Справа № 396/622/17
Провадження № 2/396/365/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2017 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого Шепетько Володимир Іванович
з участю секретаря Корольової Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, до Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Новоукраїнська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 звернулися з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що 27 листопада 2013 року в Автономній республіці Крим в м. Джанкой, померла його теща ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина до складу якої входять дві земельні ділянки, що знаходяться на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
За життя, а саме 8 лютого 2001 року, ОСОБА_3 написала заповіт, згідно якого вона заповідала все своє майно своїй дочці ОСОБА_4, яка являється дружиною позивача.
Після смерті ОСОБА_3, а саме в квітні 2014 року дружина позивача звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини, а саме до Кримської нотаріальної палати - асоціації Джанкойського районного нотаріального округу нотаріальної контори, за місцем смерті спадкодавця для відкриття спадщини з метою отримання свідоцтв про право на спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у вчиненні будь-яких нотаріальних дій та надано усну інформацію про неможливість оформлення спадкових прав на земельні ділянки за місцем відкриття спадщини, посилаючись на те, що після підписання президентом Російської Федерації 21.03.2014 року Закону про ратифікацію міждержавного договору Про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення в складі РФ нових суб'єктів , нотаріус Республіки Крим не може видати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно на території України.
26.08.2016 року померла дружина позивача ОСОБА_4 та він звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини, а саме до Кримської нотаріальної палати - асоціації Джанкойського районного нотаріального округу нотаріальної контори, за місцем смерті дружини для відкриття спадщини з метою отримання свідоцтв про право на спадщину, однак нотаріусом, знову ж таки було відмовлено у вчиненні будь-яких нотаріальних дій та надано усну інформацію про неможливість оформлення спадкових прав на земельні ділянки за місцем відкриття спадщини, після чого 03.04.2017 року позивачем було подано заяву про прийняття спадщини до Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори, тобто за місцем знаходження спадкового майна, однак нотаріусом надано інформацію про неможливість оформлення спадщини, оскільки АР Крим і на даний час залишається територією України, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2, представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, представник відповідача погодився із позовними вимогами, тому суд ухвалив про розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічним засобом, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов є підставним і підлягає до задоволення у зв'язку із наступним.
Судом встановлено, що 27.11.2013 року помер спадкодавець ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.17).
За життя їй належала земельна ділянка №311 площею 4,77 га, яка знаходиться на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії КР №3524084000:02:000:0285 виданого 10.09.2001 року Новоєгорівською сільською радою Кіровоградської області (а.с.26) та земельна ділянка №312 площею 5,01 га, яка знаходиться на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії КР №2057130 виданого 18.06.2003 року Новоєгорівською сільською радою Кіровоградської області (а.с.27).
Відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_3, 08.02.2001 року все належне йому майно заповів своїй дочці - ОСОБА_4, тому вона фактично прийняла спадщину, згідно ст.1268 ЦК України.
Відповідно до актового запису про шлюб за №10 від 10 серпня 1996 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_5 та після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище Маркевич , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-АП №298594 (а.с.12).
26 серпня 2016 року померла дружина позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ОЛ № 239410, виданим 22.03.2017 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського районного управління юстиції (а.с.14).
Встановлено, що після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно: земельні ділянки площею 4,77 га та 5,01 га, що розташовані на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
За життя ОСОБА_4 набула права на земельні частки, згідно довідки відділу Держкомзему в Новоукраїнському районі за №1108/01-13 від 27.06.2012 року (а.с.13). Судом встановлено, що позивач не може прийняти спадщину, так як правовстановлюючий документ на вище зазначену земельну ділянку - Державний акт на право приватної власності на землю відсутній (втрачено), про що було зроблено відповідне оголошення в районній газеті (а.с.11).
