БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27.04.2017
Справа № 497/223/17
Провадження № 2/497/330/17
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2017 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Ковтун О.І.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області, третьої особи ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Одеської області про визнання частково недійним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він, як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 07 грудня 2005 року, прийняв спадщину на належне їй майно на час відкриття спадщини, в тому числі і дві земельні ділянки, в зв'язку з чим ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою Одеської області йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.06.2006 року на земельну частку пай у землі яка перебуває у колективній власності КСП Криничне Болградського району Одеської області розміром 2.61 в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0296105 від 15.12.1997 року.
Проте, Відділ Держгеокадастру у Болградському районі Одеської області відмовляється переоформити на його, позивача, ім'я названу земельну ділянку, оскільки на вказану земельну ділянку на ім'я померлої був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 363870 від 22.12.2005 року вже після смерті матері, що порушує вимоги ст.ст.25 і 346 ЦК України.
Вказану спадщину позивач фактично прийняв, шляхом звернення з заявою про прийняття спадщини до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори Одеської області, проте не може скористатися своїм правом як власник.
Зазначене стало приводом для звернення позивача до суду.
Позивач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.28, 63, 64).
Представник позивача ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності (а.с.21-23) в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином (а.с.28, 63, 65), подав заяву від свого імені і від імені свого довірителя про розгляд справи у їх відсутність, наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог (а.с.70).
Відповідач ОСОБА_3 районна державна адміністрація, до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.28, 63). Просив розглянути справу без участі їх представника згідно вимог чинного законодавства, про що надав відповідну заяву до суду (а.с.67).
Відповідач ОСОБА_2 сільська рада, до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.28, 66). Позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив розглянути справу без участі їх представника, про що надав відповідну заяву до суду (а.с.69).
Третя особа ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора Одеської області сповіщена належним чином (а.с.28,33). На час розгляду справи державний нотаріус відсутній. Нотаріус ОСОБА_6 звільнена з 03.01.2017 року, що підтверджується Наказом Начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 2469-к від 09.12.2016 року (а.с.68).
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 10 та ч.1 ст.60 ЦПК України зобов'язують кожну сторону (якою відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України є позивачка та відповідачі) довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків звільнення від доказування відповідно до ст.61 ЦПК України. При цьому суд сприяє повному і всебічному з'ясуванню всіх обставин справи.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦПК України.
У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.
За ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Судом встановлено, що 07 грудня 2005 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії 1-ЖД №043090, виданим на підставі запису акту про смерть № 103 від 07.12.2005 року, складеним ОСОБА_2 сільською радою Болградського району, Одеської області (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельні ділянки загальною площею - 2.30 га у межах згідно з планом, розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, які належали померлій на підставі державного акту серії ЯА № 363870 від 22.12.2005 року (а.с.16), який був виданий після смерті власника.
Розпорядженням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області від 08.06.2005 року за № 378 Про затвердження технічної документації з передачі громадянам земельних часток (паїв) в натурі та надання їх у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , затверджено технічну документацію з передачі земельних ділянок громадянам у власність, виділивши їх із земель КСП Криничне , в тому числі і гр.ОСОБА_4: розміром 1.06 га та 1.24 га (а.с.17).
Спадкоємцем за заповітом, складеним 28.11.2005 року, посвідченого секретарем Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області (а.с.44) після смерті ОСОБА_4 є син, позивач ОСОБА_7, громадянин ОСОБА_8.
Родинні відносин між ними підтверджуються актовим записом про народження № 22 від 18.03.1953 року, складеним виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області (а.с.32), свідоцтвом про народження серії ЯК № 645848 від 18.03.1953 року (а.с.32).
Відділом Держгеокадастру у Болградському районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 31.01.2017 року представнику позивача відмовлено у видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку 1 га ріллі на території ОСОБА_2 сільської ради; визначено вартість земельної ділянки станом на 01.01.2017 рік : рілля - 32 797.13 гривен (а.с.19).
Разом з цим, Відділом Держгеокадастра у Болградському районі Одеської області представнику позивача надана довідка № 4/0-6/6-17 від 07.02.2017 року з якої вбачається, що станом на 31.12.2012 року за гр. ОСОБА_4 було зареєстровано на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області державний акт серії ЯА № 363870 площею 2.30 га, зареєстрований за № 010551800098, взамін сертифіката серії ОД №029105, зареєстрований за № 471 від 29.07.1998 року, площею 2.61 умовних кадастрових гектарів, який в свою чергу було переоформлено на ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії ВСТ № 473485 від 07.06.2006 року (а.с.20).
