Постанова

від 25.04.2017 по справі 905/3177/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017 справа № 905/3177/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя суддіОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3В секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю ОСОБА_6, за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Метбудзабезпечення м. Покровськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2016 (підписано 16.12.16 р.) у справі№ 905/3177/16 (суддя Г.Є. Курило) за позовомПублічного акціонерного товариства ОСОБА_7 Розвитку , м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю Метбудзабезпечення м. Покровськ Донецької області простягнення заборгованості в розмірі 2 196 910,23 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство ОСОБА_7 банк розвитку , м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Метбудзабезпечення , м.Покровськ Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014 в розмірі 2 196 910,23 грн., в тому числі простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 1 399 122,73 грн., простроченої заборгованості по процентам в розмірі 797 787,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов язань за кредитним договором №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.11.2016 порушено провадження у справі №905/3177/16.

Судом залишено без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження по справі №905/3177/16 до закінчення розгляду господарським судом м. Києва справи №910/17719/16 за позовом ТОВ Метбудзабезпечення до ПАТ ОСОБА_7 банк розвитку про зміну умов кредитного договору №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014 , призупинивши його дію з 01.08.2014 до моменту закінчення антитерористичної операції.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.16р. у справі №905/3177/16 позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 банк розвитку , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Метбудзабезпечення , м.Покровськ про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Метбудзабезпечення , м.Покровськ на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 банк розвитку , м. Київ заборгованість за кредитом у розмірі 1 399 122,73 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 797 787,50грн, судовий збір в розмірі 32953,65 грн.

Рішення мотивовано обгрунтованістю заявлених позивачем вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ Метбудзабезпечення звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 13.12.16р. у справі №905/3177/16 повністю. Прийняти нове рішення згідно з яким: відмовити Позивачу в стягненні заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 797 787,50 грн.; визнати заборгованість Відповідача за кредитом в сумі 1 341 939,19 грн.; відстрочити стягнення заборгованості Відповідача за кредитом в сумі 1 341 939,19 грн. до моменту закінчення антитерористичної операції, яка проводиться згідно з Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.14р Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.14 №405/2014.

Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 13.12.16р. у справі №905/3177/16 прийнято до провадження.

Через перебування у відпустці судді Агапова О.Л., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.17 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді - Сгара Е.В., Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.17 колегією у наведеному складі прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Метбудзабезпечення на рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2016р. у справі №905/3177/16.

Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи; з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також з порушенням норм процесуального права яке призвело до прийняття неправильного рішення.

Наполягає, що судом першої інстанції не встановлювалася процедура нарахування і сплати процентів за кредитним договором, а сума по процентах прийнята з заяви позивача, тобто без урахування норм ст.ст.1,9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Зазначає, що до 08.08.2014р. відповідачем справно виконувалися зобов язання за кредитним договором, але зміна обставин, які відбувалися в м. Донецьку та Донецькій області (антитерористична операція), негативно вплинула на господарську діяльність Відповідача. Вважає, що вина Відповідача в неповерненні кредиту за кредитним договором відсутня, а повернення боргу відповідача за кредитним договором №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014 слід відстрочити до закінчення Антитерористичної операції.

Наполягає на безпідставності не задоволення судом клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі №905/3177/16 до закінчення розгляду господарським судом м.Києва справи №910/17719/16 за позовом ТОВ Метбудзабезпечення до ПАТ ОСОБА_7 банк розвитку про зміну умов кредитного договору №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014.

Зазначаючи, що виконання зобов язань ТОВ Метбудзабезпечення за кредитним договором №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014 забезпечено договорами поруки, вважає за необхідне залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, поручителів ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Судом зазначене клопотання залишено без задоволення.

Заявою від 28.03.2017р. про долучення до матеріалів справи документів та призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи, відповідач просив долучити до матеріалів справи договір купівлі-продажу № 38470697 від 03.01.2013р., укладений з ТОВ Укрімпекс, ЛТД , акт звіряння розрахунків між ТОВ Метбудзабезпечення та ТОВ Укрімпекс, ЛТД , копії платіжних доручень ТОВ Укрімпекс ЛТД , зазначивши, що в процесі претензійної роботи було виявлено, що за договором купівлі-продажу № 38470697 від 03.01.2013р., укладеним між ТОВ Метбудзабезпечення та ТОВ Укрімпекс, ЛТД , останнє сплачувало частками борг перед ТОВ Метбудзабезпечення на його рахунок, з якого ОСОБА_8 мав списувати кошти на погашення заборгованості за кредитним договором.

Оскільки позовна заява не містить відомостей про вказані рахунки, просив призначити по справі судову бухгалтерсько-економічну експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, поставивши перед експертом наступні питання: - чи підтверджується документально заборгованість ТОВ Метбудзабезпечення перед ПАТ ОСОБА_7 Розвитку за кредитним договором в розмірі 2 196 910,23 грн., окремо заборгованість за неповернутим кредитом, процентами, санкціями; - чи відповідають стандартам бухгалтерського обліку взаєморозрахунки між ТОВ Метбудзабезпечення та ТОВ Укрімпекс, ЛТД за договором купівлі-продажу № 38470697 від 03.01.2013р.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Вказані документи не подавалися відповідачем до господарського суду Донецької області та не були предметом розгляду судом першої інстанції при вирішенні спору.