Після спливу визначеного законом строку для прийняття спадщини дружина позивача звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини, а саме звернулася до Кримської нотаріальної палати - асоціації Джанкойського районного нотаріального округу нотаріальної контори, за місцем смерті спадкодавця для відкриття спадщини з метою отримання свідоцтв про право на спадщину, однак нотаріусом, було відмовлено у вчиненні будь-яких нотаріальних дій та надано інформацію про неможливість оформлення спадкових прав на земельні ділянки за місцем відкриття спадщини, посилаючись на те, що після підписання президентом Російської Федерації 21.03.2014 року Закону про ратифікацію міждержавного договору Про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення в складі РФ нових суб'єктів , нотаріус Республіки Крим не може видати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно на території України, оскільки відповідно до ЦК РФ право, яке підлягає застосуванню в випадках з іноземним елементом, визначається на підставі міжнародних договорів тобто Мінської конвенції від 22.01.1993 року Конвенція про правову допомогу і правові відношення в цивільних, сімейних та кримінальних справах якою визначено територіальну компетенцію нотаріусів або інших осіб, уповноважених на виконання даного виду юридичних дій, в відношенні спадкових прав.
Згідно довідки виданої Адміністрацією Побєднянського сельського поселеления Джанкойского района Республіки Крим № 349 від 20.02.2017 року на момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала разом зі своєю донькою ОСОБА_4, а отже дружина позивача вважалася такою, що прийняла спадок (а.с.9).
26.08.2016 року, після смерті своєї дружини ОСОБА_4 позивач звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини, а саме до Кримської нотаріальної палати - асоціації Джанкойського районного нотаріального округу нотаріальної контори, за місцем смерті дружини для відкриття спадщини з метою отримання свідоцтв про право на спадщину, однак нотаріусом, знову ж таки було відмовлено у вчиненні будь-яких нотаріальних дій та надано усну інформацію про неможливість оформлення спадкових прав на земельні ділянки за місцем відкриття спадщини, посилаючись на те, що після підписання президентом Російської Федерації 21.03.2014 року Закону про ратифікацію міждержавного договору Про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення в складі РФ нових суб'єктів , нотаріус Республіки Крим не може видати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно на території України, відповідно до Цивільного кодексу РФ право, яке підлягає застосуванню в випадках з іноземним елементом.
Відповідно до ЗУ від 15.04.2014 року Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , Республіка Крим є тимчасово окупованою територією України, яка є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ст.11-1 ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Згідно довідки, виданої Адміністрацією Побєднянського сельського поселеления Джанкойского района Республіки Крим № 349 від 20.02.2017 року, на момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала разом зі своєю донькою ОСОБА_4, а отже дружина позивача вважалася такою, що прийняла спадок (а.с.9).
Після чого позивач для оформлення спадщини звернувся до Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори, тобто за місцем знаходження спадкового майна, однак нотаріусом надано інформацію про неможливість оформлення спадщини, оскільки ст. 45 вище зазначеної Конвенції в даному випадку застосуванню не підлягає, оскільки АР Крим і на даний час залишається територією України та позивачам рекомендовано звернутися до суду (а.с.22).
Згідно довідки виданої Адміністрацією Побєднєнського сільського поселення Джанкойського району Республіки Крим 20 лютого 2017 року довідки № 348 на момент смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1 (а.с.8).
Після смерті ОСОБА_4, яка померла 24 серпня 2016 року, із заявами про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини протягом строку встановленого ст.1270 Цивільного кодексу України до нотаріальної контори ніхто не звертався.
Стаття 9 ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , передбачає, що:
1. Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
3. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків . Відповідно до ст.16 ЦК України єдиним способом захисту прав буде визнання в судовому порядку права власності на спадкове майно.
В той же час,зЗ огляду на практику ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема "Mozer v. the Republic jf Moldova and Russia"), документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ.
Таким чином, суд приймає до уваги довідки, видані вищевказаними органами.
Так як позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги та на підставі викладеного та враховуючи те, що згідно ст.1261 ЦК України позивачі є спадкоємцями першої черги за законом, крім того єдиними спадкоємцями, і відповідно до ст.1269 ЦК України прийняли спадщину, а згідно ч.5 ст.1268 ЦК спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст.88 ЦПК України, судові витрати суд залишає за позивачем.
Керуючись ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1216-1217,1261,1270,1272 ЦК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянином України, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва №312, площею 5,01 га, що розташована на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, та право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва №94, площею 4,77 га, що розташована на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, після смерті його тещі ОСОБА_6, яка померла 27 листопада 2013 року.
Судові витрати із сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: В. І. Шепетько
Суд | Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2017 |
Оприлюднено | 05.05.2017 |
Номер документу | 66279169 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
Шепетько В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні