Рішення

від 27.04.2017 по справі 910/3736/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

27.04.2017 р. Справа № 910/3736/17

Позивач: Приватне акціонерне товариство „Росава» , вул. Леваневського, 91, м. Біла Церква Київської області, 09108.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство „Укрзакордонгеологія» , вул. Рокосовського, 79, к. 214, м. Чернігів, 14034.

Предмет спору: про стягнення 792333,41 грн.

Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 28.02.2017р. № 05-18.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 792 333,41 грн. заборгованості за договором № 335 від 14.09.2015року, яка складається з суми основного боргу в розмірі 526 891,07 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 68 495,84 грн., трьох відсотків річних в розмірі 16 326,4 грн. та пені в розмірі 180 620,10 грн.

Позов обгрунований несплатою відповідачем коштів за отриманий товар, що був поставлений в період з 30 листопада 2015року по 31 січня 2016року.

27.04.2017року від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 717960,00 грн. заборгованості за договором № 335 від 14.09.2015року, яка складається з суми основного боргу в розмірі 526891,07 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 72184,08 грн., трьох відсотків річних в розмірі 16889,38 грн. та пені в розмірі 101 995,17грн.

Суд розцінює подану заяву позивача як збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних та зменшення позовних вимог в частині стягнення пені.

Заяву подано у відповідності до ст.22 ГПК України, нею не порушуються права та охоронювані законом інтереси сторін, а тому вона прийнята судом до розгляду, спір вирішується з урахуванням поданої заяви.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився. Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.

Копії ухвал по справі № 910/3736/17 про порушення провадження у справі від 27.03.2017року та про її відкладення від 12.04.2017року, які направлені судом відповідачу рекомендованими листами, на адресу (вул. Рокосовського, 79, кім. 214, м. Чернігів, 14034) повернулись без вручення адресату з відміткою відділу поштового зв'язку „за незапитом» .

Адреса відповідача (вул. Рокосовського, 79, кім. 214, м. Чернігів, 14034) співпадає з адресою державної реєстрації відповідача, яка вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що процесуальні документи господарського суду Чернігівської області були направлені відповідачу по справі за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб адресою, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

14.09.2015року між позивачем (надалі - продавець) та відповідачем (надалі - покупець) укладено договір № 335 (далі -Договір).

У відповідності до п.1.1 вказаного Договору продавець продає продукцію згідно специфікацій, оформлених додатковими угодами, що є невід'ємною частиною Договору, а покупець купує її за умовами даного Договору.

Згідно п. 4.1 Договору загальна вартість Договору визначається в гривнях та на момент укладання Договору складає орієнтовно без ПДВ - 21 000 000,00грн., крім того ПДВ -20% - 4 200 000,00 грн., всього з ПДВ - 25 200 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунок за поставлену продукцію здійснюється з відстрочкою платежу на 5 банківських днів з дати поставки кожної партії продукції, згідно рахунку продавця. Оплата вважається здійсненою після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Сторонами укладені додаткові угоди до Договору №1-20 - специфікації, якими визначено, зокрема, найменування, кількість та вартість продукції, що підлягає передачі відповідачу (а.с.66-86).

На виконання умов Договору в період з 30.11.2015року по 31.01.2016року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32249905,44 грн., що підтверджується копіями актів приймання-передачі матеріальних цінностей, які підписані представниками обох сторін: № 454 від 29.01.2016року на суму 24000331,68 грн., № 351 від 31.01.2016року на суму 466200,00 грн., № 8214 від 30.11.2015року на суму 7783373,76 грн.

Відповідач не здійснив повну оплату товару в строк передбачений п. 5.1 Договору.

Станом на 16.02.2017року заборгованість відповідача за договором № 335 від 14.09.2015року становила 526891,07 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На вказану суму боргу позивачем складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків від 16.02.2017 р., який було направлено для підписання на адресу відповідача, вказану у Договорі.

Акт повернуто без підписання з довідкою листоноші: "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача.

Станом на день розгляду справи відповідачем доказів про оплату боргу за отриманий товар в сумі 526891,07 грн. суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 526 891,07 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як погоджено сторонами у п.10.3 Договору в разі затримки оплати покупець виплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк по виставленому продавцем рахунку за кожний день прострочки оплати.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 101995,17грн. за період з 06.02.2016року по 05.08.2016року.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши наведений у заяві про зміну позовних вимог розрахунок пені суд доходить висновку, що пеню розраховано вірно, з урахуванням вимог Договору та чинного законодавства.

Таким чином, на користь позивача слід стягнути пеню в розмірі 101995,17грн. за період з 06.02.2016року по 05.08.2016року.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано на суму боргу 526 891,07 грн. 3% річних в сумі 16 889,38 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 72184,08 грн. за період з 06.02.2016року по 01.03.2017року.

Дослідивши подані розрахунки інфляційних нарахувань та 3 % річних, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 72184,08грн. інфляційних нарахувань за період з 06.02.2016 року по 01.03.2017року підлягають задоволенню, а 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 16 850,34грн.

У позові про стягнення 39,34 грн. процентів річних судом відмовлено за необгрунтованістю.

На підставі викладеного позов задовольняється частково з покладенням судових витрат на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково і стягнути з Публічного акціонерного товариства Укрзакордонгеологія , вул. Рокосовського, 79, к.214, м. Чернігів, 14034, код 30407311, на користь Приватного акціонерного товариства Росава , вул. Леваневського, 91, м. Біла Церква Київської області, 09108, код 30253385, 526891,07 грн. боргу, 72184,08 грн. інфляційних, 16850,34 грн. 3% річних, 101995,17 грн. пені та 10 768,81 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову про стягнення 39,34 грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 28.04.2017 р.

Суддя Ю.В. Федоренко