Рішення

від 20.04.2017 по справі 910/3561/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2017Справа №910/3561/17

За позовомПриватного підприємства ТК АМІД доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 провизнання права власності Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача:Дементьєв Я.Т. (дов. б/н від 28.02.2017 р.); від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство ТК АМІД (надалі - ПП ТК АМІД ) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1.) про визнання за позивачем права власності на транспортний засіб марки Mercedes-Benz , модель ATEGO 1223L, тип ТЗ - вантажний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3, колір синій, рік випуску 2004, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2017 р. порушено провадження у справі №910/3561/17, розгляд справи призначено на 04.04.2017 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2017 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду від 09.03.2017 р., розгляд справи відкладено на 20.04.2017 р.

Представник позивача в судове засідання 20.04.2017 р. з'явився, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 20.04.2017 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.04.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 р. між ПП ТК АМІД та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу автомобіля №1/12 (надалі - Договір ), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця автомобіль, який має такі характеристики: марка Mercedes-Benz , модель ATEGO 1223L, 2004 ріку випуску, тип ТЗ - вантажний, колір синій, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за продавцем 23 грудня 2011 року ВРЕР №8 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та сплатити обумовлену цим договором грошову суму.

Автомобіль належить продавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 23 грудня 2011 року ВРЕР №8 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (п. 1.2 Договору).

За домовленістю сторін продаж автомобіля вчиняється за 246 455,00 грн. (п. 2.1 Договору).

У відповідності до п. 2.2 Договору сторони погодили, що оплата вартості відбувається в порядку розстрочення платежів. Розстрочка надається продавцем на строк 3 роки. Розмір щомісячного платежу зазначено в Додатку №1 до цього договору (п. 2.3 Договору).

Так, Додатком №1 до Договору купівлі-продажу автомобіля №1/12 від 01.11.2012 р. сторони погодили наступний графік здійснення оплат:

№оплата досума, грн.№оплата досума, грн. 1. 01.12.2012 р. 6 845,00 19. 01.06.2014 р. 6 845,00 2. 01.01.2013 р. 6 845,00 20. 01.07.2014 р. 6 845,00 3. 01.02.2013 р. 6 845,00 21. 01.08.2014 р. 6 845,00 4. 01.03.2013 р. 6 845,00 22. 01.09.2014 р. 6 845,00 5. 01.04.2013 р. 6 845,00 23. 01.10.2014 р. 6 845,00 6. 01.05.2013 р. 6 845,00 24. 01.11.2014 р. 6 845,00 7. 01.06.2013 р. 6 845,00 25. 01.12.2014 р. 6 845,00 8. 01.07.2013 р. 6 845,00 26. 01.01.2015 р. 6 845,00 9. 01.08.2013 р. 6 845,00 27. 01.02.2015 р. 6 845,00 10. 01.09.2013 р. 6 845,00 28. 01.03.2015 р. 6 845,00 11. 01.10.2013 р. 6 845,00 29. 01.04.2015 р. 6 845,00 12. 01.11.2013 р. 6 845,00 30. 01.05.2015 р. 6 845,00 13. 01.12.2013 р. 6 845,00 31. 01.06.2015 р. 6 845,00 14. 01.01.2014 р. 6 845,00 32. 01.07.2015 р. 6 845,00 15. 01.02.2014 р. 6 845,00 33. 01.08.2015 р. 6 845,00 16. 01.03.2014 р. 6 845,00 34. 01.09.2015 р. 6 845,00 17. 01.04.2014 р. 6 845,00 35. 01.10.2015 р. 6 845,00 18. 01.05.2014 р. 6 845,00 36. 01.11.2015 р. 6 880,00

Пунктом 2.4 Договору визначено, що перехід права власності на автомобіль відбувається в момент повної оплати вартості автомобіля.

Відповідно до п. 6.4 Договору сторони домовились, що передача автомобіля покупцю не оформлюється актом прийому-передачі, наявність підписів сторін на цьому Договорі свідчить про те, що автомобіль передано у фактичне користування покупцю.

Згідно із п. 4.1.4 Договору продавець взяв на себе обов'язок зняти автомобіль з реєстраційного обліку після оплати повної вартості автомобіля протягом 10 днів з моменту повної оплати.

У відповідності із змістом п. 4.3.2 Договору покупець взяв на себе зобов'язання сплатити встановлену ціну за автомобіль відповідно до умов цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем зобов'язання по Договору купівлі-продажу автомобіля №1/12 від 01.11.2012 р. було виконано належним чином, зокрема перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 246 455,00 грн.

30.12.2015 р. позивач на підставі п. 4.1.4 Договору звернувся до відповідача з вимогою №65 в якій, з огляду на здійснення повної оплати вартості автомобіля Mercedes-Benz , реєстраційний номер НОМЕР_1, просив протягом десяти днів зняти автомобіль марки Mercedes-Benz , модель ATEGO 1223L, тип ТЗ - вантажний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3, колір синій, рік випуску 2004, реєстраційний номер НОМЕР_1 з реєстраційного обліку.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, як і не виконав взятого на себе згідно п. 4.1.4 Договору обов'язку по зняттю автомобіля з реєстраційного обліку після оплати повної його вартості.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання позивач 25.05.2016 р. звернувся до відповідача з повторною вимогою №12 у відповідь на яку відповідач листом №22 від 09.06.2016 р. повідомив, що у зв'язку із порушенням позивачем строків оплати вартості автомобіля, погоджених у Додатку №1 до Договору купівлі-продажу автомобіля №1/12 від 01.11.2012 р. грошові кошти зараховувались в рахунок погашення процентів та неустойки, у зв'язку із чим у позивача утворилась заборгованість у розмірі 25 834,00 грн., у випадку оплати яких, автомобіль у відповідності до п. 4.1.4 Договору буде знятий з реєстраційного обліку.

Разом з тим, 31.12.2016 р. між ПП ТК АМІД та ФОП ОСОБА_1 було підписано акт звірки взаємних розрахунків в п. 2 якого зазначено, що станом на 31.12.2016 р. заборгованість ПП ТК АМІД перед ФОП ОСОБА_1 за Договором купівлі-продажу автомобіля №1/12 від 01.11.2012 р. відсутня.

Проте, відповідачем в супереч умов Договору, обов'язку щодо зняття автомобіля з реєстраційного обліку після оплати повної його вартості виконано не було, що і стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Приписами ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

З моменту передачі майна власник набуває право на захист набутої власності передбаченими законом способами, отримує можливість здійснювати правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження майном, на нього переходить тягар власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження майна.

Згідно ч. 4 цієї статті, право власності на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає у набувача з моменту державної реєстрації.

До державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі статті 396 ЦК. При цьому слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов'язання, яке виникло з договору про відчуження майна (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК), а покупець є його законним володільцем.

У пункті 23 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07.02.2014 р. передбачено, що суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

Крім того, до державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі статті 396 ЦК. При цьому слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов'язання, яке виникло з договору про відчуження майна (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК), а покупець є його законним володільцем.

Крім того, виходячи зі змісту частини другої статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому, суд відзначає, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу чинним законодавством України не передбачена.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Абзацом 4 пункту 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07.02.2014 р., передбачено, що відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини 1 статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Так, згідно Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 p. №1388 (далі Порядок державної реєстрації автомобілів), для проведення перереєстрації транспортних засобів у разі їх відчуження до сервісних центрів МВС подаються засвідчені підписами сторін, що скріплені печатками, акти приймання-передачі транспортних засобів із зазначенням їх кольору, марки, моделі, року випуску, ідентифікаційних номерів складових частин (далі - реквізити), та документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про дорожній рух державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски. Власники таких транспортних засобів зобов'язані зареєструвати їх протягом десяти діб після придбання, одержання або виникнення підстав, що потребують внесення змін у реєстраційні документи, в органах державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Реєстрація майна, на відміну від реєстрації договору, не має правовстановлюючого значення. З такою реєстрацією законодавець не пов'язує виникнення у особи права власності.

У відповідності до пункту 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07.02.2014 р., вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328, 329 ЦК).

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач фактично набув право власності на автомобіль, перерахувавши його повну вартість визначену умовами Договору купівлі-продажу №1/12 від 01.11.2012 р. на рахунок відповідача, тим самим виконавши свої договірні зобов'язання, проте оскільки відповідач взятих на себе згідно п. 4.1.4 Договору зобов'язань не виконав, суд дійшов до висновку про правомірність вимог позивача та наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати право власності Приватного підприємства ТК АМІД (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 25 кв. 109; ідентифікаційний код 34187861) на транспортний засіб марки Mercedes-Benz , модель ATEGO 1223L, тип ТЗ - вантажний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3, колір синій, рік випуску 2004, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства ТК АМІД (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 25 кв. 109; ідентифікаційний код 34187861) судовий збір у розмірі 3 696 (три тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 83 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано - 24.04.2017 р.

Суддя В.О. Демидов