Рішення

від 25.04.2017 по справі 910/4387/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017Справа №910/4387/17

За позовом Державного підприємства "Рава - Руське лісове господарство";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ХОРС";

про стягнення 792 942,04 грн.

Суддя О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача:Довба О.В., представник, довіреність № 22/08 від 15.01.2017 р.; Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Рава - Руське лісове господарство" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Хорс" 665 219,80 грн. заборгованості з повернення попередньої плати за товар, що не був поставлений за договором купівлі-продажу від 03.03.2016 № 03/03-16 та 127 722,24 грн. штрафу.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4387/17 від 22.03.2017, яку призначено до розгляду на 25.04.2017.

У судове засідання, призначене на 25.04.2017 відповідач уповноважених представників не направив, проте, суд дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи за їх відсутності відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України через обмеженість процесуальних строків вирішення спору та зважаючи на наявність в матеріалах справи достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

При цьому, суд враховує, що відповідач належним чином і своєчасно повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, але вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 910/4387/17 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив, про причини неявки свого представника суд не повідомив.

З позовної заяви та пояснень позивача слідує, що позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з передачі покупцю у власність комплектного товару, що призвело до відмови покупця від договору та виставлення вимоги про повернення попередньої плати та сплату договірної неустойки.

На підтвердження вказаних вимог позивачем подано суду договір купівлі-продажу, платіжні документи про перерахування попередньої оплати, акт про передачу частини товару, письмові вимоги, розрахунок.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Рава - Руське лісове господарство" в якості покупця та Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Хорс" в якості продавця 03.03.2016 року уклали договір купівлі-продажу № 03/03-16, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця обладнання для заготівлі лісу (товар), а покупець - прийняти товар та оплатити його.

Згідно Специфікації, котра являється невід'ємною частиною договору, продавець передає покупцю наступний товар, а саме: Гідро маніпулятор We - 6700 (FC - 67); Гідророзподілювач 60/4-80; Захват Seizure 0,20; Ротатор; Система гідравлічна до кранів Be - 6700; Причеп We - 12 (FT - 12); Гальма гідравлічні для Be -12; Аутригери We -12; Поворотний пристрій 90/80 на загальну суму 665 219 грн. 80 коп.

Відповідно до п.3.1. договору сторони погодили, що оплата за товар проводиться на розрахунковий рахунок Продавця, в розмірі погодженому Сторонами, відповідно до п.п. 2.7.1. - 2.7.5. договору, протягом 3-х (трьох) б.д. з моменту надання рахунку на оплату.

На виконання умов договору відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 17 від 03.03.2016 р. на загальну суму 665 219 грн. 80 коп.

Згідно платіжного доручення № 9152 від 11.03.2016 р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача вартість обладнання у розмірі 665 219 грн. 80 коп.

Між позивачем та відповідачем 07.07.2016 року було укладено додаткову угоду до договору. Згідно даної додаткової угоди, продавець зобов'язується поставити покупцеві товар протягом 120 (сто двадцяти) б.д. з моменту попередньої оплати.

Згідно п. 4.2. та 4.3. договору продавець повинен сповістити за допомогою телефонного або факсимільного зв'язку про готовність товару до передачі покупцю. Товар вважається переданим після підписання видаткових накладних прийому - передачі товару в повній комплектації і при наявності технічної документації.

Проте відповідач взятих на себе зобов'язань за договором належним чином не виконав та не поставив у визначені договором строку товар у зв'язку із чим порушив істотні умови договору.

У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив поставку товару, позивачем було направлено відповідачу претензію вих. № 538/08 від 02.09.2016р. з проханням повернути кошти в розмірі 665 219 грн. 80 коп.

Вищевказану вимогу позивачем надіслано на поштову та юридичну адресу Відповідача та отримано останнім 16.09.2016р., про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень: (№ 8031605409107, № 8031605409131).

Доказів належного виконання обов'язку з поставки і передачу товару у власність продавця суду подано не було.

У ст. 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 683 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ч. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, судом встановлено, що позивач як покупець комплектного товару, сплатив продавцю попередню плату і, в зв'язку з односторонньою відмовою продавця від виконання в натурі обов'язку з передачі повного набору товару у комплекті в установлені строки та після виставлення вимоги про поставку, повідомив про розірвання договору та зажадав повернення попередньої плати за товар, що не був поставлений, а також сплату обумовлених договором штрафних санкцій.

Зважаючи на описані вище обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої плати за товар, що не був поставлений є правомірними, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

У п. 5.2 договору сторони погодили, що за затримку передачі товару продавець сплачує штраф у розмірі 0,1 % від вартості товару за кожен день такої затримки.

Згідно п. 4.1. договору, продавець зобов'язується поставити покупцеві товар протягом 90 к.д. з моменту отримання повної попередньої передплати.

07.07.2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до даного договору. Згідно даної додаткової угоди, сторони дійшли згоди внести зміни в термін поставки, чим збільшили термін поставки до 120 банківських днів з моменту попередньої оплати.

Виходячи з умов, погоджених сторонами додатковою угодою та враховуючи строки внесення попередньої плати (11.03.2016), продавець був зобов'язаний передати покупцю товар у строк до 02.09.2016 р.

Позивачем було розраховано штраф в сумі 127 722,24 грн. за період з 11.03.2016 по 13.03.2017 р. виходячи з повної вартості товару.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд погоджується з наявністю передумов для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді договірної неустойки, проте, вважає за належне стягнути штраф за неналежне виконання договірних зобов'язань з урахуванням умов додаткової угоди № 1 від 07.07.2016 року, а саме за період з 03.09.2016 р. по 13.03.2017 р.

Після проведення судом розрахунку суми неустойки, господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в сумі 127 722,24 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за Договором виконав своєчасно та в повному обсязі. Проте, відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов'язань та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем.

Таким чином, враховуючи встановлені у ході судового розгляду обставини, позовні вимоги ДП "Рава - Руське лісове господарство" до ТОВ "ТЕХНО-ХОРС" про стягнення 665 219,80 грн. заборгованості та штрафу в сумі 127 722,24 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимогу про розірвання договору купівлі-продажу №03/03-16, укладеного сторонами 03.03.2016 р. з посиланням на ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, в результаті порушення відповідачем умов договору щодо не поставки товару, позивач був позбавлений можливості досягнення мети договору. Отже, порушення відповідачем умов договору є істотним.

За таких обставин, позовна вимога про розірвання договору купівлі-продажу №03/03-16, укладеного сторонами 03.03.2016 р., підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу № 03/03-16 від 03.03.2016 р., укладений між Державним підприємством "Рава - Руське лісове господарство " (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. В. Великого, 85, код ЄДРПОУ 00992450) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ХОРС" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 36871594)

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Хорс" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, ідентифікаційний код 36871592) на користь Державного підприємства "Рава - Руське лісове господарство " (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. В. Великого, 85, код ЄДРПОУ 00992450) 665 219 (шістсот шістдесят п'ять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 80 коп. заборгованості з повернення попередньої плати, 127 722 (сто двадцять сім тисяч сімсот двадцять дві) грн. 24 коп. штрафу та 13 494 (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 15 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 28.04.2017 р.