Рішення

від 25.04.2017 по справі 910/3847/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017Справа №910/3847/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УГП-БУД" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-М" Простягнення 115 094,10 грн. Суддя Спичак О.М.

Учасники судового процесу:

від позивача:Домровська І.О.- представник за дов.;

від відповідача: Довбик М.О.- представник за дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УГП-БУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-М" про стягнення 115 094,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3847/17 та призначено розгляд справи на 24.03.2017.

Представник позивача 24.03.2017 у судовому засіданні подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

24.03.2017 представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку із необхідністю отримання витребуваних документів, суд частково задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та, на підставі ч. 3 ст. 77 ГПУ України, оголосив перерву в судовому засіданні до 10.04.2017 о 12-30.

10.04.2017 представник позивача в судовому засідання надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 10.04.2017 представник відповідача надав усне клопотання про застосування строків позовної давності щодо нарахування позивачем пені.

На підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 25.04.2017 о 17-00.

25.04.2017 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в даному судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає про позовну давність в один рік щодо нарахування пені.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.06.2017.

В судовому засіданні 25.06.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона-М"(далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УГП-БУД"(далі - позивач, виконавець) було укладено договір про надання послуг № 2015/09-02-Р, відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з ремонту свердловини № 1 (глибиною 60м) та запуску її в експлуатацію. Місце виконання ремонтних робіт: м. Харків, вул. Сімнадцятого партз'їзду, буд. 36. Замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю вказані послуги.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість вказаних п. 1.1 послуг визначається згідно погодженого сторонами протоколу про договірну ціну (додаток № 1), що складає 90 000,00 грн. (дев'яносто тисяч гривень 00 копійок) за всі роботи в тому числі ПДВ - 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім було здійснено ремонт свердловини із загальним переліком робіт, який закріплений в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 30.06.2016 на загальну суму 90 000,00 грн.

В свою чергу відповідач, за надані послуги не розрахувався, у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача з листом № 74 від 03.10.2016 та з письмовою вимогою № 04 від 24.01.2017, в яких вимагав від останнього оплати заборгованості за надані послуги по договору № 2015/09-02-Р від 01.09.2015 та нарахованої пені.

Однак, як зазначає позивач, належного реагування на згадувані лист та вимогу відповідачем здійснено не було.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення простроченої оплати за договором № 2015/09-02-Р з відповідача 90 000,00 грн. - основного боргу, 16 046,02 грн. - пені, 1 631,22 грн. - 3 % річних та 7 416,86 грн. - інфляційних втрат.

В свою чергу, відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що сторонами в договорі № 2015/09-02-Р не погоджено всіх істотних умов, а саме не визначено дату укладання договору. Крім того, відповідач в своїх запереченнях посилається на не виконання позивачем умов договору щодо ненаданням відповідачу нового паспорту свердловини.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та зазначалось раніше, 01 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона-М"(далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УГП-БУД"(далі - позивач, виконавець) було укладено договір про надання послуг № 2015/09-02-Р(далі - договір), відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з ремонту свердловини № 1 (глибиною 60м) та запуску її в експлуатацію. Місце виконання ремонтних робіт: м. Харків, вул. Сімнадцятого партз'їзду, буд. 36. Замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю вказані послуги.

Статтею 2 договору сторони передбачили ціну робіт та порядок розрахунків.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість вказаних п. 1.1 послуг визначається згідно погодженого сторонами протоколу про договірну ціну (додаток № 1), що складає 90 000,00 грн. (дев'яносто тисяч гривень 00 копійок) за всі роботи в тому числі ПДВ - 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Згідно з п. 2.3 договору, протягом 10(десяти) робочих днів після підписання договору замовник зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця в якості попередньої оплати першу частину вказаної в п. 2.1 суми в розмірі 70 %, що становить 63 000,00 грн. (шістдесят три тисячі гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 10 500,00 грн. (десять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).

Умовами п. 2.5 договору передбачено, що протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання акту прийняття наданих послуг замовник зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця другу частину, вказаної в п. 2.1 суми в розмірі 30 %, що становить 27 000,00 грн.(двадцять сім тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 4 500,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).

Відповідно до п. п. 3.5, 3.6 договору, у випадку якщо замовник має претензії чи зауваження стосовно послуг виконавця або стосовно акту наданих послуг, то він вправі викласти такі претензії чи зауваження письмово, та протягом 5 (п'яти) календарних днів надати (направити) такі претензії виконавцю.

Якщо замовник не надав у встановлений строк претензій чи зауважень щодо послуг виконавця або стосовно акту наданих послуг, то він зобов'язаний підписати акт наданих послуг із виконавцем. У випадку ухилення або безпідставної відмови від підписання акту наданих послуг протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання, такі послуги вважаються наданими належним чином, своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.1 та 4.2 договору, виконавець зобов'язується надати вказані в п. 1.1 послуги протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту виконання замовником п. 2.3 договору, а саме з моменту надходження від виконавця попередньої оплати. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з п. 8.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками сторін.

Крім того, додатком № 1 до договору - протоколом № 1 угоди про договірну ціну на виконання робіт з ремонту та запуску в експлуатацію свердловини (60 м) сторони посвідчили, що ними досягнуто угоди про величину договірної ціни виконання робіт з ремонту та запуску в експлуатацію свердловини у сумі 90 000,00 грн.

Позивачем, на виконання умов договору, було здійснено ремонт свердловини із загальним переліком робіт, які закріплені в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 30.06.2016, а відповідачем прийнято виконану позивачем роботу на загальну суму 90 000,00 грн., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 30.06.2016. Вказаний акт з боку відповідача підписаний та скріплений печаткою без зауважень та заперечень(копія міститься у матеріалах справи).

В свою чергу відповідачем, свої зобов'язання щодо оплати за вказані послуги не виконано.

Враховуючи наявність у відповідача заборгованості в сумі 90 000,00 грн., позивач надіслав останньому лист № 74 від 03.10.2016 та письмову вимогу № 04 від 24.01.2017, в яких вимагав від відповідача оплати заборгованості по договору № 2015/09-02-Р від 01.09.2015 та нарахованої пені.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як зазначалось раніше, протягом 10(десяти) робочих днів після підписання договору замовник зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця в якості попередньої оплати першу частину вказаної в п. 2.1 суми в розмірі 70 %, що становить 63 000,00 грн. (шістдесят три тисячі гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 10 500,00 грн. (десять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).

Протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання акту прийняття наданих послуг замовник зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця другу частину, вказаної в п. 2.1 суми в розмірі 30 %, що становить 27 000,00 грн.(двадцять сім тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 4 500,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк оплати за договором № 2015/09-02-Р від 01.09.2015 настав.

Проте, відповідачем свої обов'язки в частині оплати за виконані роботи по договору № 2015/09-02-Р від 01.09.2015 у обсязі та строки, які визначено умовами зазначеного правочину, належним чином виконано не було.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 90 000,00 грн.

Твердження відповідача проте, що договір № 2015/09-02-Р від 01.09.2015 взагалі є неукладеним у зв'язку із тим, що на примірнику договору, який є у відповідача не зазначена дата договору та про те, що позивач, на підставі п. 2.4 договору повинен був, але не надав відповідачу новий паспорт на свердловину, господарський суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що позивачем надано примірник оригіналу договору № 2015/09-02-Р, в якому зазначена дата укладання, а саме 01.09.2015(копія долучена до матеріалів справи), і даний примірник договору з боку відповідача підписано директором товариства Н.Я. Лосевською та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-М", тому суд приймає договір № 2015/09-02-Р, укладений 01.09.2015, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача з відповідачем взаємних цивільних прав та обов'язків.

Крім того, суд зауважує, що п. 2.4 договору не встановлює жодного взаємозв'язку між фактом отримання відповідачем нового паспорта на свердловину та виконанням останнім своїх зобов'язань щодо здійснення оплати по договору № 2015/09-02-Р від 01.09.2015.

Також, як вже зазначалось судом, відповідно до п. п. 3.5, 3.6 договору, у випадку якщо замовник має претензії чи зауваження стосовно послуг виконавця або стосовно акту наданих послуг, то він вправі викласти такі претензії чи зауваження письмово, та протягом 5 (п'яти) календарних днів надати (направити) такі претензії виконавцю.

Якщо замовник не надав у встановлений строк претензій чи зауважень щодо послуг виконавця або стосовно акту наданих послуг, то він зобов'язаний підписати акт наданих послуг із виконавцем. У випадку ухилення або безпідставної відмови від підписання акту наданих послуг протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання, такі послуги вважаються наданими належним чином, своєчасно та в повному обсязі.

Проте, акт № 1 від 30.06.2016 приймання виконаних будівельних робіт з боку відповідача підписаний та скріплений печаткою без зауважень та заперечень. Протилежного матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1 договору, сторона, яка порушила грошове зобов'язання за договором зобов'язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за договором № 2015/09-02-Р, керуючись п. 6.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 16 046,02 грн.

Щодо зазначеної вимоги, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається із розрахунку позивача, за прострочення відповідачем оплати по договору за надані послуги позивач визначає період нарахування пені, починаючи з 08 липня 2016 по 13 лютого 2017.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 ч. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з п. 2.3 договору, протягом 10(десяти) робочих днів після підписання договору замовник зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця в якості попередньої оплати першу частину вказаної в п. 2.1 суми в розмірі 70 %, що становить 63 000,00 грн. (шістдесят три тисячі гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 10 500,00 грн. (десять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).

Умовами п. 2.5 договору передбачено, що протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання акту прийняття наданих послуг замовник зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця другу частину, вказаної в п. 2.1 суми в розмірі 30 %, що становить 27 000,00 грн.(двадцять сім тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 4 500,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).

Беручи вищезазначене до уваги господарський суд зазначає, що останній день, коли відповідач мав виконати свої зобов'язання щодо попередньої оплати першої частини грошових коштів в сумі 63 000,00 грн. є 15.09.2015 включно(дата договору 01.09.2015 + 10 р.д.) та щодо оплати другої частини грошових коштів у сумі 27 000,00 грн. є 07.07.2016 включно(дата акту 30.06.2016+5 р.д.).

Оскільки зазначений позивачем період нарахування пені(з 08 липня 2016 по 13 лютого 2017) на суму 63 000,00 грн. не охоплює визначений ч. 6 ст. 232 ГПК України строк, а саме шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то в цій частині позовних вимог господарський суд відмовляє в задоволенні.

Крім того, позивач здійснює нарахування пені на заборгованість в сумі 27 000,00 грн., визначаючи період нарахування з 08 липня 2016 по 13 лютого 2017.

Разом із тим, зазначений період нарахування пені виходить за межі шестимісячного строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГПК України.

Здійснивши перерахунок пені, обмеживши період нарахування шестимісячним строком з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 4 069,18 грн.

Клопотання відповідача про застосування позовної давності щодо нарахування пені задоволенню не підлягає з огляду на наявність самостійних підстав для відмови в позові в частині нарахування пені на заборгованість в сумі 63 000,00 грн. В іншій частині позовна давність не пропущена.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати 3% річних в сумі 1 631,22 грн. та інфляційні втрати в сумі 7 416,86 грн.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, підлягають задоволенню повністю.

Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Охорона-М (місцезнаходження : 03110, м. Київ, вул. Олексіївська, буд. 3, код ЄДРПОУ 35561092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УГП-БУД (місцезнаходження: 62461, Харківська обл., Харківський район, м. Південне, вул. Леніна, буд. 56, код ЄДРПОУ 38970971) 90 000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 4 069(чотири тисячі шістдесят дев'ять) грн. 18 коп. пені, 7 416(сім тисяч чотириста шістнадцять) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 1 631(одна тисяча шістсот тридцять одна) грн. 22 коп. 3 % річних та 1 546 (одна тисяча п'ятсот сорок шість) грн. 76 коп. судового збору.

3. В іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

03.05.2017

Суддя Спичак О.М.