Ухвала

від 16.02.2011 по справі 2-а-3775/09/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 р.Справа № 2-а-3775/09/1470

Категорія: 8.3.2Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- ОСОБА_1

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.09.2010р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Синктоп", ОСОБА_3, Державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Синктоп" про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Синктоп", внесеного до Єдиного державного реєстру 29.07.2008р., з дати внесення - 29.07.2008р., та про припинення ТОВ "Синктоп", код ЄДРПОУ 36057465, зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 29.07.2008р.,

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Центральному районі міста Миколаєва звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Синктоп", ОСОБА_3, Державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання установчих та реєстраційних документів ТОВ "Синктоп" недійсними з дати реєстрації (29.07.2008р.), зокрема статуту ТОВ "Синктоп", зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради №15221020000017470 від 29.07.2008р. та свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Синктоп" №15221020000017470 від 29.07.2008р., виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради; визнання недійсною реєстрації ТОВ "Синктоп" в якості платника податку та визнання недійсним Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з дати 29.07.2008р.; скасування державної реєстрації ТОВ "Синктоп", код ЄДРПОУ 36057465, зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за №15221020000017470 від 29.07.2008р.; визнання недійсними всіх первинних бухгалтерських документів, податкових накладних з відбитком печатки ТОВ "Синктоп", з реквізитами ТОВ "Синктоп", з прізвищем ОСОБА_3, з моменту їх видачі.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2009р. з урахуванням ухвали від 28.09.2009р. до участі у справі на стороні відповідача ТОВ "Синктоп" залучено ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Клопотанням позивача, наданим до суду 17.11.2009р., ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва змінила свої позовні вимоги та просила визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ "Синктоп", внесений до Єдиного державного реєстру 29.07.2008р., з дати внесення - 29.07.2008р.; припинити ТОВ "Синктоп", код ЄДРПОУ 36057465, зареєстроване Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 29.07.2008р.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.09.2010р. в задоволенні позовних вимог ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва відмовлено.

ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.09.2010р. подана апеляційна скарга, в яких вказується, що зазначене судове рішення винесене з порушенням норм матеріального права.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що підприємство було зареєстровано на керівника та засновника ТОВ "Синктоп" ОСОБА_3 у липні 2008р. на прохання знайомого за винагороду. У нотаріуса було підписано документи, суть яких ОСОБА_3 не була відома. З пояснень останнього вбачається, що до діяльності підприємства він ніякого відношення не має, всі установчі документи та печатка підприємства залишилися у чоловіка, разом з яким він знаходився у нотаріуса, податкову звітність до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва не складав, не підписував та не подавав, ніяких договорів з іншими підприємствами не укладав, накладні, податкові накладні ніколи не підписував. Оскільки ТОВ "Синктоп" зареєстровано з порушенням порядку державної реєстрації, встановленого законодавством, а засновник та керівник підприємства не здійснював безпосередньої самостійної діяльності, направленої на отримання прибутку, то дану діяльність не можливо вважати підприємницькою.

ТОВ "Синктоп", ОСОБА_3 та Державний реєстратор Виконавчого комітету Миколаївської міської ради не скористались свої правом на надання заперечень.

ТОВ СП "НІБУЛОН", як третя особа на стороні відповідача ТОВ "Синктоп", яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та зазначає, що Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а також іншими законами не передбачено право органів державної податкової служби на звернення з позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації.

Питання недійсності запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, не може бути предметом самостійних вимог ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва та повинно бути встановлено в судовому процесі як підстава та предмет дослідження при розгляді вимоги щодо припинення юридичної особи. Проведення процедури реєстрації ТОВ "Синктоп" було здійснено саме засновником ОСОБА_3 без будь -якого примусу та в повній мірі право - та дієздатною особою, а той факт, що зазначена особа в подальшому відмовилась від зайняття господарською діяльністю, не може впливати на факт державної реєстрації підприємства, якщо зазначена дія була проведена без будь -яких порушень на момент її вчинення. На момент прийняття Миколаївським окружним адміністративним судом постанови від 06.09.2010р. вже тривала процедура ліквідації підприємства згідно ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наявності заборгованості підприємства перед бюджетами та фондами, а тому у суду не було законних підстав припиняти ТОВ "Синктоп" згідно ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" за підставами, що не пов'язані з банкрутством юридичної особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно до частини 2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а ч.2 ст.19 встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені цією Конституцією та законами України.

Положеннями пункту 1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно -правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 2 ч.1 ст.3 КАС України визначено адміністративний суд як суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаєва згідно до положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами і доповненнями) та п.7 ч.1 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень (органом виконавчої влади).

Перелік категорій справ, розгляд яких має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства, встановлюється ст.17 КАС України. Зокрема, пунктом 4 ч.1 ст.17 КАС України, яка діяла на момент звернення з позовною заявою, визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Крім того, аналіз положень п.8 ч.1 ст.3, ч.4 ст.50 та ст.104 КАС України свідчить, що суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом лише у випадках, встановлених законом.

Згідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами і доповненнями), чинної на момент звернення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва до суду, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами і доповненнями), а також іншими законами не передбачено право органів державної податкової служби на звернення з позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, однак судова практика свідчить про те, що ці вимоги є похідними від вимог про припинення юридичної особи, а тому судова колегія погоджується з оскарженою постановою суду першої інстанції.

Що стосується позовної вимоги про припинення ТОВ "Синктоп", код ЄДРПОУ 36057465, зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 29.07.2008р., судова колегія зазначає наступне.

ТОВ "Синктоп" зареєстровано як юридичну особу Реєстраційною палатою Виконавчого комітету Миколаївської міської ради 29.07.2008р. з присвоєнням ідентифікаційного коду 36057465. Підприємство взято на облік як платник податків ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва 30.07.2008р. за №140310289 та товариству видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Згідно вимог ч.1 ст.55 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV (із змінами і доповненнями) (далі -ГК України) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно вимог до ч.1 ст.56 ГК України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства. Частинами 1 та 2 ст.57 ГК України визначено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Аналогічні вимоги передбачені і статтею 87 ЦК України від 16.01.2003р. №435-IV, якою визначено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Згідно вимог п.17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами і доповненнями) в редакції, яка діяла на момент звернення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва з адміністративним позовом до суду, органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

За змістом ч.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV (із змінами і доповненнями) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

При цьому з Прикінцевих положень розділу VIII Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" встановлено, що закони, нормативно -правові акти, прийняті до набрання чинності цим законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону. А відтак, положення пункту 17 статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" щодо права органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, пункту 2 частини 1 статті 110 ЦК України про можливість визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи, частин 6,7 статті 59 ГК України щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання та позбавлення його статусу юридичної особи у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно -господарські санкції, тобто заходи організаційно -правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. За ч.1 статті 239 ГК України до суб'єкта господарювання може бути застосована така адміністративно -господарська санкція як скасування державної реєстрації та його ліквідація.

Статтею 247 ГК України встановлено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно - господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання проводиться за рішенням суду, що є підставою для його ліквідації.

Відповідно до вимог ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. А згідно до вимог ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування в адміністративному судочинстві можливе, зокрема, на підставі вироку суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, стосовно правових наслідків дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судова колегія вважає, що із врахуванням наведених положень процесуального закону пояснення ОСОБА_3, надані старшому оперуповноваженому відділу податкової міліції ДПІ у Жовтневому районі, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без перевірки та підтвердження відповідними доказами.

Позовні вимоги з підстав вчинення фіктивного підприємництва не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки пояснення ОСОБА_3, його звернення до відділу податкової міліції ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області та керівника банківської установи не є допустимими та належними доказами наявності фіктивного підприємництва, оскільки твердження щодо порушень, допущених в ході державної реєстрації ТОВ "Синктоп", з метою прикриття незаконної діяльності є об'єктивною стороною злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, - фіктивного підприємництва. А згідно до вимог ст. 62 Конституції України належним доказом наявності умислу та вини особи у вчинені злочину може бути лише обвинувальний вирок суду.

У судової колегії також відсутні підстави вважати, що дії ОСОБА_3 по державній реєстрації ТОВ "Синктоп" вчинені ним під впливом помилки, обману, насильства або з інших причин, визначених у статтях 229 - 235 Цивільного кодексу України.

Виходячи з того, що ОСОБА_3 є дієздатною особою, то він як єдиний засновник (учасник) та керівник ТОВ "Синктоп" відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів та інших законодавчих актів України, зареєструвавши це товариство, отримав не тільки права на здійснення підприємницької діяльності, а також прийняв на себе і обов'язки по дотриманню вимог законодавства, що регулюють таку діяльність, а тому несе і визначену законодавством відповідальність у випадку порушення цим товариством правил здійснення господарської діяльності.

Крім того, судова колегія також встановила, що згідно пояснень, наданих ОСОБА_3 старшому оперуповноваженому відділу податкової міліції ДПІ у Жовтневому районі, проведення процедури реєстрації ТОВ "Синктоп" здійснено саме ОСОБА_3 без будь -якого примусу та в повній мірі право- та дієздатною особою. А той факт, що зазначена особа в подальшому відмовилась від зайняття господарською діяльністю, не може впливати на факт державної реєстрації підприємства, якщо зазначена дія була проведена без будь -яких порушень на момент її вчинення.

Згідно до вимог ч.1 ст.24 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" визначено перелік документів, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, які вільно підписані засновником.

Вимогами ч.11 ст.24 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" визначено підстави, за яких державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, а саме, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою -сьомою статті 8 та частиною п'ятою статті 10 цього закону; до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій; документи подані не в повному обсязі; документи подано особою, яка не має на це повноважень. А ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" встановлює підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, якими є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Зазначені положення містять вичерпний перелік підстав, який не підлягає розширеному тлумаченню. ДПІ у Центральному районі в позовній заяві та клопотанні про зміну позовних вимог не зазначено жодної з наведених підстав.

Державним реєстратором Виконавчого комітету Миколаївської міської ради в поясненнях від 02.09.2009р. правильно було зазначено, що будь -якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру особи, що надає документи на державну реєстрацію займатися підприємницькою діяльністю у подальшому, наявності у неї мети у подальшому ухилятись від сплати податків, здійснювати перевірку справжності підпису засновників на реєстраційних картках, рішеннях або протоколах засновників, справжності відтисків печаток на документах чинним законодавством не встановлено.

За наявності необхідного пакету документів та у разі відсутності обставин, які роблять неможливим засвідчення факту створення юридичної особи, у державного реєстратора не має підстав для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Державний реєстратор виконав процедуру державної реєстрації ТОВ "Синктоп" у відповідності до вимог чинного законодавства про державну реєстрацію.

Судова колегія зазначає, що окремі порушення чинного законодавства, які на думку позивача допускались ТОВ "Синктоп" при здійсненні господарської діяльності, не можуть вливати на правомірність та відповідність положенням чинного законодавства процедури реєстрації цього підприємства. Тому, у судової колегії відсутні підстави вважати, що створення юридичної особи ТОВ "Синктоп", його державна реєстрація та внесення до Єдиного державного реєстру запису про це були здійснені з порушенням вимог чинного законодавства України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, яка міститься в матеріалах справи, 30.10.2008р. до Єдиного державного реєстру внесена інформація щодо відсутності юридичної особи ТОВ "Синктоп" за адресою місцезнаходження. А згідно вимог ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є також наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Але згідно положень клопотання ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про зміну позовних вимог та апеляційної скарги позивач наполягає на припиненні юридичної особи ТОВ "Синктоп" саме з підстави визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції з приводу того, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, відповідно до цього кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Зазначена позиція закріплена в положеннях ч.2 ст.11 КАС України. А згідно вимогам ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги лише в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Крім того, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи містяться довідки щодо наявності заборгованості ТОВ "Синктоп", а саме: від 19.03.2010р. №502-03/01-50 Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про наявність заборгованості в розмірі 15,76 грн.; від 23.03.2010р. №3123/02 Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва про наявність боргу по внескам в сумі 184,80 грн.; від 23.03.2010р. №710-03/12 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центральному районі м.Миколаєва про наявність заборгованості в розмірі 9,14 грн.

Що стосується заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах), які контролюються ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, то податкова інспекція фактично відмовилась виконувати вимоги суду першої інстанції та на момент прийняття судом першої інстанції постанови відповідної довідки про її відсутність або наявність не надала.

В той самий час, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.05.2010р. по справі №10/16/10 за заявою ДПІ у Центральному районі м.Миколаєві про порушення справи про банкрутство боржника за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Синктоп" ( 54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 10, код ЄДРПОУ 36057465).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців по ТОВ "Синктоп" 31.05.2010р. в Єдиному державному реєстрі вчинено запис про внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (із змінами і доповненнями) встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 29.06.2010р. по справі №1016/10 підприємство ТОВ "Синктоп" ( 54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 10, код ЄДРПОУ 36057465) визнано банкрутом; визнано грошові вимоги ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва у сумі 1450,40 грн. (заборгованість по податку на додану вартість у сумі 1447,00 грн. та заборгованість по комунальному податку у сумі 3,40 грн.); призначено ліквідатора та зобов'язано здійснити процедуру ліквідації боржника відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

14.07.2010р. згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців по ТОВ "Синктоп" вчинено запис про внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

На момент прийняття постанови Миколаївським окружним адміністративним судом 06.09.2010р. вже тривала процедура ліквідації підприємства за ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наявності заборгованості підприємства перед бюджетами та фондами.

В той самий час, згідно ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація припинення юридичної особи здійснюється на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

Таким чином, відсутні підстави щодо припинення юридичної особи ТОВ "Синктоп" згідно ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. № 755-ІV за наявності вже існуючої процедури ліквідації через банкрутство, що вже тривала на момент прийняття постанови судом першої інстанції.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно -правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимогам п.8.6 "Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)", затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998р. №80 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998р. за №172/2612) (із змінами і доповненнями) якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків -про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до них.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно до цієї норми звернення органу державної податкової служби до суду з позовною заявою про припинення юридичної особи можливе у разі відсутності заборгованості платника податків перед бюджетом та за наявності рішення керівника органу державної податкової служби у вигляді розпорядження про звернення до суду.

ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва не було доведено в судових засіданнях суду першої інстанції відсутність у платника податків -ТОВ "Синктоп" заборгованості перед бюджетом та не було надано до суду відповідного розпорядження керівника контролюючого органу про звернення до суду з позовною заявою.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 21.02.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький