Постанова

від 26.04.2017 по справі 805/673/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 р. Справа №805/673/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С. за участю секретаря судового засідання Химич М.В., у відкритому судовому засіданні по адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Державної науково-дослідницької установи "Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України" про стягнення витрат на фінансування різниці між сумою пенсій призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів в сумі 95 453,04 грн., -

встановив :

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної науково-дослідницької установи "Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України" (далі - відповідач) про стягнення суми боргу за період з серпня 2015 року по грудень 2016 року в сумі 95 453,04 грн. Разом з адміністративним позовом позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області в якості платника страхових внесків, у встановлені законодавством строки не відшкодовував понесені позивачем витрати на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з серпня 2015 року по грудень 2016 року в розмірі 95 453,04 грн., які відповідачем не сплачені.

Позивач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на наведене, а також з метою дотримання вимог частини 1 ст. 122 КАС України, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, що беруть участь у справі, відповідно до приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державна науково-дослідна установа "Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України" зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за номером 04601883. В установі працювали особи, яким була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості з витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 у розмірі 95 453,04 грн. виникла за період з серпня 2015 року по грудень 2016 року.

Щодо дотримання строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п'ятнадцятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058-IV) передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Тобто, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств за Законом № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС, не застосовуються..

Зазначена правова позиція викладена в рішенні Верховного суду України від 18 листопада 2014 року № 21-496а14.

Враховуючи викладене, суд констатує, що позов пред'явлено в межах строку звернення до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Позивачем здійснюється стягнення відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, призначеною відповідно до інших законодавчих актів з відповідача за заявлений період.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 26.11.2015 № 848-VIII, до 01 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників не державних підприємств, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" №1977-XII визначено, що пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до ст. 23 цього Закону та ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 1977-XII, різниця між сумою пенсії за цим Законом та сумою пенсії обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному КМУ; для наукових (науково-педагогічних) працівників не державних підприємств, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою КМУ від 24.03.2004 року № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається до зазначеного Порядку.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до пункту 6 Порядку у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством, відповідна правова норма закріплена у п. 8 Порядку.

Згідно з пунктом 9 Порядку різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області у період з серпня 2015 року по грудень 2016 року були надіслані відповідачу повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів по працівникам установи, які отримані представником установи.

Однак, зазначену різницю в сумі 95453,04 грн. відповідач до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області у встановлений строк не сплатив. Зазначене підтверджується розрахунком погашення зобов'язань фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою до інших законодавчих актів по Державній науково-дослідницької установі "Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України" відповідач має заборгованість з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковому робітнику відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з серпня 2015 року по грудень 2016 року.

Приписами ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд зазначає, що відповідачем заперечення проти позову та доказів погашення заборгованості не надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки судом встановлено, що позивач за розглядаємий період з серпня 2015 року по грудень 2016 року, поніс витрати на виплату різниці між сумою пенсії, призначених згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 95 453,04 грн., враховуючи, що обов'язок з відшкодування позивачу цих витрат законодавством покладено на відповідача, приймаючи до уваги невідшкодування відповідачем цих витрат та наявність на день розгляду справи заборгованості в зазначеному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71,160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної науково-дослідницької установи "Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України" (ЄДРПОУ 04601883) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ 23346787) заборгованість за період з серпня 2015 року по грудень 2016 року в сумі 95453,04 (дев'яносто п'ять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 04 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

Повний текст постанови виготовлено 03.05. 2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Молочна І. С.