Апелянтом не наведено обґрунтувань неможливості подання до суду першої інстанції доданих до заяви додаткових документів з причин, що не залежали від відповідача.

Отже, надані відповідачем до суду апеляційної інстанції документи не оцінюються судом при розгляді апеляційної скарги.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається господарським судом для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

За змістом п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. зі змінами та доповненнями «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Тобто, необхідною передумовою вчинення вказаної процесуальної дії є встановлення судом тих обставин, що факти, які входять до предмету доказування по справі, не можуть бути встановлені іншими засобами доказування, окрім використання спеціальних знань при проведенні судової експертизи.

Враховуючи, що поставлені відповідачем питання виходять за межі розглядуваного спору, достатність та зрозумілість наданих позивачем документів на підтвердження наявності заборгованості відповідача по кредитному договору, з метою недопущення порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, судом не задоволено клопотання відповідача про призначення по справі № 905/3177/16 судової бухгалтерсько-економічної експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.04.2017р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Просив не розглядати клопотання про відстрочення стягнення боргу (заборгованості) Відповідача за кредитом в сумі 1 341 939,19 грн. до моменту закінчення антитерористичної операції, яка проводиться згідно з Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.14р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.14 №405/2014, що зафіксовано судом в протоколі судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 25.04.2017р. проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, наполягав на законності та обґрунтованості прийнятого судом рішення. Зазначив, що наявність заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, виписками по рахунках та не спростована відповідачем.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

05.06.2014 між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_7 банк розвитку (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Метбудзабезпечення (позичальник) укладено кредитний договір № KKPOG.6298.018, відповідно до п.1.1. якого ОСОБА_7 надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпечення та цільового характеру використання грошові кошти, надалі по тексту Кредит на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається у розмірі 1 589 139,68 грн. Термін користування кредитом до 04.09.2014р. включно. Процентна ставка за користування кредитом - 24% річних. Тип процентної ставки - фіксована (п.п.1.1.1.- 1.1.3. кредитного договору).

За умовами п.2.3 договору, банк встановлює ліміт кредитної лінії не пізніше наступного банківського дня з дати укладення цього договору, при цьому моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві Позичальника.

Умовами п.2.5 Договору сторонами визначено графік зменшення ліміту кредитної лінії за наступним графіком: 05.06.2014 (дата початку строку дії ліміту), 05.07.2014 (дата закінчення строку дії ліміту) -1589139,68 грн. (діючий ліміт кредитної лінії); 06.07.2014 (дата початку строку дії ліміту), 05.08.2014 (дата закінчення строку дії ліміту) -1429139,68 грн. (діючий ліміт кредитної лінії); 06.08.2014 (дата початку строку дії ліміту), 04.09.2014 (дата закінчення строку дії ліміту) -1269139,68 грн. (діючий ліміт кредитної лінії).

При невиконанні графіка зменшення ліміту в зазначений строк, починаючи з наступного дня після дати закінчення строку дії ліміту, сума зменшення ліміту вважається простроченою. При цьому ОСОБА_7 призупиняє подальше надання кредиту згідно п. 3.1.10.

Період сплати процентів (п. 2.4. договору): з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. Заборгованість за процентами погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за Кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом(п.2.7. договору).

Нарахування процентів здійснюється щоденно, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році (п. 2.8 кредитного договору).

Умовами пункту 2.9. договору сторони дійшли згоди, що погашення заборгованості Позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: в першу чергу - документально підтверджені витрати банку, пов язані з одержанням виконання по цьому договору ( витрати, пов язані з реалізацією заставного майна, витрати на сплату судового збору та інших обов язкових платежів, витрати, пов язані зі зверненням стягнення на заставне майно тощо); в другу чергу - прострочена заборгованість за процентами; в третю чергу - прострочена заборгованість за комісією; в четверту чергу - нараховані проценти; в п яту чергу - нараховані комісії; в шосту чергу - прострочена заборгованість за основною сумою боргу; в сьому чергу - основна сума боргу, строк сплати якої настав; в восьму чергу- штрафи, пені та витрати банку, які виникли при супроводі кредиту, передбачені п.п.4.2.10,6.3.-6.8. договору, якщо такі мали місце ; в дев яту чергу - основна сума боргу, строк сплати якої не настав, тощо.

За порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику проценти в розмірі 34,0% річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Нарахування процентів здійснюється щоденно, виходячи з 360 днів у році. Строк сплати даних процентів - у день їх нарахування (п. 6.2 кредитного договору).

За порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії ОСОБА_7 має право нараховувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення(п.6.4. договору).

Відповідно до п. 4.2.1. кредитного договору Позичальник зобов язався здійснювати своєчасне повернення Кредиту, сплачувати нараховані проценти та комісії за фактичний строк користування кредитом, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов язань за цим Договором (п.7.1 договору).

З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Факт видачі кредиту в сумі 1 589 139,68грн. підтверджується матеріалами справи, а саме клопотанням позичальника, розпорядженням банку на перерахування кредитних коштів, меморіальним ордером №49021423 від 05.06.2014, банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

Строк повернення кредиту, згідно умов кредитного договору настав 04.09.2014р., доказів належного, повного та своєчасного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014р. стосовно повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, відповідачем до справи не надано, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, за якою зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № KKPOG.6298.018 від 05.06.2014 є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору ( ст.32 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог зазначеного Закону. За приписами ст. 9 наведеного Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень ( ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу банку є, окрім іншого, вимогою положення Про організацію операційної діяльності в банках України , затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2003 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 559/7880.

З урахуванням приписів ст.41 Закону України Про Національний банк України , Постанови Правління Національного банку України від 17.06.2004р. № 280 Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, інформація бухгалтерського обліку в банківських установах накопичується та зберігається на відповідних рахунках, повний перелік яких встановлений Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Враховуючи наведене, позивачем, на підтвердження заявлених вимог, надані банківські виписки з рахунків ТОВ Метбудзабезпечення які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем станом на 28.04.2016р. за кредитом в розмірі 1 399 122,73 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 797 787,50 грн.

Виписки з рахунків відповідача підписані уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ВБР , яка у відповідності до ст.48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб здійснює повноваження органів управління банку, та головним бухгалтером.

Процедура ліквідації ПАТ ОСОБА_7 банк розвитку розпочата за рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 234 від 22.12.2015р.( на період з 23.12.2015р. по 22.12.2017 р. включно), яким також призначено уповноваженою особою Фонду та делеговані всі повноваження ліквідатора ПАТ ВБР , визначені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання несплатоспроможності банків ОСОБА_10 на два роки з 23.12.2015р. по 22.12.2017р.

Факт наявності заборгованості ТОВ Метбудзабезпечення за кредитним договором №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014р. в сумі 1 399 122,73 грн. по простроченому кредиту, в сумі 797 787,50 грн. по відсотках за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, тому вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції правомірно відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження по справі №905/3177/16 до закінчення розгляду господарським судом м. Києва справи №910/17719/16.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Виходячи зі змісту вимог наведеної статті, необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що унеможливлюють її розгляд по суті заявлених вимог до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Проте, рішенням господарського суду м. Києва по справі №910/17719/16 від 22.11.2016, що наявне в матеріалах справи суду першої інстанції, Товариству з обмеженою відповідальністю Метбудзабезпечення відмовлено в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 банк розвитку про зміну умов кредитного договору №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014.

На час прийняття господарським судом Донецької області оскаржуваного у цій справі рішення, доказів оскарження рішення господарського суду м. Києва у справі 910/17719/16 від 22.11.2016р. не було.

Отже, підстави для зупинення господарським судом Донецької області провадження у справі були відсутні.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2017 р. у справі № 910/17719/16 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Метбудзабезпечення залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2016 у справі № 910/17719/16 залишено без змін.

Стосовно заявлених відповідачем клопотань про відстрочення стягнення боргу (заборгованості) Відповідача за кредитом в сумі 1 341 939,19 грн. до моменту закінчення антитерористичної операції, яка проводиться згідно з Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.14р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.14 №405/2014, враховуючи заяву представника, проголошену в судовому засіданні 25.04.2017р., з проханням не розглядати зазначені клопотання, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідач, в якості підстав для відстрочення стягнення боргу (заборгованості) Відповідача за кредитом до моменту закінчення антитерористичної операції посилається на знаходження підприємства в зоні проведення антитерористичної операції та неспроможність проведення господарської діяльності, зазначаючи при цьому що в 2015 році змінив місцезнаходження та знаходиться в м. Покровську Донецької області, тобто на підконтрольній Україні території.

Судова колегія зауважує, що ситуація на сході країни, має негативний вплив на фінансовий стан як скаржника, так і стягувача. Недоведений та непідтверджений факт фінансової неспроможності відповідача не може свідчити про неможливість виконання зобов язань за кредитним договором №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014., та/або виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", способів виконання.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Таким чином, вищезазначена правова норма зазначає, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що як наслідок покладає на останнє нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності.

Зобов язання відповідача за кредитним договором №KKPOG.6298.018 від 05.06.2014 залишаються невиконаними з вересня 2014р., тобто більш ніж два с половиною роки, що не можна визнати обґрунтованим.

Діяльність банку під час здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків врегульована Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є спеціальним законом та має пріоритет перед іншими нормами законодавства України під час ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, основною метою якого є захист інтересів фізичних осіб - вкладників банку.

До того ж, приписами господарського процесуального кодексу України така процесуальна дія як відстрочення стягнення боргу (заборгованості) за кредитним договором не передбачена.

Застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського' процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії-" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Виходячи з вищезазначеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 13.12.16р. у справі №905/3177/16.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на заявника.

Результати апеляційного провадження у справі №905/3177/16 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Метбудзабезпечення , м. Покровськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.12.16р. у справі №905/3177/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.12.16р. у справі №905/3177/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Дучал

Судді: Н.О. Мартюхіна

ОСОБА_3

Надруковано 5 екз.:

1) позивачу;

2) відповідачу;

3) у справу;

4) ДАГС,

5) ГСДО