Ухвала

від 26.04.2017 по справі 910/21515/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.04.2017Справа № 910/21515/15

за скаргою на дії за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Даніель Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Даніель до про Товариства з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД стягнення 32 682 000 грн. 00 коп.

Суддя Чинчин О.В.

Представники сторін:

від Скаржника (Позивача): не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

від ВДВС: не з'явились;

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Даніель звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД про стягнення 32 682 000 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Шкурдова Л.М.) від 20.10.2015 року по справі №910/21515/15 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД"на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" 32 682 000 грн. 00 коп. вартості облігацій серії "А" у кількості 32 682 штуки, номінальна вартість однієї облігації 1 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN ) - UА 4000112486. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД" в доход Державного бюджету України судового збору в розмірі 182 700 грн 00 коп.

На виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 року по справі №910/21515/15, 06 листопада 2015 року видано Накази.

24.03.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) отримано від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Даніель скаргу на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, яку вмотивовано тим, що 10.03.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, проте вказана постанова винесена неправомірно, оскільки державним виконавцем неналежним чином виконувались виконавчі дії всупереч вимогам Закону України Про виконавче провадження та невраховані положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . За таких підстав, просить Суд визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Руденко В.В. неправомірними щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.03.2017 року; скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Руденко В.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.03.2017 року та зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Руденко В.В. поновити виконавче провадження №49654670 з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/21515/15 від 06.11.2015 року.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/21515/15 у зв'язку з лікарняним судді Шкурдової Л.М.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/21515/15 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" прийнято до розгляду суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 12.04.2017 року.

12.04.2017 року в судове засідання з'явились представники скаржника та ВДВС. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД" в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 29.03.2017 року не виконав.

В судовому засіданні представник ВДВС подав копії матеріалів виконавчого провадження для долучення до матеріалів справи, однак вимоги ухвали суду від 29.03.2017 року виконав не в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року відкладено розгляд скарги на 26.04.2017 року, у зв'язку з неявкою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД" в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

18.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України надійшли заперечення на скаргу та заява про розгляд скарги за відсутності уповноваженого представника Відділу.

В судове засідання 26 квітня 2017 року представники Скаржника, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД" не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 12.04.2017 року та відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року у справі № 910/21515/15. Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України надав заяву про розгляд скарги за відсутності уповноваженого представника, яка Судом розглянута та задоволена.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД" є 02140, м.Київ, ВУЛ.ВИШНЯКІВСЬКА, будинок 13-А, офіс 4.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/21515/15 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Сторони та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що неявка в судове засідання представників Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Даніель , Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД", Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України не перешкоджає розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що Скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Даніель на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України по справі №910/21515/15 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII ( 1404-19 ) від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, оскільки виконавче провадження ВП №49654670 з примусового виконання Наказу №910/21515/15 виданого 06.11.2015 року Господарським судом міста Києва, відкрито 15.12.2015 року, тобто до набрання чинності Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII ( 1404-19 ) від 02.06.2016 року, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження в редакції на момент відкриття виконавчого провадження й вчинення виконавчих дій виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що, відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню (далі - рішення)

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. (абзац 1 ч. 2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. (ч. 2 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження )

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №49654670, 15.12.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №910/21515/15 виданого Господарським судом м. Києва від 06.11.2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" 32 682 000 грн. 00 коп. вартості облігацій серії "А" у кількості 32 682 штуки, номінальна вартість однієї облігації 1 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN ) - UА 4000112486. Боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

Вказана постанова була надіслана на адресу боржника і стягувача за вих. № 34218-0-33-15/20-1/98-25 від 15.12.2015 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження , надіслана на адресу боржника, повернулась на адресу відділу за закінченням встановленого строку зберігання.

В межах виконавчого провадження №49654670 15.12.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. були направлені запити до Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Національного депозитарію України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про надання інформації про майно боржника.

У відповідь на запит Державна фіскальна служба України повідомила про відкриті рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД". Державне підприємство Національні інформаційні системи надало витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади, за даними якої в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформація відсутня.

Листом від 15.01.2016 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила, що станом на 30.09.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 і більше відсотків статутного капіталу) відсутнє. Листом №11/121 від 06.01.2016 року Головне управління Держпраці у Київській повідомило, що за Товариством з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично - дорожній мережі загального користування не зареєстровано.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. від 25.01.2016 року стягнуто з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД виконавчий збір у розмірі 3268200 грн. 00 коп.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. від 25.01.2016 року накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках. Вказана постанова за вих. №20-1/65-25 була надіслана на адреси ПАТ Розрахунковий центр , боржнику, ПАТ Комерційний банк Даніель .

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. від 25.01.2016 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору. Вказана постанова за вих. №20-1/65-25 була надіслана на адреси Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, боржнику, ПАТ Комерційний банк Даніель .

18.02.2017 року на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов лист №51/03-317/1 від 03.02.2016 року ПАТ Банк Контракт про неможливість виконання постанов про арешт коштів боржника у зв'язку з відкликанням банківської ліцензії.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 25.01.2016 року, накладено арешт рухомого майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД .

Листом від 20.01.2016 року, який був отриманий відділом 08.02.2016 року, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві повідомило, що відомості про реєстрацію земельних ділянок на території м. Києва та рішення щодо передачі їх у власність чи користування за боржником відсутні. Публічне акціонерне товариство Національний депозитарій України повідомило про можливість надання інформації, що міститься у документах систем реєстрів власників іменних цінних паперів, виключно на вимогу суду.

ПАТ Розрахунковий центр листом №11 від 02.02.2016 року, який був отриманий відділом 10.02.2016 року, повернув без виконання постанову про арешт коштів боржника від 25.01.2016 року та повідомив, що станом на 01.02.2016 року на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД №26025305690 залишок коштів становить 00 грн.

Крім того, в межах виконавчого провадження №49654670 07.06.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. були направлені запити до Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, Державній інспекції сільського господарства у Київській області та Регіональному сервісному центру МВС у м. Києва про надання інформації про майно боржника.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. від 07.06.2016 року накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках. Вказана постанова за вих. №20-1/65-25 була надіслана на адреси ПАТ Розрахунковий центр , боржнику, ПАТ Комерційний банк Даніель .

ПАТ Розрахунковий центр листом №66 від 17.06.2016 року, який був отриманий відділом 01.07.2016 року, повідомило, що прийняло до виконання постанову про накладення арешту на кошти боржника, а також зазначило, що станом на 17.06.2016 року на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД №26025305690 залишок коштів становить 00 грн.

Листом №05-09/1667 від 29.06.2016 року Державна інспекція сільського господарства у Київській області повідомила, що за Товариством з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД техніки не зареєстровано. Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті повідомила, що відсутні записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржник.

09.03.2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. був направлений запит до Регіонального сервісного центру МВС у м. Києва про надання інформації про майно боржника. У відповідь на який останній повідомив, що зареєстрованих ТЗ не має.

10.03.2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з примусового виконання наказу №910/21515/15 виданого Господарським судом м. Києва від 06.11.2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" 32 682 000 грн. 00 коп. вартості облігацій серії "А" у кількості 32 682 штуки, номінальна вартість однієї облігації 1 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN ) - UА 4000112486 на підставі п.2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в новій редакції).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч.3 статті 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції;

вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст. 32 названого Закону, а саме: і) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника," 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. Аналогічні положення закріплені в статті 65 Закону.

Частиною 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно з п. 5.1.1 Інструкції про порядок проведення виконавчих дій звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до п.п. 2,5 ч.1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.2); у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника) (п.5). Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Відповідно до статті 10 Закону (в редакції на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9, повернення виконавчого документа стягувачеві по п. 1 ч.ч. 1, 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" не означає закриття виконавчого провадження та не тягне наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу ДВС за виконанням судового рішення.

Судом розглянуті та відхилені доводи Скаржника щодо невжиття державним виконавцем всіх заходів, необхідних для примусового виконання наказу №910/21515/15 виданого Господарським судом м. Києва від 06.11.2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" 32 682 000 грн. 00 коп. вартості облігацій серії "А" у кількості 32 682 штуки, номінальна вартість однієї облігації 1 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN ) - UА 4000112486 з огляду на наступне. Як встановлено Судом, в межах виконавчого провадження №49654670 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. неодноразово були направлені запити про надання інформації про майно боржника. Проте, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила, що станом на 30.09.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 і більше відсотків статутного капіталу) відсутнє. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. від 25.01.2016 року накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках. ПАТ Розрахунковий центр листом №11 від 02.02.2016 року, який був отриманий відділом 10.02.2016 року, та повідомив, що станом на 01.02.2016 року на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД №26025305690 залишок коштів становить 00 грн. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. від 25.01.2016 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. від 07.06.2016 року накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках. ПАТ Розрахунковий центр листом №11 від 02.02.2016 року, який був отриманий відділом 10.02.2016 року, повернув без виконання постанову про арешт коштів боржника від 25.01.2016 року та повідомив, що станом на 01.02.2016 року на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД №26025305690 залишок коштів становить 00 грн.

Стаття 66 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Проте, листом №11/121 від 06.01.2016 року Головне управління Держпраці у Київській повідомило, що за Товариством з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично - дорожній мережі загального користування не зареєстровано. Листом від 20.01.2016 року Головне управління Держгеокадастру у м. Києві повідомило, що відомості про реєстрацію земельних ділянок на території м. Києва та рішення щодо передачі їх у власність чи користування за боржником відсутні. Листом №05-09/1667 від 29.06.2016 року Державна інспекція сільського господарства у Київській області повідомила, що за Товариством з обмеженою відповідальністю РУФАСБУД техніки не зареєстровано. Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті повідомила, що відсутні записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржник. Регіональний сервісний центр МВС у м. Києва повідомив, що зареєстрованих ТЗ не має.

Суд не приймає до уваги доводи Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Даніель щодо необхідності застосування норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки державний виконавець в своїй діяльності керується нормами Закону України Про виконавче провадження .

За таких підстав, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, враховуючи положення чинного законодавства України, Суд приходить до висновку, що державним виконавцем при примусовому виконанню наказу №910/21515/15 виданого Господарським судом м. Києва від 06.11.2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФАСБУД" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" 32 682 000 грн. 00 коп. вартості облігацій серії "А" у кількості 32 682 штуки, номінальна вартість однієї облігації 1 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN ) - UА 4000112486 вчинялись заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , проте, враховуючи встановлення державним виконавцем відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, до теперішнього часу наказ залишається невиконаним.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 року №9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 від 26.12.2003 року визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Даніель на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України по справі №910/21515/15.

Суд звертає увагу, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Даніель має право повторно пред'явити до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України наказ №910/21515/15 виданий Господарським судом м. Києва від 06.11.2015 року до виконання, на підставі якого державним виконавцем будуть вчинені дії в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження №1404-VIII ( 1404-19 ) від 02.06.2016 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Даніель на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України по справі №910/21515/15- відмовити.

Суддя О.В. Чинчин