Рішення

від 26.04.2017 по справі 908/477/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/39/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2017 Справа № 908/477/17

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» , (юридична адреса : 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; поштова адреса : 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «ВЯЗ» (Голова комісії з припинення підприємства ОСОБА_2О.) (71100, АДРЕСА_1)

про зобов'язання визнати грошові вимоги у загальному розмірі 19641,45 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Суддя Колодій Н.А.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_3, довіреність № 7789-К-О, від 28.12.2016р.

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ

10.03.2017р. до господарського суду Запорізької області звернувся Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» з позовною заявою до Відповідача - ОСОБА_1 підприємства «ВЯЗ» (Голова комісії з припинення підприємства ОСОБА_2О.) про зобов'язання визнати грошові вимоги у загальному розмірі 19641,45 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.03.2017р. порушено провадження у справі № 908/477/17, справі присвоєно номер провадження 32/39/17, судове засідання призначено на 26.04.2017р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними матеріалами та закінчений 26.04.2017р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 26.04.2017р. підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, а саме просив суд зобов'язати ліквідаційну комісію ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВЯЗ" (71100, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 22126049) в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» у загальному розмірі 19 641(дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок одна) гривня 45 коп. з яких: заборгованість за кредитом 3896,41 гривень; заборгованість за відсотками 8 339,18 гривень; пеня 6 494,04 гривень; комісія 911,82 гривень та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 підприємства «ВЯЗ» .

Підставою для звернення з позовом зазначав наявність у ПП «ВЯЗ» заборгованості у розмірі 19641,45 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 01.03.2011р.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з 10 лютого 2017р. відповідач перебуває в стані припинення. З метою врегулювання погашення виниклої заборгованості позивач спрямував голові ліквідаційної комісії відповідача вимогу, яка залишена без реагування, заборгованість непогашена. Також позивач посилався на те, що поштовий конверт з направленою вимогою на адресу відповідача повернувся за закінченням терміну зберігання. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про ухилення від визнання відповідачем грошових вимог. В обґрунтування правової позиції посилався на ст.ст. 11, 105, 110, 111, 112, 525, 526, 599, 610 ЦК України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника не направив. Про час і місце судового засідання відповідач попереджений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. З інформації, отриманої з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України http://usr.minjust.gov.ua станом на 26.04.2017р. вбачається, що місце знаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялась ухвала про порушення провадження господарським судом у даній справі, а саме: 71100, АДРЕСА_1.

Примірник ухвали про порушення провадження у справі від 13.03.2017р., який адресовано відповідачу, повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду з позначкою причини повернення «закінчення терміну зберігання» .

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, місце та час розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ВЯЗ» (Клієнт) звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (Банк) із заявою про відкриття поточного рахунку № 26007060316860 в гривнях, яка оформлена на бланку типової форми та містить підписи та печатки Банку та Клієнта.

01.03.2011р. ПП «ВЯЗ» , в особі директора підприємства, підписано заяву про відкриття рахунку, згідно з якою, відповідач надав згоду на Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови), ОСОБА_4 банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www. privatbank.ua, які разом з із анкетою складають договір банківського обслуговування.

Підписавши вказану заяву, відповідач приєднався та зобов'язався виконувати умови, що містяться в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_4 - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом вирішуються як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод, так й шляхом обміну інформацією / узгодження по банківському обслуговуванню з клієнтом за допомогою веб-сайта банка.

Відповідно до Договору Відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26007060316860 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта.

Позивач в позові вказує, що на виконання умов укладеного Договору свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт, втім відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, внаслідок чого у останнього станом на 17.01.2017 року виникла заборгованість в загальній сумі 19641,45 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 3896,41 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 8339,18 грн., заборгованості з комісії в сумі 911,82 грн., пені в сумі 6494,04 грн.

Матеріали справи свідчать, що обставини щодо виконання умов Договору банківського обслуговування б/н від 01.03.2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем, були предметом дослідження в рамках справи № 908/4562/15, яка розглядалась господарським судом Запорізької області.

Так, рішенням господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2015 року у справі № 908/4562/15 за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ПП ВЯЗ про стягнення заборгованості з останього стягнута заборгованість за даним Договором в розмірі 3896,41грн.; 4157,04грн. простроченої заборгованості за відсотками; 911,82грн. заборгованості з комісії за користування кредитом; 3666,33 грн. пені та 1827грн. судового збору.

Вказане рішення суду не було оскаржено та набрало чинності. На виконання рішення суду 12.10.2015 року видано наказ.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 ГПК України). Водночас статтею 35 ГПК України визначені підстави звільнення від доказування.

Так, згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факти, встановлені вищевказаним рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню з огляду на приписи ч. 3 статті 35 ГПК України, а тому мають для суду при розгляді даної справи обов'язковий характер.

Відтак, вищевказаним рішенням суду від 24.09.2015 року у справі № 908/4562/15 встановлена наявність заборгованості відповідача станом на 24.06.2015р. за договором б/н від 01.03.2011 року перед банком в сумі 3896,41 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 4157,04 грн. простроченої заборгованості за відсотками; 911,82 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом та 3666,33 грн. пені.

Безпосередньо в судовому засіданні 26.04.2017 року представник позивача повідомив суду, що рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2015 року у справі № 908/4562/15 та виданий на його виконання наказ № 908/4562/15 від 12.10.2015 року відповідачем не виконані.

У зв'язку з тим, що відповідачем не була сплачена сума простроченого кредиту, процентів, комісії та пені, стягнута за рішенням суду від 24.09.2015 року у справі № 908/45629/15, позивач продовжував нараховувати на суму кредиту проценти за користування кредитом, пеню по 17.01.2017 року включно, внаслідок чого станом на 17.01.2017 року заборгованість складає: по кредиту - 3896,41 грн., за процентами - 8339,18 грн., за комісією - 911,82 грн., за пенею - 6494,04 грн.

Судом встановлено, що станом на 10.02.2017 року Приватне підприємство ВЯЗ перебуває в стані припинення за судовим рішенням з 11.03.2014 року.

Відповідно до вимог частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Приписами ч. ч. 3 - 6 ст. 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відомості про строк заявлення вимог кредиторів у суду відсутні та до матеріалів справи не надані.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 01.03.2011р. та перебуванням підприємства відповідача в стані припинення з 11.03.2014 року позивач направив на адресу відповідача заяву з вимогами (претензію) № 20140610РВ316 від 20.01.2017р., в якій заявляє до відповідача грошові вимоги з оплати заборгованості за договором № б/н від 01.03.2011 року, яка виникла станом на 17.01.2017р. і становить 3896,41 грн. - заборгованості за кредитом; 8339,18 грн. заборгованості за відсотками; 6494,04 грн. заборгованості по пені та 911,82 грн. комісії, яку банк просив включити до проміжного ліквідаційного балансу ПП ВЯЗ і оплатити дану суму в загальному розмірі 19691,45грн. На адресу позивача повернувся поштовий конверт з направленою заявою з вимогами за закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Враховуючи повернення на адресу позивача поштового конверта, в якому направлялась відповідачу заява з вимогами, 27.02.2017 року з позначкою «за закінченням терміну зберігання» , місячний строк для звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України, позивачем не пропущений.

Згідно з ч. 5 ст. 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Позивач скористався своїм правом, звернувшись до господарського суду з позовом в даній справі. В даному випадку вимоги позивача взагалі не розглядались ліквідаційною комісією відповідача, оскільки заява позивача повернулась на його адресу за закінченням терміну зберігання. Тобто дані вимоги не можуть вважатися погашеними відповідно до ч. 5 ст.112 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом статей 111, 112 ЦК України ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган. Отже, в частині другій статті 112 ЦК України йдеться мова про звернення до суду з позовом до юридичної особи в особі голови її ліквідаційної комісії, що і зроблено Позивачем. Такі спори підвідомчі господарським судам.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на 26.04.2017 року відповідачем не надано доказів включення до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 підприємства ВЯЗ грошових вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за договором № б/н від 01.03.2011р. в сумі 19 641,45 грн., яка складається з: 3896,41 грн. - заборгованості за кредитом; заборгованості за відсотками 8 339,18 грн.; пеня 6 494,04 грн.; комісія

911,82 грн. станом на 17.01.2017р.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 підприємства ВЯЗ про зобов'язання ОСОБА_1 підприємства ВЯЗ в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за договором № б/н від 01.03.2011 року у загальному розмірі 19 641 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок одна) гривня 45 коп. з яких: заборгованість за кредитом 3 896,41 гривень; заборгованість за відсотками 8 339,18 гривень; пеня 6 494,04 гривень; комісія 911,82 гривень та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. покладаються на відповідача у справі - ОСОБА_1 підприємства ВЯЗ , відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 підприємства ВЯЗ задовольнити.

2. Зобов'язати Ліквідаційну комісію ОСОБА_1 підприємства "ВЯЗ" (71100,

АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 22126049) в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код в ЄДРПОУ 14360570) в розмірі 3896 (три тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 41 коп. заборгованості за кредитом, 8 339 (вісім тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 18 коп. заборгованості за відсотками; пені 6 494 (шість тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 04 коп., комісії 911 (дев'ятсот одинадцять) грн. 82 коп. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 підприємства ВЯЗ . Видати наказ

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «ВЯЗ» (71100, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 22126049) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України « 28» квітня 2017 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.