Рішення

від 28.04.2017 по справі 709/2181/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/757/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ПАТ КБ"Приватбанк" - ОСОБА_6 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

в с т а н о в и л а :

18 жовтня 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі ПАТ КБ Приватбанк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 21 вересня 2011 року відповідач ОСОБА_7 отримала кредит у розмірі 5800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивач зазначає, що банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Позивач зазначає у позові, що банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Однак, ОСОБА_7 не надала своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, а тому станом на 31 серпня 2016 року має заборгованість 29791,45 грн., яка складається: 3459,54 грн. - заборгованість за кредитом, 21587,08 грн. - заборгованість по процентам, 2850,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1394,83 грн. штраф (процентна складова), які і просили стягнути з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ ПриватБанк та стягнути судові витрати.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2016 року в задоволення позову ПАТ КБ ПриватБанк відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ КБ ПриватБанк - ОСОБА_6 подала на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі, а також є таким, що винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт зазначає, що суд не звернув уваги на те, що заборгованість нараховується на суму використаних кредитних коштів, а не на розмір кредитного ліміту, а тому суд першої інстанції помилився, зазначивши, що розрахунок банку є невірним. Просить скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника банку, який з'явився в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог банком, що заборгованість нарахована позивачем невірно, а тому відсутні підстави для задоволення вимог банку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є помилковим, не відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, наявним у справі доказам.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 21 вересня 2011 року між сторонами було укладено договір № б/н, згідно якого відповідач ОСОБА_7 отримала кредит у розмірі 5800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

На підтвердження укладення кредитного договору відповідачем було заповнено Анкету-Заяву, в якій вказано, що заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить Договір про надання банківських послуг. Крім того, відповідач був ознайомлений і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому в письмовому вигляді.

Звертаючись до суду із даним позовом, банк посилався на те, що відповідач ОСОБА_7 не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, штрафами відповідно до умов договору, в зв'язку із чим станом на 31 серпня 2016 року має заборгованість 29791,45 грн., яка складається: 3459,54 грн. - заборгованості за кредитом, 21587,08 грн. - заборгованості по процентам, 2850,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1394,83 грн. штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, а Клієнт дає право Банку в будь який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно п. 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг у разі незгоди із змінами правил та тарифів обов'язок клієнта звернутись до Банку для розірвання діючого Договору і погасити утворену перед Банком заборгованість протягом 30 днів з моменту повернення Карт виданих Держателю і його довіреним особам.

Пунктом 1.1.7.42 Умов та правил надання банківських послуг, передбачено, що сторони визнають, що дія Договору припиняється в момент закриття останнього Рахунку/Вкладу Клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під його вплив, а також при завершенні використання послуг Банку, передбачених Договором. При наявності у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по Договору в тому числі заборгованості по овердрафту, а також заборгованості по оплаті комісій Банку, дія Договору припиняється після повного погашення такої заборгованості.

Відповідно до вимог ст. 634 ЦК України, договір укладений між сторонами - є договором приєднання.

Таким чином, відповідач ОСОБА_7 була ознайомлена з умовами кредитування, але допустила виникнення заборгованості за кредитним договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди, що встановлено ст. 611 ЦК України.

Згідно ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Крім того, п. п. 3.1.1. та 5.4. правил користування платіжною карткою, строк дії картки указаний на її лицевій стороні (місяць і рік), яка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом, визначено щомісячними платежами за попередній місяць, а строк погашення кредиту в повному обсязі, визначено не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці.

В свою чергу, умовами договору передбачено, що кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання відповідає строку дії картки, який встановлено з 21 вересня 2011 року до липня 2016 року.

Згідно до п. 6.4 Умов та правил надання банківських послуг у разі незгоди зі змінами правил та тарифів обов'язок клієнта пред'явити банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, яка утворилась перед банком, у тому числі й заборгованість, яка утворилась упродовж 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам.

Суд першої інстанції в рішенні послався, що відповідач ОСОБА_7 особисто приймала участь в судовому засіданні 01 грудня 2016 року та просила відмовити в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Тому, посилання суду на наявність прохання застосувати позовну давність, спростовується матеріалами справи, оскільки матеріали справи не містять письмової заяви відповідача ОСОБА_7 про застосування строку позовної давності.

Відповідачем ОСОБА_7 не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості, а крім письмової заяви від 20.12. 2016 року відповідача, що ОСОБА_7 розрахувалась з банком і не має заборгованості перед позивачем ( а.с. 76 ) інших доказів на підтвердження, що вона не має заборгованості перед банком відповідачем не надано, а банк не підтвердив довідкою відсутність заборгованості на час ухвалення рішення суду. Надані відповідачем ксерокопії квитанцій є нечитабельними і не дають підстав про проведення повного розрахунку з банком, оскільки в них вказані дати на окремих квитанціях за період з 2011- 2013 роки, а строк дії картки ОСОБА_7 до липня 2016 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним розмір заборгованості визначений позивачем, який підлягає стягненню з відповідача на користь банку.

Виходячи із викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта є обґрунтованими, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскільки суд дійшов помилкового висновку, відмовивши в задоволенні позовних вимог банку.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідності висновків суду обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі, так як при його ухваленні судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення суду , тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог банку.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ КБ ПриватБанк підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог банку, яким стягується із ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором від 21 вересня 2011 року в розмірі 29791,45 грн., яка складається: 3459,54 грн. - заборгованості за кредитом, 21587,08 грн. - заборгованості по процентам, 2850,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1394,83 грн. штраф (процентна складова).

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, із відповідача ОСОБА_7 на користь позивача ПАТ КБ Приватбанк підлягають стягненню судові витрати за сплату судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 1378 грн. та судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн., а всього в сумі 2893,80 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк - ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ПАТ КБ"Приватбанк" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 3459,54 грн. - заборгованості за кредитом, 21587,08 грн. - заборгованість по процентам, 2850,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1394,83 грн. штраф (процентна складова), а всього 29791,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк судові витрати в сумі 2893,80 грн. за сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :