Рішення

від 25.04.2017 по справі 910/81/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.04.2017Справа №910/81/17 За позовом          Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до                     Приватного підприємства "Експертмір" про                     стягнення 4 726,51 грн.   Суддя  Турчин С.О.   Представники сторін:           від позивача:                     не з'явився від відповідача:           не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Експертмір" (відповідач) про стягнення заборгованості 4726,51 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за  договором оренди №3-7378-9 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 15.12.2009 в частині  внесення орендної плати, у зв'язку з чим,  у відповідача   виникла заборгованість у розмірі 4726,51 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 (суддя Карабань Я.А.) порушено провадження у справі № 910/81/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.02.2017. 13.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2017 судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2017 розгляд справи № 910/81/17 відкладено на 14.03.2017. 14.03.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та  документи по справі. Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 13.03.2017, у зв'язку із закінченням терміну повноважень у судді Карабань Я.А. призначено повторний розподіл справи № 910/81/17. Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справу № 910/81/17 передано судді Турчин С.О. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 суддею Турчин С.О. прийнято справу № 910/81/17 до свого провадження та призначено її до розгляду на 04.04.2017. 30.03.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення щодо заявленої до стягнення заборгованості. Також у своїх поясненнях позивач просить суд розглянути справу без участі представника позивача. В судове засідання 04.04.2017 представники сторін не з'явились. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 розгляд справи відкладено на 25.04.2017. Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте  у  поясненнях, що надійшли до суду 30.03.2017  позивач просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Представник відповідача в судове засідання 25.04.2017 не з'явився, відзиву на позов та  витребуваних судом документів не надав.   У відповідності до п. п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64  та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду про відкладення розгляду справи, що направлялась на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) була повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). Оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальними правами, зокрема на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами. Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 25.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України. Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: 15.12.2009 між  Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Експертмір" було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №3-7378-9  (далі – договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі наказу  управління  комунальної власності від 07.12.2009 №136-А передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП "Залізничтеплоенерго", а  саме: приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Петлюри, 37а, загальною площею 122,20 кв.м. Відповідно до п. 2.1. договору визначено, що об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для ремонту, калібрування, юстування засобів вимірювальної техніки теплової енергії, витрат і температури. Згідно із п. 3.1. договору, приймання-передача об'єкта оренди здійснюється орендарем та орендодавцем в особі балансоутримувача і оформляється актом здачі-приймання. При передачі об'єкта оренди підписується акт здачі-приймання, який підписується орендарем та орендодавцем в особі балансоутримувача. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання (п. 3.3., п. 3.4.). 15.12.2009 згідно із актом приймання-передачі  балансоутримувач  передав, а орендар прийняв в строкове платне користування  нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Петлюри, 37а, загальною площею 122,20 кв.м. Відповідно до п. 5.1. договору, розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 3200,00 грн. без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції (п. 5.2.). Згідно із п. 5.3. договору, орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плати за користування земельною ділянкою (п. 5.6.). Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що термін оренди становить 2 роки 364 дні з 15 грудня 2009 року до 14 грудня 2012 року. Згідно із п. 4.3. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені  договором. Згідно із актом здачі-приймання об'єкта оренди від 29.05.2014, посилаючись на дострокове   розірвання договору оренди відповідач передав, а балансоутримувач прийняв об'єкт оренди – нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Петлюри, 37а, загальною площею 122,20 кв.м. Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач  неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання з орендної плати, у зв'язку із чим за квітень-травень 2014 року у відповідача  утворилась заборгованість  з орендної плати у розмірі  4726,51 грн. Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Пунктами 1, 4 статті  285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Як встановлено судом вище, відповідно до акту приймання-передачі від 15.12.2009 відповідач прийняв в строкове платне користування  нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Петлюри, 37а, загальною площею 122,20 кв.м. Матеріалами справи підтверджено, що  у період з 15.12.2009 по 29.05.2014  відповідач  користувався  вказаним вище приміщенням,  переданим в оренду за договором  оренди №3-7378-9 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 15.12.2009. Умовами договору визначено, що відповідач  сплачує орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць  (п. 5.3. договору). Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. За розрахунком позивача  за період з квітня 2014 року по травень 2014 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 4726,51 грн. з орендної плати. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до  ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; - кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України  визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідачем обставин викладених у позові не спростовано, доказів в підтвердження сплати заборгованості  за договором оренди №3-7378-9 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 15.12.2009    у сумі 4726,51 грн. не надано. Оскільки, невиконане зобов'язання за договором №3-7378-9 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 15.12.2009  у розмірі 4726,51 грн. підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 4726,51 грн. Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє повністю  позовні вимоги  Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Приватного підприємства "Експертмір" про стягнення  4 726,51 грн. Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача. Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Приватного підприємства "Експертмір" (02094, м. Київ, вулиця   Пожарського, будинок 11, офіс 5, ідентифікаційний код 32969578) на користь  Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Галицька, будинок 15, ідентифікаційний код  25558625) заборгованість у сумі 4726,51 грн. та судові витрати у розмірі  1378,00 грн. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2017. Суддя                                                                                          С.О. Турчин