Рішення

від 12.04.2017 по справі 910/24396/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017Справа №910/24396/16

За позовом Компанії МЕЕ A/S ("MEE A/C")

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕНВАЛ ФРУТ"

про стягнення 20 025,00 доларів США (що еквівалентно 526 056,75 грн.)

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: Чеботаренко О.В. - за довіреністю від 09.02.2017 року;

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія МЕЕ A/S ("MEE A/C") звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНВАЛ ФРУТ" про стягнення 20 025,00 доларів США (що еквівалентно 526 056,75 грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати виставлених позивачем рахунків згідно умов Договору №UA00068753 від 11.03.2015 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 20 025,00 Доларів США (за офіційним курсом НБУ еквівалентно 526 056,75 грн.) - суми заборгованості, 7 890,86 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Головатюк Л.Д.) від 05.01.2017 року порушено провадження у справі №910/24396/16 та призначено її розгляд на 31.01.2017 року.

За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ, у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя суддею Головатюком Л.Д. (розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/520 від 13.02.2017 року) матеріали зазначеної справи розподілено для розгляду на суддю Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Якименко М.М.) від 10.03.2017 року прийнято справу №910/24396/16 до свого провадження та призначено її розгляд на 12.04.2017 року.

В судове засідання 12.04.2017 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 05.01.2017 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.04.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 12.04.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2015 року між компанією МЕЕ А/S (далі по тексту - Перевізник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Денвал Фрут (далі по тексту - Замовник; Відповідач, ТОВ Денвал Фрут ) укладено Договір №UA00068753 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення зовнішньоторговельних вантажів (далі по тексту - Договір).

Предметом Договору є міжнародне морське і інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів Замовника та/або клієнтів Замовника у контейнерах Перевізника (п. 1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1. Договору перевізник приймає на себе зобов'язання здійснити на суднах лінії Maersk Line та Safmarine перевезення Вантажів Замовника в ISO-стандартних 20-ти, 40-а і/або 45-ти футових контейнерах відповідно до письмових інструкцій Замовника на взаємно погоджених ставках, термінах і умовах через порт Іллічівськ (або інші порти) на/з будь-який порт (місце) вивантаження (призначення) або навантаження відповідно до розкладу Лінії, а також надавати Замовнику у тимчасове користування зазначені контейнери з вантажами Замовника.

Згідно з п. 2.2. Договору плата (фрахт) та інші належні ставки і збори на перевезення вантажів по кожному конкретному перевезенню встановлюються згідно з тарифами Лінії, діючими на момент початку перевезення, та фіксуються у відповідних рахунках Перевізника.

Відповідно до п. 4.5. Договору замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплатити фрахт, супутні перевезенню роботи по завантаженню та розвантаженню, стивідорні витрати тощо (якщо такі є), а також інші взаємно погоджені платежі, що належать Перевізнику за виконані роботи та послуги по перевезенню і обробці вантажів згідно з тарифами Лінії.

Згідно з п. 5.1. Договору якщо інше спеціально не передбачено письмовою згодою Перевізника або окремою угодою сторін, Замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, надані згідно з пп. 2.2., 4.5., 6.3.1 у доларах США у розмірі 100% від суми виставленого Перевізником рахунку.

Відповідно до п. 6.3.1. Договору у випадку, якщо з вини Замовника відбувається простій контейнера в порту або деінде, він несе матеріальну відповідальність у вигляді штрафу (демереджу) - додаткової плати за простій та понаднормове використання контейнерів у відповідності з тарифами Лінії.

На виконання умов Договору позивачем прийнято до перевезення та доставлено вантаж за коносаментами №953996761 від 28.07.2015р., №955029899 від 13.11.2015р., № 955029907 від 03.12.2015р. (копії містяться в матеріалах справи) за напрямком Гуякіль (Еквадор) - Южний (Україна).

Відповідно до зазначених коносаментів, отримувачем вантажу в порту вивантаження є Відповідач.

Відповідно до умов Договору та діючих тарифів Лінії, Перевізник виставив рахунки за надані послуги, зокрема:

- №5608868256 від 04.12.2015р. на суму 13 100,00 дол. США (строк сплати - до 20.12.2015р.);

- №5608868257 від 04.12.2015р. на суму 6 900,00 дол. США (строк сплати - до 20.12.2015р.);

- №5608875501 від 18.02.2016р. на суму 25,00 дол. США (строк сплати - до 03.03.2016р.).

Однаке, жоден з вищевказаних рахунків не був сплачений Відповідачем.

11.05.2016 року Позивач звернувся до Відповідача із претензією про добровільну сплату заборгованості за Договором.

Листом вих. №26 від 30.05.2016р. відповідач надав відповідь на претензію, у якій повідомив, що визнає борг у повному обсязі (20 025,00 доларів США), проте не має можливості сплатити кошти через складну економічну ситуацію в країні, та звернувся з проханням щодо відстрочення сплати боргу за Договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати перевезення вантажу, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з їх оплати в розмірі 20 025,00 Доларів США (за офіційним курсом НБУ еквівалентно 526 056,75 грн.).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 7 Договору передбачено якщо інше прямо не передбачено цим договором, включно з додатками, цей договір підпорядковується умовам відповідного коносаменту Перевізника. У разі будь-якої розбіжності між цим договором та умовами коносаменту Перевізника, останній матиме переважну силу. Попри зазначене вище, Перевізник також уповноважений на власний розсуд обрати для цього договору: (і) право(закон) та юрисдикцію компетентного суду за основним місцезнаходженням Замовника, чи місцезнаходженням будь-якої з його філій; (іі) право(закон) основного місцезнаходження Замовника, чи будь-якої з його філій, та арбітраж у відповідності до такого права (закону).

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" встановлено, що суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

За таких обставин, згідно ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 124 Конституції України даний спір підлягає вирішенню Господарським судом міста Києва.

Стосовно матеріального права, за яким слід розглядати даний спір суд зазначає наступне.

Договір укладено за участі резидента (відповідача) та нерезидента (позивача) України, а тому визначаючи матеріальне право необхідно керуватися Законом України "Про міжнародне приватне право" та умовами Договору.

Умовами Договору визначено матеріальне право, яке повинно застосовуватися до відносин, що виникли між сторонами.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотну дію і є дійсними з моменту вчинення правочину, але не можуть: бути підставою для визнання правочину недійсним у зв'язку з недодержанням його форми; обмежити чи порушити права, які набули треті особи до моменту вибору права або зміни раніше обраного права.

Згідно ч. 1 ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди приймають до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

За таких обставин, враховуючи пункт 7 Договору та приписи Закону України "Про міжнародне приватне право", даний спір підлягає вирішенню за матеріальним правом України та розгляду в Господарському суді міста Києва.

Відповідно до ст. 134 Кодексу торговельного мореплавства України (далі по тексту - КТМ України) договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі. Документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, зокрема, є коносамент.

Згідно з абз. 3 ст. 170 КТМ України, одержувач зобов'язаний при прийманні вантажу сплатити перевізнику, якщо це не було зроблено раніше вантажовідправником (вантажоодержувачем), належний фрахт, внести плату за простій, відшкодувати зазначені перевізником витрати, пов'язані з вантажем, а у випадку загальної аварії - зробити аварійний внесок або надати належне забезпечення.

Відповідно до ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником . Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 932 ЦК України, експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, прийняв до перевезення та доставив вантаж за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг (перевезення та доставка вантажу), та має перед позивачем заборгованість з їх оплати в розмірі 20 025,00 Доларів США (за офіційним курсом НБУ еквівалентно 526 056,75 грн.).

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 20 025,00 Доларів США (за офіційним курсом НБУ еквівалентно 526 056,75 грн.) суми заборгованості, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНВАЛ ФРУТ" (02093, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 71; код ЄДРПОУ 38567370) на користь Компанії МЕЕ A/S ("MEE A/C") (Esplanaden, 50, 1263 Copengagen, Denmark) (вул. Еспланаден, 50, 1263 Копенгаген, Данія) 20 025 (двадцять тисяч двадцять п'ять) Доларів США 00 центів (що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 526 056 (п'ятсот двадцять шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 75 коп.) - суми заборгованості, 7 890 (сім тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 86 коп. - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 21.04.2017 року.