Рішення

від 25.04.2017 по справі 910/3981/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017Справа №910/3981/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія інформаційних технологій "ТЕРРАБАЙТ"

до Приватного акціонерного товариства "ІНФРАСТРУКТУРА ВІДКРИТИХ КЛЮЧІВ"

про стягнення заборгованості 100 807,70 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Басова Г.А. (довіреність № 1 від 10.03.2017)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабораторія інформаційних технологій "ТЕРРАБАЙТ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ІНФРАСТРУКТУРА ВІДКРИТИХ КЛЮЧІВ" (відповідач) 100 807,70 грн. заборгованості за надані послуги з яких: 53 523,95 грн. - основний борг, 43 151,00 грн. - інфляційні втрати, 4 132,75 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про співпрацю № 01/12 від 01.09.2012 в частині повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3981/17 та призначено її до розгляду на 04.04.2017.

В судове засідання 04.04.2017 з'явився представник позивача, надав суду пояснення щодо обставин справи та надав документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 04.04.2017 не з'явився, відзиву на позовну заяву і витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 розгляд справи відкладено на 25.04.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

24.04.2017 через відділ діловодства від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 25.04.2017 представник позивача підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд прийняти її до розгляду.

У своїй заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 53 362,42 грн. основного боргу, 43020,78 грн. інфляційних втрат та 4164,02 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо позовних вимог викладених у даній заяві та відповідно має місце нова ціна позову.

Представник відповідача в судове засідання 25.04.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п. п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відправлялись на адресу відповідача, зазначену у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами, зокрема на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Приймаючи до уваги те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 25.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабораторія інформаційних технологій "ТЕРРАБАЙТ" (далі - ТОВ ЛІТ ТЕРРАБАЙТ ) та Приватним акціонерним товариством "ІНФРАСТРУКТУРА ВІДКРИТИХ КЛЮЧІВ" (далі - ПрАТ ІВК ) укладено договір про співпрацю № 01/12 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого за цим Договором та на його умовах, за винагороду, забезпечує роботу відокремленого пункту реєстрації заявників ПрАТ "ІВК" у м. Луганськ щодо надання послуг електронного цифрового підпису (далі "ЕЦП") державним установам, суб'єктам підприємницької діяльності та фізичним особам.

Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата послуги ЕЦП здійснюється покупцями послуг ЕЦП (абонентами АЦСК) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПрАТ "ІВК" в строки та на умовах, визначених договором надання послуг ЕЦП, що укладається між ГІрАТ "ІВК" та покупцями послуг ЕЦП. (абонентами АЦСК) та додатковими угодами.

Винагорода ТОВ "ЛІТ "ТЕРРАБАЙТ" за цим Договором складає 50 % (п'ятдесят відсотків) від загальної вартості реалізованих послуг ЕЦП без ПДВ (п. 4.5 Догвору).

Відповідно до п. 4.6 Договору, розрахунковий період виплати винагороди становить один календарний місяць.

Положеннями п. 4.8 Договору встановлено, що винагорода ТОВ ЛІТ ТЕРРАБАЙТ виплачується у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ЛІТ ТЕРРАБАЙТ у термін, що не перевищує 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами Акта звірки розрахунків за реалізовані послуги ЕЦГІ за попередній місяць.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 365-ти днів. У випадку якщо за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про намір припинити договір, дія договору продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 9.1 Договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 53 362,42 грн., що підтверджується наступними актами надання послуг: № 02 від 28.02.2014 на суму 953,10 грн., № 01 від 31.01.2014 на суму 7941,60 грн., № 16 від 31.12.2013 на суму 14 247,60 грн., № 15 від 30.11.2013 на суму 867,60 грн., № 14 від 31.10.2013 на суму 5484,60 грн., № 04 від 05.06.2014 на суму 19078,91 грн., № 03 від 05.06.2014 на суму 4476,60 грн., № 05 від 05.06.014 на сум 312,41 грн.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, наданих позивачем послуг на суму 53 362,42 грн. не сплатив, у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду з даним позовом та заявив про стягнення з відповідача 53 362,42 грн. - основного боргу, 3% річних у розмірі 4 164,02 грн. та 43 020,78 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 53 362,42 грн.

Так, акти № 02 від 28.02.2014, № 01 від 31.01.2014, № 16 від 31.12., № 15 від 30.11.2013, № 14 від 31.10.2013 на загальну суму 29 494,50 грн. підписані відповідачем без зауважень та заперечень, скріплені печатками обох сторін.

Акти № 04 від 05.06.2014, № 03 від 05.06.2014, № 05 від 05.06.014 на загальну сум 23 867,92 грн. відповідачем не підписані, однак суд дійшов висновку, що позивачем надано послуги за вказаними актами на суму 23 867,92 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями сертифікатів відкритих ключів, актами надання послуг, підписаними між відповідачем та замовниками послуг, платіжними дорученнями про сплату замовниками послуг відповідачу грошових коштів.

Крім того, судом встановлено, що 11.06.2014 позивач звертався до відповідача з листом вих. № 03 від 05.06.2014 про повернення первинних документів, яким направляв відповідачу для підписання акти № 04, № 03, № 05 від 05.06.2014 та просив їх повернути.

Однак, вказані акти на адресу позивача повернуті не були, жодних заперечень, щодо даних, зазначених у актах, не надійшло.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 53 362,42 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями п. 4.8 Договору встановлено, що винагорода ТОВ ЛІТ ТЕРРАБАЙТ виплачується у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ЛІТ ТЕРРАБАЙТ у термін, що не перевищує 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами Акта звірки розрахунків за реалізовані послуги ЕЦГІ за попередній місяць.

Позивач стверджує, що підписання актів звірки залежало також і від відповідача, однак останній не надав підписаних актів звірки розрахунків за реалізовані послуги.

Таким чином, суд дійшов висновку, про доцільність застосування у даному випадку приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

За приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.06.2014 позивач звернувся до відповідача із листом вих. № 02 позивач ініціював розірвання договору у зв'язку з порушенням відповідачем строків виплати винагороди та просив сплатити до 10 липня 2014 заборгованість.

Вказаний лист отриманий відповідачем 17.06.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 9105805755163, однак залишений останнім без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання з оплати наданих послуг на суму 53 362,42 грн. настав.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 53 362,42 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 53 362,42 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4 164,02 грн. та 43 020,78 грн. інфляційних втрат, нараховані за період з 15.06.2014 по 31.01.2017.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що останній є невірними, оскільки позивачем невірно визначено початок прострочення виконання зобов'язання.

Оскільки вимога отримана відповідачем 17.06.2014, то прострочення виконання зобов'язання настало з 25.06.2014 (7 днів з дня отримання відповідачем претензії).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що розмір інфляційних збитків та 3% річних є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат у розмірі 43 020,78 грн. та 3% річних у розмірі 4 164,02 грн., що заявлені позивачем до стягнення, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія інформаційних технологій "ТЕРРАБАЙТ" повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ІНФРАСТРУКТУРА ВІДКРИТИХ КЛЮЧІВ" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код 33406085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія інформаційних технологій "ТЕРРАБАЙТ" (91055, м. Луганськ, вул. Ростовская, буд. 72, код 37851406) 53 362,42 грн. основного боргу, 43020,78 грн. інфляційних втрат, 4164,02 грн. 3% річних та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2017.

Суддя С.О. Турчин