. Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

При цьому, для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі (п. 2 розд. ІІ Інструкції).

Також, в п. 5 та 6 розд. ІІІ Інструкції № 233 зазначено, що платник податків:

- отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит:

- видає два примірники договору;

- записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

- приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів;

- звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;

- після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Відповідно до п.п. 33, 78 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску; оприлюднює на єдиному веб-порталі та в офіційному друкованому виданні ДФС акти та інші офіційні документи з питань, що належать до її компетенції.

Згідно із пп. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 ПК України, узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.

Суд встановив, що 14.12.2011 на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://www.sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/povidomlennya-platnikam-pod/58693.html) розміщена інформація про реалізацію нового електронного сервісу у вигляді укладення договору про визнання електронних документів у електронній формі. А саме як було зазначено: Процедури формування Договору та Повідомлення в електронному вигляді реалізуються акредитованими центрами сертифікації ключів, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, у власному програмному забезпеченні. Реквізитами Договору, що підлягають обов'язковому заповненню платником податків, є: номер Договору, дата заповнення, орган ДПС за місцем реєстрації платника податків, реквізити посадової особи органу ДПС (начальника, заступника начальника ДПІ), адреса органу ДПС, а також зазначені в Договорі дані про платника податків. Договір підписується ЕЦП посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки у порядку і за дотримання умов, визначених абз. 2 - 4 пп.7.1 п.7 розділу ІІІ Інструкції, та надсилається електронною поштою на адресу Інформаційного порталу органів ДПС України. Про отримання Договору органом ДПС платнику податків у якості підтвердження надсилається перша квитанція, підписана ЕЦП ДПС України. Після підписання Договору з боку органу ДПС платнику податків надсилається друга квитанція та Договір, підписаний ЕЦП ДПС України. Відкриті сертифікати ЕЦП платника податків, яким підписано Договір, автоматично імпортуються до бази сертифікатів Інформаційного порталу органів ДПС України. У випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків надсилається друга квитанція з зазначенням причини відмови, підписана ЕЦП ДПА України… .

Отже, з розміщеної на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України інформації вбачається можливість укладання договору Про визнання електронних документів не лише в паперовому вигляді, але і в електронному, крім того, доказом укладання договору, який підписується ЕЦП посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки та ЕЦП ДПС України, є друга квитанція, водночас, у випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків надсилається друга квитанція з зазначенням причини відмови.

Аналогічні висновки наведені в листі Державної податкової адміністрації України від 22.07.2011 № 19916/7/28-0517 Методичні рекомендації щодо роботи з Договорами Про визнання електронних документів в електронному вигляді . Крім того, в цих Методичних рекомендаціях визначений термін обробки відповідальним співробітником органу ДПС договору, направленого платником в електронному вигляді, - до 5 робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, 26.08.2016, 29.08.2016, 30.08.2016 та 02.09.2016 позивач, за наявності програмного забезпечення та чинних посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих від акредитованого центру сертифікації ключів, скористався способом укладання договору про визнання електронних документів в електронній формі.

Судом встановлено, що подані позивачем примірники електронних договорів по визнання електронних документів були відхиленні ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, шляхом надсилання ТОВ ТД Чайка других квитанцій з зазначенням однієї і тієї самої причини для відмови в усіх випадках: Для укладення Договору про визнання електронних документів необхідно виконати вимоги Розділу 3 Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від Розділ ІІІ Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим в Мін'юсті України 16.04.2008 № 320/15011 Розділ ІІІ інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим в Мін'юсті України 16.04.2008 № 320/15011 (Код: 1) .

Проаналізувавши зміст квитанцій № 2 від 26.08.2016, 29.08.2016, 30.08.2016 та від 12.09.2016 суд встановив відсутність у наведеному в них формулюванні помилки жодних посилань на конкретні порушення платником порядку укладення договору про визнання електронних документів. Нормативно та документально обґрунтовані пояснення щодо суті та характеру виявленої помилки, зазначеної у других квитанції, відповідач до суду без поважних причин не подав.

Також суд встановив, що підписана ЕЦП ДПА України квитанції № 2 від 12.09.2016 була направлена позивачу з порушенням вказаного в Методичних рекомендаціях строку на обробку електронних договорів.

Позивач стверджує, що фактично єдиною підставою для відмови в укладенні з ТОВ ТД Чайка договору про визнання електронних документів стало невиконання ним вимоги ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві укласти з нею додаткову угоду до договору про визнання електронних документів, форма якої наведена в додатку до електронного інформаційного повідомлення щодо вимог для включення в систему електронного документообігу (копії останніх додані до матеріалів позовної заяви)

Дані обставини відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не заперечувалися та жодним чином спростовані документально не були, а тому суд приходить до висновку, що такі обставини мали місце та визнаються сторонами, та відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню у межах спору.

Дослідивши та проаналізувавши текст додаткової угоди до договору про визнання електронних документів відповідача суд приходить до умовиводу, що цією угодою запроваджуються додаткові умови для розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку відповідного договору, та встановлюється право контролюючого органу зупиняти дію договору у разі неврегулювання спірних питань, тобто блокувати роботу платника податків до вирішення спірних питань в судовому порядку, - що в свою чергу не передбачено чинною редакцією Примірного договору про визнання електронних документів, затвердженим додатком 1 до Інструкції № 233.

До такої підстави у відмові в укладенні з позивачем договору про визнання електронних документів суд ставиться критично, з огляду на наступне.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 розд. ІІ Інструкції № 233 (яка прийнята відповідно до Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронний цифровий підпис , з метою спрощення для платників податків процедури подання податкової звітності до органів державної податкової служби) зазначено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором. Примірна форма такого договору затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233.

Таким чином, правовідносини щодо укладення та розірвання договору про визнання електронних документів обов'язково за участі суб'єкта владних повноважень (контролюючого органу), форма та умови такого договору чітко врегулюванні Інструкцією № 233, а тому за своєю природою є формалізованими, та, як наслідок, - публічно-правовими.

В свою чергу Інструкцією № 233 не передбачено право контролюючого органу укладати з платниками податків додаткові угоди до договору про визнання електронних документів, а чинна редакція Примірної форми Договору не містить таких умов, що наведені в тексті запропонованої відповідачем додаткової угоди.

Таким чином, на підставі вище вказаної додаткової угоди, відповідач в односторонньому порядку фактично намагається розширити свій приватний інтерес шляхом розширення обсягу своїх прав та функцій у сфері прийняття електронної податкової звітності, що притаманно господарським договорам та прямо суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка вимагає, щоб суб'єкти владних повноважень діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене суд вважає протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови ТОВ ТД Чайка в укладанні договору про визнання електронних документів, шляхом надання квитанцій № 2 від 26.08.2016, 29.08.2016, 30.08.2016 та від 12.09.2016, з підстави відсутності додаткової угоди до такого договору.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порушення хоча б одного з цих критеріїв дає підстави для задоволення позову.

Вирішуючи цей спір, суд встановив, що відповідач у спірних правовідносинах не діяв згідно приписів Інструкції № 233 та не виконав свого обов'язку щодо обробки електронного договору позивача про визнання електронних документів за встановленою в Інструкції процедурою (зокрема, не перевірив відповідність договору позивача вимогам Інструкції та Примірного договору), а прийняв рішення про відхилення договору на незаконних підставах.

Відповідно до Інструкції № 233, саме фіскальний орган, де зареєстрований платник податків, на його запит, уповноважений на підписання договору про визнання електронних документів (п. 6 розд. ІІІ цієї Інструкції).

Як вбачається зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Під дискреційними повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Аналогічна позиція підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 № П-278/10, в якій зазначено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога про зобов'язання відповідача укласти з ТОВ ТД Чайка договір про визнання електронних документів не підлягає задоволенню, оскільки суд не може підміняти фіскальний орган у прийнятті рішення за результатами оброки договору про визнання електронних документів.

Водночас суд враховує те, що згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. При цьому, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

В силу приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема: про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; про зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку відповідач (суб'єкт владних повноважень) не довів суду, що при прийнятті рішення про відмову в укладенні з позивачем договору про визнання електронних документів з підстави відсутності додаткової угоди до цього договору, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини незаконності відмови відповідача в укладенні договору про визнання електронних документів з позивачем, суд, керуючись наведеними вище процесуальними нормами, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови в укладенні з ТОВ ТД Чайка договору про визнання електронних документів з підстави відсутності додаткової угоди до такого договору та зобов'язання ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві повторно розглянути надісланий ТОВ ТД Чайка 02.09.2016 примірник електронного договору про визнання електронних документів на предмет його відповідності вимогам Інструкції № 233. Саме таке рішення, на думку суду, є єдиним за свою суттю способом відновлення порушених прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Частиною 3 ст. 94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158 - 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Чайка задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві щод відмови в укладенні з товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Чайка договору про визнання електронних документів з підстави відсутності додаткової угоди до такого договору.

Зобов'язати Державну податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві повторно розглянути надісланий товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Чайка 02.09.2016 примірник електронного договору про визнання електронних документів на предмет його відповідності вимогам Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві утриматися від прийняття рішення про відмову в укладенні з товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Чайка договору про визнання електронних документів з підстави відсутності додаткової угоди до такого договору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Чайка (код ЄДРПОУ 00309335) судові витрати у розмірі 1378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39479227).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов