Рішення

від 20.04.2017 по справі 908/387/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/31/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2017 Справа № 908/387/17

Господарський суд Запорізької області у складі ОСОБА_1,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/387/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_2 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресс-Мет»

про стягнення штрафу в сумі 69390,00 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність від 25.10.2016 року

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_2 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресс-Мет» про стягнення штрафу в сумі 69390,00 грн.

29.03.2017 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії комерційного акту НА № 001489/161.

20.04.2017 року на адресу суду від позивача у справі надійшли пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, за змістом яких останній повідомляє, що відповідач знаходиться за юридичною адресою: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 24/1, в підтвердження чого посилається на інформацію з офіційного сайту Укрпошти, а саме про повернення кореспонденції за зворотною адресою з позначкою за закінченням терміну зберігання . Відтак вважає, що відповідач знаходиться за адресою, зазначеною в позовній заяві № НЮс-01/87 від 23.02.2017 року. Просить долучити до матеріалів справи витяг з офіційного сайту Укрпошти - відстеження пересилань поштових відправлень.

Представник позивача в судовому засіданні 20.04.2017 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Разом з тим надав із супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 20.04.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою «за закінченням терміну зберігання» . Так, місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 року).

З наявної в матеріалах справи інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 16.03.2017 року та 20.04.2017 року, отриманої з офіційного сайту Міністерства юстиції України http://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, вбачається, що місце знаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, буд. 24/1.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що в серпні 2016 року за залізничною накладною № 50319656 відправником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогресс-Мет» (відповідач у справі) зі станції Маріуполь Донецької залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве ОСОБА_2 залізниці в залізничному вагоні № 60851029 був відправлений вантаж Лом чорних металів на адресу одержувача - Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь .

25.08.2016 року при прибутті вагону № 60851029 на станцію призначення - Запоріжжя-Ліве ОСОБА_2 залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній: в накладній № 50319656 у вагоні № 60851029 вказана маса вантажу складає 61600 кг, фактично ж при перевірці встановлено, що маса вантажу складає 60450 кг, що на 1150 кг менше, ніж вказано у накладній.

За наслідками проведеної перевірки маси вантажу у вказаному вагоні у відповідності зі ст. 129 Статуту залізниць України та п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, був складений комерційний акт РА № 014469/1143 від 25.08.2016 року.

Позивач в позові з посиланням на ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України вказує, що відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній несуть вантажовідправники, зокрема згідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення відповідачем (відправником) у залізничній накладній маси вантажу позивачем на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, що становить 69390,00 грн. (розмір провізної плати 13878,00 грн.). Обґрунтовуючи позов ст.ст. 2, 5, 6, 23, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 10 Закону України «Про залізничний транспорт» , позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 69390,00 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини щодо перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Одночасно частиною 1 ст. 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 5 ст. 307 ГК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України «Про залізничний транспорт» № 273/96-ВР від 04.07.1996 року визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт» , "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Статуту залізниць України, далі Статут, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 5 Статуту визначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:

а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);

б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;

в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);

г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно з п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлень перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнера; затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542, зареєстрованих Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за № 798/5989). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)).

Умовами ч. 1, 6 п. 1.2. та 1.3. Правил оформлення перевізних документів передбачено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Умовами п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Як свідчать матеріали справи згідно накладної № 50319656 від 18.08.2016 року зі станції Маріуполь Донецької залізниці відповідач здійснив відправлення вагону № 60851029 (надалі-вагон) з вантажем - Лом чорних металів (маса вантажу 61600 кг) на станцію Запоріжжя-Ліве ОСОБА_2 залізниці для одержувача - ПАТ Запоріжсталь .

Згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажу визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів, підтверджує представник відправника своїм підписом у графі 55.

Так, як вбачається зі змісту графи 55 накладної № 50319656 від 18.08.2016 року правильність внесених до неї відомостей підтвердив представник відправника - ОСОБА_4 ЕЦП 18.08.2016 року о 15:40.

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Як свідчать матеріали справи по прибутті вагону № 60851029 на станцію ОСОБА_2 залізниці 22.08.2016 року була проведена перевірка маси вантажу у вказаному вагоні, за результатами якої було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні. За наслідками проведеної перевірки на станції ОСОБА_2 був складений комерційний акт НА № 001489/161 від 22.08.2016 року (а.с. 34).

Так, перевіркою було виявлено, що в накладній № 50319656 від 18.08.2016 року у вагоні № 60851029 вказана маса вантажу нетто 61600 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу нетто складає 59740 кг, що на 1860 кг менше, ніж вказано у накладній. При цьому в комерційному акті зазначено, що в комерційному відношенні вантаж промаркирований білим вапном по всій довжині вагону, виїмок, заглиблень немає, окреслення навантажень без порушень, в технічному відношенні вагон справний. Дана телеграма.

В подальшому по прибутті вагону № 60851029 на станцію призначення - Запоріжжя-Ліве ОСОБА_2 залізниці 25.08.2016 року працівниками станції на підставі комерційного акта НА № 001489/161 від 22.08.2016 року станції ОСОБА_2 була здійснена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу з одночасною перевіркою маси вантажу у вагоні, за результатами якої був складений комерційний акт РА № 014469/1143.

Так, контрольне переважування вагону № 60851029 здійснювалось на справних електронних вагах вантажоодержувача № 4226194, прийнятих на облік Запорізькою дирекцією залізничних перевезень під № 088, державна повірка 03.10.2015 року. Перевіркою було виявлено, що в накладній № 50319656 від 18.08.2016 року у вагоні № 60851029 вказана маса вантажу складає 61600 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 60450 кг, що на 1150 кг менше, ніж зазначено у накладній. В технічному відношенні вагон справний, вантаж промаркирований білим вапном, маркування не порушене, виїмок немає.

Матеріали справи свідчать, що про факт невідповідності маси вантажу, який встановлений за результатами перевірки на станції призначення, та складення комерційного акту, було направлено телеграму на станцію відправлення вантажу - Маріуполь Донецької області, яка міститься у справі.

Частинами 1, 2 ст. 24 Статуту визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача - з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Таким чином, підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Факт неправильного зазначення у накладній № 50319656 від 18.08.2016 року маси вантажу підтверджений комерційним актом РА № 014469/1143 від 25.08.2016 року, складеним працівниками станції призначення Запоріжжя-Ліве ОСОБА_2 залізниці.

Як зазначено вище згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Зі змісту накладної № 50319656 від 18.08.2016 року вбачається, що розмір провізної плати складає 13878,00 грн.

Розмір штрафу в сумі 69390,00 грн. визначений позивачем від розміру провізної плати, зазначеної у накладній, тобто у відповідності до ст. 118 Статуту залізниць України.

В пункті 3.15. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/225 від 29.09.2008 року Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" зазначено, що у застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт неправильного зазначення відповідачем (як відправником вантажу) маси вантажу у накладній № 50319656 від 18.08.2016 року, а відтак і наявність підстав для стягнення з останнього відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України штрафу в сумі 69390,00 грн. Відповідач доказів сплати штрафу в сумі 69390,00 грн. суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_2 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресс-Мет» про стягнення штрафу в сумі 69390,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресс-Мет» , відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.04.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України, ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_2 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресс-Мет» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресс-Мет» , 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, буд. 24/1, код ЄДРПОУ 38755258, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , 03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815, в особі Регіональної філії «ОСОБА_2 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , 49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237, штраф в сумі 69390 (шістдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто) грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 25.04.2017 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.