Рішення

від 25.04.2017 по справі 904/2239/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.2017 Справа № 904/2239/17

За позовом Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"м. Дніпро, пр-т. ОСОБА_1, буд. 108.

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сларус" м. Дніпро, вул. Суворова буд. 14, корп. 4, офіс 2.

про стягнення 72 520,00 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за дов. № б/н від 05.04.2017 року.

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за дов. № б/н від 05.04.2017 року.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця» в особі Регіональної філії „Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Сларус» про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 72 520,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем ОСОБА_4 оформлення перевізних документів зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р за № 863/5084 по накладній № 50649102. Відповідно до чого на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, яка не відповідала масі, вказаній відправником у накладній. Просить стягнути штраф в розмірі 72 520 грн.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача 05.04.2017 р. подав відзив на позовну заяву, в якому вказує про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не правомірними, оскільки посилання позивача на комерційний акт РА № 014963/427 від 04.09.2016 року є недопустимим доказом і не може братися судом до уваги, через суттєві дефекти форми цього акту, що позбавляє його відповідної юридичної сили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року зі станції Барвінкове Донецької залізниці Товариство з обмеженою Компанія Сларус здійснило відправлення вагону №95292835 згідно накладної №50649102 на станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає мaci вказаній відправником у накладній, про що складено комерційний акт РА № 014963/427 від 04.09.2016.

Комерційним актом РА № 014963/427 від 04.09.2016 засвідчено, що в перевізному документі зазначено: вага брутто не вказано, тара 20650 кг, вага нетто 63500 кг. При контрольному зважуванні вагону на справних 150 тонних вагонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, повірених 15.01.2016, виявилось вага брутто 81750 кг, тара за документом 20650 кг, вага нетто 61100, тобто маса нетто менша від маси нетто, вказаної в перевізному документі, на 2400 кг. Люки щільно закриті, доступу до вантажу немає. Течії вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вага підтвердилась. Посада завідувача вантажного двору за штатним розписом відсутня. Зважування вагону проводив заст. ДС ОСОБА_5, прийомоздавальник П-к п-в ОСОБА_6, начальник вантажного району П-с с-д Петренко.

Пунктом 10 ОСОБА_4 складення актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України та п. 1.2 ОСОБА_4 оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та ОСОБА_4 і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 37 Статуту залізниць України, п.2.3. ОСОБА_4 оформлення перевізних документів та п.5 Наказу Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 Про затвердження окремих розділів ОСОБА_4 перевезення вантажів , представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити у накладній.

В пункті 5 ОСОБА_4 приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 вказано, що загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом, тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держ. спожив стандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.3. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 442 від 31.07.2012 засоби ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ), які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Позивачем поданий для долучення до матеріалів справи витяг із технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) № 14 вагонних ваг заводський № 032, колія № 10 станція Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, у якому повірником зроблений запис, що 15.01.2016 ваги повірені еталонними гирями ВПВ № 19992106 та визнані придатними до застосування. Даний запис засвідчений тавром. Тобто, вказані тензометричні ваги пройшли повірку у визначені Інструкцією про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України в строки.

Суд зазначає, що у відповідності до пункту 7 ОСОБА_4 приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію

В пункті 22 ОСОБА_4 видачі вантажів, затверджених цим же наказом, вказано, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення. В пункті 27 ОСОБА_4 зазначено, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, зокрема, 2% маси, зазначеної в перевізних документах, для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

У даному випадку різниця між вагою вантажу у накладній та у комерційному акті перевищує граничне розходження у визначенні маси нетто.

Згідно із ч. 1 ст.129 Статуту залізниць України та ч. 1 ст.26 Закону Про залізничний транспорт обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до п. 6 ОСОБА_4 складання актів, в акті зазначаються: номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.

Пунктом 8 ОСОБА_4 складання актів визначено, що комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Оскільки станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці виявлено факт невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у накладній № 50649102, за приписами п. 2 ОСОБА_4 складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, вказаною станцією правомірно складено комерційний акт, про що зазначено у залізничній накладній.

Таким чином, враховуючи встановлені розбіжності при визначенні маси вантажу, встановленої при навантажуванні вагону вантажовідправником, а також при визначенні маси вантажу на попутній станції, суд вважає цілком правомірним складання комерційного акту РА № 014963/427 від 04.09.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Пунктом 28 ОСОБА_4 приймання вантажів до перевезення визначено, що вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напів-вагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

На відповідача покладено обов'язок правильно визначити у накладній масу вантажу, при чому за приписами ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України позивач мав право, а не обов'язок перевірити ці відомості.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України та п. 5.5. ОСОБА_4 оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, з відправника стягується штраф у розмірі визначеному ст. 118 Статуту залізниць України.

Стаття 118 Статуту залізниць України встановлює, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до накладної, провізна плата за вагон № 95292835 від станції Барвінкове Донецької залізниці до станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці становить 14 504 грн. 00 коп. (14 504 грн. х 5), таким чином сума штрафу становить 72 520 грн.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до норма статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В пункті 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України також зазначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

Відповідно до пункту 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Відповідачем було подано клопотання від 25.04.2017 року, в якому він просив суд зменшити розмір штрафу до 7 250 грн., посилаючись на те, що заявлений позивачем штраф непропорційно великий в порівнянні із річним прибутком відповідача за 2016 рік, а також зазначений штраф являється в 40 разів перевищує дохід відповідача від здійснення господарської операції з експедиювання зазначеного вантажу.

Враховуючи те, що вантажопідйомність вагону № 95292835 згідно накладної № 50649102 (а.с. 9) складає 65 тонн, а маса вантажу згідно комерційного акту серії РА №014963 (а.с. 11) становила 61 тону 100 кг, що не несе загрози під час руху та не має негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу, та те, що вищезазначене порушення не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд приходить до висновків, що заявлене клопотання відповідача підлягає задоволенню частково у сумі штрафу до однієї проїзної плати, що дорівнює 14 504 грн. В решті позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно приписів пункту 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сларус" (49089, м. Дніпро, вул. Суворова буд. 14, корп. 4, офіс 2, ЄДРПОУ 39729831) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (49602, м. Дніпро, пр-т Д.Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237) штраф за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 14 504 (чотирнадцять тисяч п'ятсот чотири) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.04.2017

Суддя ОСОБА_7