Рішення

від 24.04.2017 по справі 914/540/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2017р. Справа № 914/540/17

За позовом:Приватного акціонерного товариства Добротвірська ТЕС-2 , Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Добротвір до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія Інтеграл , Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Добротвір про:стягнення 54375,01 грн. боргу, 11217,77 грн. інфляційних втрат, 1924,90 грн. 3% річних, 1472,56 грн. пені за договором оренди частини сантехнічної майстерні №5 від 29.02.2012р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Кияк І.В. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність №001-4 від 17.02.2017р.); від відповідача:ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 14.03.2016р.).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

16.03.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ПрАТ Добротвірська ТЕС-2 (надалі - Позивач) до ТОВ Проектно-будівельна компанія Інтеграл (надалі - Відповідач) про стягнення 54375,01 грн. боргу, 11217,77 грн. інфляційних втрат, 1924,90 грн. 3% річних, 1472,56 грн. пені за договором оренди частини сантехнічної майстерні №5 від 29.02.2012р.

Ухвалою суду від 16.03.2017р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 03.04.2017р. Ухвалою від 03.04.2017р. суд відклав розгляд справи на 24.04.2017р.

06.03.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю. Заявлені вимоги представник обґрунтовує тим, що 29.02.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди частини сантехнічної майстерні №5, на виконання якого відповідачу було передано в користування частину сантехнічної майстерні, котра знаходиться у будівельному дворі у с. Долина. За умовами договору відповідач зобов'язувався щоквартально, не пізніше 10 числа наступного за звітним перераховувати орендну плату. Проте, своїх зобов'язань за договором відповідач належним чином не виконав, зокрема, не оплатив орендної плати на суму 54375,01 грн., що стало підставою для звернення до суду. У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань, позивач крім суми основного боргу просить стягнути з відповідача 11217,77 грн. інфляційних втрат, 1924,90 грн. 3% річних та 1472,56 грн. пені. При цьому, представник додав, що після порушення провадження у справі відповідачем було частково сплачено основний борг, а відтак провадження у цій частині просить припинити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення. Представник проти існування основного боргу не заперечив, однак зазначив, що такий виник у зв'язку зі стягненням з відповідача заборгованості на підставі рішень судів у інших справах, а тому просить суд розстрочити виконання рішення рівними частинами, терміном на 6 місяців, починаючи з травня 2017 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.02.2012р. між позивачем (Орендодавцем) та відповідачем (Орендарем) укладено договір оренди частини сантехнічної майстерні №5 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування частину сантехнічної майстерні (позиція генплану 101). Площа бетонного майданчика, що орендується - 1350 кв.м. Площа сантехнічної майстерні, що орендується - 288 кв.м. Площа земельної ділянки - 1638 кв.м. Місцезнаходження майна: будівельний двір, с. Долина.

Згідно п. 2.1. Договору, вступ орендаря у тимчасове користування орендованим майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі вказаного майна (Додаток 1).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в строкове, платне користування об'єкт оренди (частину сантехнічної майстерні 288 кв.м. та бетонний майданчик 1350 кв.м.), що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі об'єкту в оренду.

За змістом п. 7.1. Договору, термін його дії з 01.03.2012р. - 31.12.2012р. Як встановлено судом та підтверджено представниками в судовому засіданні, у зв'язку з відсутністю заперечень сторін щодо припинення Договору, строк дії такого неодноразово продовжувався, станом на день розгляду справи, договір є чинним.

Відповідно до п. 5.1.-5.2. Договору, розмір орендної плати становить 1546,86 грн. з ПДВ за базовий місяць. При цьому, базовим місяцем вважається березень місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за розрахунковий місяць. Внесення орендних платежів здійснюється на розрахунковий рахунок орендодавця щоквартально, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як стверджує позивач, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору (в частині проведення розрахунків), останній був змушений звернутися з позовом до суду про стягнення з відповідача 54375,01 грн. боргу, 11217,77 грн. інфляційних втрат, 1924,90 грн. 3% річних та 1472,56 грн. пені.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу, 3% річних, інфляційних втрат є такими, що підлягають частковому задоволенню, натомість провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 28000,00 грн. боргу підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Положеннями ч. 1 ст. 283 ГК України, які кореспондуються з положеннями ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) заплату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Положеннями ч. 1 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

В п. 5.2. Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем щоквартально, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наявних матеріалів справи, зокрема, розрахунку боргу, банківських виписок по рахунку, рахунків на оплату, акту звіряння взаємних розрахунків, судом встановлено, що за період з січня 2014р. по січень 2017р. включно, позивачем нараховано відповідачеві 89553,69 грн. орендної плати за користування об'єктом оренди, з яких останнім було сплачено 38957,87 грн. (в т.ч. проплата в розмірі 3779,19 грн. від 13.03.2017р., яка не була врахована позивачем при поданні 16.03.2017р. позову) та крім цього, після порушення провадження у справі відповідачем перераховано 28000,00 грн. (10000,00 грн. 23.03.2017р., 10000,00 грн. 30.03.2017р. та 8000,00 грн. 24.04.2017р.). Таким чином, сума, котра підлягає до стягнення складає 22595,82 грн.

Так, за змістом п. 4.4. постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011р., якщо предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки, у встановлений Договором строк заборгованість сплачена відповідачем не була, така підлягає стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 22595,82 грн. В частині стягнення з відповідача на користь позивача 3779,19 грн. боргу суд відмовляє, так вказана сума була сплачена відповідачем 13.03.2017р., тобто до подання позову та припиняє провадження у справі в частині стягнення 28000,00 грн. боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає, що такий виконаний невірно, зокрема, неправильно визначено періоди прострочення боржника, оскільки позивачем не враховано, що розрахунок за Договором відбувався щоквартально, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а не щомісячно. Здійснивши перерахунок 3% річних суд зазначає, що такі підлягають частковому стягненню з відповідача в розмірі 1596,44 грн.

У відповідності до п. 3.2 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р., індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця , в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок інфляційних згідно вказівок ВГС України, суд прийшов до висновку, що інфляційні підлягають частковому стягненню з відповідача в розмірі 6537,53 грн. у межах правильних періодів, в решті частини цих вимог суд відмовляє.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що в разі несвоєчасного внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день внесення орендної плати).

Здійснивши перерахунок пені суд зазначає, що пеня підлягає стягненню з відповідача в розмірі 985,64 грн., в решті цих вимог суд відмовляє з тих же підстав, що і 3% річних та інфляційні.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, з'ясувавши думку позивача з приводу такого клопотання (який не заперечив проти його задоволення, але не більше як на 3 місяці), суд взявши до уваги скрутне фінансове становище відповідача, часткове виконання зобов'язання, прийшов до висновку, що клопотання про розстрочення виконання рішення підлягає частковому задоволенню, шляхом розстрочення виконання рішення на три місяці, рівними частинами.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 735,52 грн., натомість судовий збір в розмірі 649,44 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у зв'язку з припиненням провадження в частині стягнення 28000,00 грн. після набрання рішенням законної сили та на підставі відповідної заяви позивача, решта судового збору залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду задоволити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія Інтеграл (80411, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Добротвір, вул. Шкільна, 4/3; код ЄДРПОУ 36153279) на користь Приватного акціонерного товариства Добротвірська ТЕС-2 (80411, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Добротвір; код ЄДРПОУ 25555644) 22595,82 грн. боргу, 1596,44 грн. 3% річних, 6537,53 грн. інфляційних втрат, 985,64 грн. пені з розстроченням виконання рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/540/17 від 24.04.2017р. на 3 (три) місяці, згідно наступного графіку:

- до 31.05.2017р. - 10562,81 грн.;

- до 30.06.2017р. - 10562,81 грн.;

- до 31.07.2017р. - 10562,81 грн.

4. Провадження у справі в частині стягнення з ТОВ Проектно-будівельна компанія Інтеграл на користь ПрАТ Добротвірська ТЕС-2 28000,00 грн. боргу - припинити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія Інтеграл (80411, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Добротвір, вул. Шкільна, 4/3; код ЄДРПОУ 36153279) на користь Приватного акціонерного товариства Добротвірська ТЕС-2 (80411, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Добротвір; код ЄДРПОУ 25555644) 735,52 грн. судового збору.

6. В решті позовних вимог відмовити.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

8. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2017р.

Суддя Крупник Р.В.