Рішення

від 25.04.2017 по справі 909/272/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 р. Справа № 909/272/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

за участю:

від позивача: 1) ОСОБА_1 - спеціаліст юридичного відділу (довіреність № 26 від 02.03.2017),

2) ОСОБА_2 - економіст (довіреність № 25 від 02.03.2017),

від відповідача представники не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: комунального підприємства "Покуття-Комунальник" (вул. 1-го Грудня, 39, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78300; вул. Шевченка, 70, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78300)

до відповідача: комунального підприємства "Городенка-Житлосервіс" (вул. Шевченка, 30, м. Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100)

про стягнення основного боргу та пені

ВСТАНОВИВ:

15.10.2015 між КП "Городенка-Житлосервіс" (замовник, відповідач) та КП "Покуття-Комунальник" (виконавець, позивач) укладено договір про надання послуг №15 (далі - договір), в зв'язку з порушення умов якого відповідачем в частині здійснення оплати за виконані роботи виникла заборгованість та КП "Покуття-Комунальник" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до КП "Городенка-Житлосервіс" про стягнення основного боргу в розмірі 7156,00 грн. та пені - 3405,82 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2017 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.04.2017, за результатами якого розгляд справи відкладено на 25.04.2017.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, представник позивача подав суду, на виконання вимог ухвали від 06.04.2017, письмове підтвердження зарахування судового збору в сумі 1600,00 грн. до державного бюджету. Судом оглянуто та долучено вказаний документ до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимог ухвал від 17.03.2017 та від 06.04.2017 не виконав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду від 17.03.2017 та від 06.04.2017 надіслано відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві.

Враховуючи те, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, суд вважає, що справу слід розглянути на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов слід частково задоволити, з врахуванням наступного:

згідно п. 1.1. договору виконавець зобов'язався за завданням замовника надати послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до умов даного договору виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги, а саме: проведення обстеження та чистка димо-вентиляційних каналів. Пунктом 2.1.2 договору встановлено, що сума договору становить 7156,00 грн.

При укладенні даного правочину сторонами було узгоджено всі істотні умови договору.

Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, на підставі укладеного договору між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Згідно п. 3.1. договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання фіксується в акті по наданих послугах.

На виконання умов договору позивачем було надано послуги відповідачу, що підтверджується актом надання послуг №15 від 15.10.2015. З даного акту вбачається, що виконавцем були виконано роботи на підставі договору №15 від 15.10.2015. Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ склала 7156,00 грн. Крім того, на момент здачі-прийняття замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не мав. Даний акт підписано уповноваженими представниками сторін. Копія даного акту міститься в матеріалах справи.

Отже, позивачем роботи виконано, а відповідачем їх прийнято, при цьому без жодних претензій

У пункті 3.2. встановлено, що акт по наданих послугах підписується сторонами по закінченню робіт.

Пунктом 3.3. договору визначено, замовник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті по наданих послугах протягом 10 днів з моменту підписання такого акту.

Проте, всупереч умов договору КП "Городенка-Житлосервіс" не сплатило кошти за надані позивачем послуги в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7156,00 грн., а тому позивачем надіслано на адресу відповідача лист-претензію №68 від 22.03.2016 з вимогою оплатити заборгованість за виконану роботу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, спір виник в зв'язку з порушенням відповідачем виконання договірних зобов'язань в частині здійснення оплати за надані послуги, суму основного боргу за договором - в розмірі 7156,00 грн., матеріалами справи підтверджено, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 5.4 договору сторони погодили, що за недотримання строків сплати зазначених в п.3.3. Договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 1% від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України.

З тексту позовної заяви та доданого до неї розрахунку вбачається, що позивачем здійснено розрахунок пені з моменту виникнення прострочення по 19.02.2017.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Проте, позивачем не враховано приписи вказаної статті та здійснено невірно розрахунок пені.

Беручи до уваги те, що акт підписано представниками сторін 15.10.2015 та враховуючи приписи вказаного вище пункту 3.3. договору, суд вважає, що розрахунок слід здійснити з 26.10.2015 по 25.04.2016.

Таким чином, при перерахунку судом правильності нарахувань пені за допомогою програми ІПС "Законодавство" встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, зокрема, в розмірі 1571,21 грн., а в решті суми - 1834,61 грн. слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, проте, підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 55, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Городенка-Житлосервіс" (вул. Шевченка, 30, м. Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100, код 36418769) на користь комунального підприємства "Покуття-Комунальник" (вул. 1-го Грудня, 39, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78300; вул. Шевченка, 70, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78300, код 35602573) основний борг в розмірі 7156,00 грн. (сім тисяч сто п'ятдесят сім гривень нуль копійок), пеню - 1571,21 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят одна гривня двадцять одна копійка) та судовий збір в розмірі 1322,07 грн. (одна тисяча триста двадцять дві гривні сім копійок).

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Повний текст складено 03.05.2017.