Рішення

від 28.04.2017 по справі 912/568/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2017 рокуСправа № 912/568/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/568/17

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Кіровоградської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Агрофірма Перспектива"

про стягнення 52 816,81 грн.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 , довіреність № 14/20-95-16 від 26.09.16 ;

від відповідача - участі не брали;

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Кіровоградської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 28 від 14.02.17, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Агрофірма Перспектива" заборгованість за договором фінансового лізингу 52 816,81 грн., з яких 11177,48 грн. основний борг, 35921,22 грн. - пеня, 3294,86 грн. - 3% річних, 2423,25 грн. -індекс інфляції, а також сплачений судовий збір.

Ухвалою від 16.02.17 порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 14.03.17 о 14:00 год, від сторін витребувано необхідні для розгляду спору документи.

Ухвалою від 14.03.17 відкладено розгляд справи №912/568/17 до 10:00 год 19.04.17, від відповідача повторно витребувано відзив та контррозрахунок.

Ухвалою від 28.03.17 продовжено строк вирішення справи №912/568/17 на 15 днів та відкладено судовий розгляд на 19.04.17 на 10:00 год.

У судовому засіданні 19.04.17 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 66 від 13.04.17, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу 53 966,52 грн., з яких 11177,48 грн. - основний борг, 36529,99 грн. пеня, 3358,52 грн. - 3 % річних та 2900,53 грн. - індекс інфляції. До заяви додано докази її направлення на адресу відповідача.

При розгляді вказаної заяви господарський суд враховує зміст частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач вправі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині.

Позивачем вимоги даної процесуальної норми дотримано, а тому подана заява про збільшення позовних вимог приймається господарським судом до розгляду. Відповідно суд розглядає позовні вимоги в редакції, викладеній у заяві про збільшення позовних вимог № 66 від 13.04.17.

Ухвалою від 19.04.17 відкладено розгляд справи №912/568/17 до 28.04.2017 на 10:00 год. з метою надання відповідачу можливості скористатися процесуальним правом щодо надання відзиву на позов з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні 28.04.17 представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 66 від 13.04.17.

Відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча є належно повідомленим про час та місце судового засідання, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням, наявним в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позов від 19.04.2017 з власним розрахунком, відповідно до якого ПП "Агрофірма Перспектива" частково не визнає поданий позов з огляду на наступне. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Виходячи з розрахунків позивача, пеня на суму 11 177,48 грн. нарахована ним з 30.04.2015 по 30.01.2017, тоді як її нарахування в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, мало припинитись 30.10.15, відтак позивачем безпідставно нараховано пеню на суму 11 177, 48 грн після 30.10.2015 в сумі 4 581,48 грн.

Також ПП "Агрофірма Перспектива" подано клопотання від 19.04.17 про зменшення розміру пені до 10%.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія Украгролізинг" (далі - Лізингодавець, позивач), з однієї сторони, та ОСОБА_1 підприємством "Агрофірма Перспектива" (далі - Лізингоодержувач, відповідач) укладено 17.04.2009 Договір повторного лізингу № 11-09-107плБ/184, за умовами якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк майно, яке є власністю Лізингодавця і визначено у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість ОСОБА_3 Лізингу" (далі - ОСОБА_3 Лізингу), що є специфікацією предмету Лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.

Згідно з п. 2.1 договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно Порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 3 автентичних примірниках.

Перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Лізингодавець відповідно до пп. 3.2.1 договору зобов'язаний передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачеві згідно переліку, встановленому додатком до договору "найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Підписання сторонами акту свідчить про належне виконання лізингодавцем встановлених лізингоодержувачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття лізингоодержувачем такого виконання.

У пунктах 4.1., 4.2. договору сторони передбачили, що за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу від суми не відшкодованої попередніми платежами вартості предмету лізингу;

- винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості ОСОБА_3 лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна 6 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту передачі. Перший лізинговий платіж сплачується через 6 місяців від дати підписання Акту передачі, подальші платежі через кожні 6 місяців.

Пунктом 4.2. визначено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".

Відповідно до п. 8.1. Договір набуває чинності від дати з дати укладення між сторонами акту приймання-передачі у користування ОСОБА_3 лізингу і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість ОСОБА_3 лізингу", але не довше 10 років.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Додатком № 1 до Договору повторного лізингу № 11-09-107плБ/184 від 17.04.2009 визначено предмет лізингу: Комбайн зернозбиральний КЗС-11 з навісним обладнанням - 8 одиниць, вартістю 7 831 400,64 грн.

В додатку № 2 "Графік сплати лізингових платежів" (а.с. 16) сторони дійшли згоди щодо сплати лізингових платежів, зокрема, встановили суми відшкодування частини вартості техніки.

Додатки № 1 та №2 до договору підписані представниками сторін договору та скріплені їхніми печатками.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачеві ОСОБА_3 лізингу 17.04.2009, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі, наявним в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 3.4.3. Лізингоодержувач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо своєчасної та повної оплати не виконав належним чином, що і стало причиною звернення позивачем до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 807 Цивільного кодексу України та статтею 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору та своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до п. 3.4.3. Лізингоодержувач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору з моменту підписання Акту передачі одержання ОСОБА_3 Лізингу Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включаються:

- відшкодування вартості предмета лізингу від суми невідшкодованої попередніми платежами вартості ОСОБА_3 лізингу;

- винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості ОСОБА_3 лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна 6 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта приймання-передачі, подальші платежі через кожні 6 місяців.

Відповідно до п. 4.2. Договору розмір лізингових платежів, їх складових частин, встановлюється додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав належним чином. Згідно додатків до Договору "Графіки сплати лізингових платежів" за період з 18.04.2015 по 28.04.2015 за відповідачем рахувалась заборгованість 618121,75 грн.

У відповідності до п. 7.1. Договору за порушення його умов Лізингоодержувачу нараховано пеню у розмірі 11 177,00 грн., а також на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних у сумі 558,85 грн., про що Лізингоодержувачу було повідомлено листом № 14/797 від 30.04.2015 (але лист повернуто органами поштового зв'язку з відміткою "за відмовою адресата від одержання").

29.04.2015 лізингоодержувач сплатив заборгованість в розмірі 618121,27 грн.

У відповідності до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошових зобов'язань у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій послідовності:

- у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

- у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; - у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Таким чином, з урахуванням здійсненого відповідачем платежу сума основного боргу станом на 30.04.2015 склала 11177,48 грн.

Відповідно до підписаних сторонами "Графіків сплати лізингових платежів"17.10.2015 настав час сплати поточного лізингового платежу в розмірі 598 543,23 грн.

З урахуванням вже існуючої заборгованості, основний борг станом на 18.10.2015 склав 609 720,71 грн.

Відповідач вказану заборгованість оплатив частково 21.10.2015 загалом в сумі 598 542,75 грн. Відповідно, основний борг склав 11 177,48 грн.

Наступний поточний лізинговий платіж настав 17.04.2016 в сумі 578964,28 грн., а з урахуванням вже існуючого боргу - 590 141,76 грн. Відповідачем було перераховано на рахунок позивача 30.05.2016 кошти в сумі 578964,28 грн.

Таким чином, як зазначено позивачем, відповідачем не сплачено основний борг в сумі 11177,48 грн.

Оскільки відповідачем, як вбачається з поданого ним відзиву, сума основного боргу не заперечена, доказів сплати заборгованості в сумі 11 177,48 грн. не подано, господарський суд, перевіривши розрахунки сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 36529,99 грн. за період з 30.04.2015 по 11.04.2017.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст.343 Господарського кодексу України обумовлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, господарський суд, здійснивши перерахунок пені з урахуванням норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України дійшов висновку, що розрахунок відповідача є вірним, грунтується на матеріалах справи, а тому стягненню підлягає пеня за загальний період з 30.04.2015 по 29.05.2016 в сумі 30 848,94 грн.

У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені слід відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3358,52 грн. 3% процентів річних за період з 18.04.2015 по 11.04.2017 та інфляційні втрати у розмірі 2900,53 грн. за травень 2015 - березень 2017 років.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені судом факти здійснення платежів з порушенням строків їх проведення та вищевказані норми закону і договору, у відповідача виникли порушення умов договору, що в силу ст. 625 ЦК підставою для нарахування інфляційних і річних.

Розмір наведених нарахувань підтверджується розрахунком, доданим до заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог № 66 від 13.04.2017.

Господарський суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок, дійшов висновку, що він є вірним, грунтується на матеріалах справи, а тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3358,52 грн. 3% процентів річних за період з 18.04.2015 по 11.04.2017 та інфляційних втрат у розмірі 2900,53 грн. за період травень 2015 - березень 2017 років.

Щодо поданого відповідачем клопотання про зменшення суми пені до 10 % суд зазначає таке. Клопотання Відповідача про зменшення розміру пені, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 статті 551 Цивільного Кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім того, зазначена норма ГПК України може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою матеріального права, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

Таку правову позицію висловлено у постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2015 року у справі № 902/1568/14.

Проте всупереч наведеним нормам Відповідач не довів належними доказами наявності істотних обставин для зменшення розміру неустойки.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 10%.

На підставі вищезазначеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш ИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Агрофірма Перспектива" (28200, Кіровоградська область, Новгородківський район, смт. Новгородка, вул.Островського,14а код ЄДРПОУ 24712900) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул.Мечнікова, 16-а, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 30401456) в особі Кіровоградської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"(25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84 к.118, код ЄДРПОУ 24717375) заборгованість за договором фінансового лізингу в сумі 48 285,47 , з яких 11177,48 грн. - основний борг, 30 848,94 грн. пеня, 3358,52 грн. - 3 % річних та 2900,53 грн. - індекс інфляції, а також судовий збір в сумі 1600,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 03.05.2017.

Суддя Т. В. Макаренко