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Вказану спадщину прийняв позивач ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 за заповітом шляхом звернення 23.05.2006 року з заявою до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори Одеської області, що підтверджується копією спадкової справи №333/06 заведеною до майна померлої 07.12.2005 року ОСОБА_4 (а.с.34-55).
Позивачу було видано 07.06.2006 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом:
- на автомобіль марки М21 Г, рік випуску 1958, реєстраційний номер 47-95 ОЕЗ, двигун №28748, шасі № 30752, кузов № НОМЕР_1, належний померлій ОСОБА_4 на підставі технічного паспорту АД № 864888, виданого та зареєстрованого Ізмаїльським МРЕВ ДАІ Одеської області 26 березня 1982 року, оцінкою 738 грн;
- на сертифікат на земельну частку /пай/ у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Криничне Болградського району, розміром 2,61 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 31 961.48 гривен, належного померлому на підставі сертифіката серії ОД № 0296105, виданого ОСОБА_3 райдержадміністрацією 15 грудня 1997 року;
- грошовий вклади на рахунках № 01414, 0925,16149,07900438,01477,0147,91551002182 з відсотками та компенсаційними внесками до них, що зберігається в відділенні ощадбанка в с. Криничне Болградського району, належних померлій на підставі ощадних книжок, виданих вищевказаним відділенням ощадбанка (а.с.18, 50).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що державний акт на вказану земельну ділянку був виданий 22.12.2005 року (а.с.16), проте як свідоцтво про право на спадщину за законом через шість місяців потому, 07 червня 2006 року (а.с.18).
Як зазначено в п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до п.6 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 року №720/95 після видачі громадянинові державного акту на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат повертається до районної державної адміністрації.
Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам ід 04.05.1999 року за № 43, чинної станом на час видачі державного акту було визначено, що:
- державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України (а.с.3.1.);
- державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України (п.3.2.);
- порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлюється наказом Держкомзему України (п.3.3.).
А відтак, саме на центр державного земельного кадастру покладався обов'язок при видачі державного акту вилучати сертифікат.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого на ім'я ОСОБА_1 від 07.06.2006 року в частині права на земельну частку /пай/ у землі яка перебуває у колективній власності КСП Криничне Болградського району Одеської області, розміром 2,61 в умовних кадастрових гектарах, належного померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0296105, виданого ОСОБА_3 райдержадміністрацією 15 грудня 1997 року
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.
Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.
Згідно ст. 126 Земельного Кодексу України (в редакції, що діяла на час оформлення відповідачем права власності на спірну земельну ділянку) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Таким чином, позивач, як спадкоємець за заповітом, вважається таким, що прийняв спадщину, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_4. На підставі, що передбачена законом, тобто в порядку спадкування, позивач набув право на це майно, а саме на земельну ділянку загальною площею 2.30 га у межах згідно з планом, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи невизнані права фізичної особи згідно ст. 1 ЦПК України, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі ст.55 Конституції України, ст.ст.125, 126,152 Земельного Кодексу України, ст.ст.182, 328, 1216-1218, 1235, 1268-1270, 1297 ЦК України та керуючись ст.ст.1, 3, 10, 11, 57-61, 131, 197 п.2, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області, третьої особи ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Одеської області про визнання частково недійним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 07.06.2006 року ОСОБА_3 районною державною нотаріальною конторою Одеської області (спадкова справа № 333/06) на ім'я ОСОБА_1 - спадкоємця за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 07 грудня 2005 року в частині права на земельну частку /пай/ у землі яка перебуває у колективній власності КСП Криничне Болградського району Одеської області розміром 2,61 в умовних кадастрових гектарах, належного померлій ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку /пай/ серії ОД № 0296105, виданого ОСОБА_3 райдержадміністрацією 15.12.1997 року.
Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № 0972301580111, на земельну ділянку загальною площею 2.30 га у межах згідно з планом, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери: №1 5121484700:01:005:0100, №2 5121484700:01:003:0806, належну ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 363870 від 22 грудня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010551800098, як за спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 07 грудня 2005 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.В.Кодінцева
Суд | Болградський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2017 |
Оприлюднено | 05.05.2017 |
Номер документу | 66283336 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Болградський районний суд Одеської області
Кодінцева С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні