Рішення

від 25.04.2017 по справі 915/221/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 915/221/17

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Берко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 796/15-Н від 21.12.2015 року,

від відповідача : ОСОБА_2, довіреність від 14.04.2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» ,

01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9 (ідентифікаційний код 14305909),

адреса для листування: Одеська обласна дирекція АТ «ОСОБА_3 Аваль» ,

65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 72/74,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївпромбудмонтаж» ,

54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 1-в (ідентифікаційний код 33132371),

про стягнення грошових коштів у сумі 3 344,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївпромбудмонтаж» про стягнення грошових коштів у сумі 3 344,98 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.04.2017 року), з яких:

- 2 515,73 грн. - пеня за порушення строків оплати тіла кредиту за кредитним договором № 010/01-04/08-576 від 14.10.2008 року,

- 829,25 грн. - пеня за порушення строків оплати відсотків за кредитним договором № 010/01-04/08-576 від 14.10.2008 року.

Ухвалою суду від 27.03.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 11.04.2017 року.

Ухвалою суду від 11.04.2017 року розгляд справи відкладений на 18.04.2017 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

18.04.2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 25.04.2017 року.

25.04.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що на момент звернення до стягувача із заявою про зняття обтяження з рухомого майна банком були виставлені боргові зобов'язання виключно у вигляді пені в сумі 2 095,54 грн., які були погашені у повному обсязі, у зв'язку з чим стягувачем знято обтяження з транспортного засобу, належного відповідачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

14.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_3 Аваль» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» (кредитор, позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївпромбудмонтаж» (позичальник, відповідач) був укладений кредитний договір № 010/01-04/08-576 (Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.1.5 якого кредитор з 14.10.2008 року надає позичальнику кредит у розмірі 784 000,00 грн. у вигляді невідновлювальної кредитної лінії строком користування 60 місяців, а позичальник зобов'язується використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом, комісії згідно умов Договору та ОСОБА_4, а також виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до п. 1.1.4 Договору дата остаточного погашення кредиту - 13 жовтня 2013 року.

Відповідно до п. 1.1.3 Договору виконання зобов'язань позичальника за цим Договором забезпечується заставою спецтехніки, що придбається за кредитні кошти, а також іпотекою бази відпочинку, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, пров. Приморський, 8, та на момент укладення цього Договору належить позичальнику на праві власності (Предмет застави).

Процентна ставка - 21,5 % річних (п. 1.2.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3.2 Договору розмір та строк сплати щомісячного платежу визначаються Графіком повернення Кредиту та сплати інших платежів.

Відповідно до п. 13.4 Договору за прострочення виконання будь - яких грошових зобов'язань за цим Договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 20 % річних від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконано, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Відповідно до п. 13.6 Договору, до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років.

Відповідно до п. 14.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до Договору зобов'язань.

У зв'язку з порушенням строків оплати тіла кредиту та відсотків за Договором, позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 24.02.2012 року по 04.10.2013 року, в сумі 5 440,52 грн., з яких:

- 4 611,27 грн. - пеня за тілом кредиту;

- 829,25 грн. - пеня за відсотками.

15.07.2015 року відповідачем було здійснено часткове погашення пені в сумі 2 095,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 187 від 15.07.2015 року (а.с. 58).

Предметом спору у дані й справі є вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3 344,98 грн., з яких:

- 2 515,73 грн. - пеня за порушення строків оплати тіла кредиту за кредитним договором № 010/01-04/08-576 від 14.10.2008 року,

- 829,25 грн. - пеня за порушення строків оплати відсотків за кредитним договором № 010/01-04/08-576 від 14.10.2008 року.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем від суми простроченого платежу (прострочення платежів по тілу кредиту та по відсоткам) за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (а.с. 21-25).

Отже, вимога про стягнення пені в сумі 3 344,98 грн. є обґрунтованою.

Суд вважає за можливе зменшити розмір пені, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наявність у відповідача у певні періоди суттєвої переплати по тілу кредиту та по відсоткам (згідно виписки по рахунку), що давало можливість банку користуватися вказаними коштами; зняття позивачем у 2015 році обтяжень із заставного майна із вимогою погасити виключно пеню, яка існувала на той момент в сумі 2095, 54 грн., що і було зроблено боржником, та те, що позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору № 010/01-04/08-576 від 14.10.2008 року, добровільну сплату відповідачем пені в сумі 2 095,54 грн., стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити загальний розмір належної до стягнення пені до 100,00 грн., тобто позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір у сумі 1 600,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

При цьому, судом враховано, що відповідно до абз. 4 п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївпромбудмонтаж» (54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 1-в, ідентифікаційний код 33132371) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909, адреса для листування: Одеська обласна дирекція АТ «ОСОБА_3 Аваль» , 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 72/74):

- 100,00 грн. (cто грн. 00 коп.) - пені за порушення строків оплати тіла кредиту та відсотків за кредитним договором № 010/01-04/08-576 від 14.10.2008 року,

- 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 03.05.2017 року.

Суддя В.О. Корицька