Ухвала

від 03.05.2017 по справі 917/643/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви          

03.05.2017р. Справа № 917/643/17

Суддя Киричук О.А., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТБУД 2007" (03118, м. Київ, вул. Козацька, 118а, офіс 7, код ЄДРПОУ 41155718)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БПТ" (03148, м. Київ, вул. Строкача Тимофія, 1А, код ЄДРПОУ 34186873)

про визнання права власності та припинення обтяження,

встановив:

Відповідно до приписів ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають саме справи у спорах.

Стаття 392 ЦК України („Визнання права власності”) передбачає, що власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, пред'являючи позов про визнання права власності, позивач повинен надати докази вчинення відповідачем дій, що свідчать про порушення або невизнання ним права власності позивача.

Позовна заява № 29/03 від 29.03.17 р. не містить будь-яких посилань на обставини, які б свідчили про оспорення або невизнання права власності на майно.

Сам по собі факт укладення позивачем договору від 06.03.17 р. про відступлення права вимоги та не виконання рішення суду щодо повернення майна, на що посилається позивач, не є доказом про вчинення відповідачем дій, що свідчать про порушення або невизнання ним права власності позивача.

Відповідно до ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майно з під арешту. Відповідачами у справах за цим позовом є стягувач і боржник.

В позовній заяві № 29/03 від 29.03.17 р. відповідачем зазначено тільки Товариство з обмеженою відповідальністю "БПТ", при цьому в позові крім вимоги про визнання права власності об'єднано вимоги про припинення обтяжень, а саме скасування заборони відчуження за постановою Миргородської міжрайонної прокуратури та скасування арешту за постановою державного виконавця.

Згідно зі ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони в одну справу. Отже, вимоги мають бути зв'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

В позовній заяві № 29/03 від 29.03.17 р. об'єднано вимоги що виникають з декількох підстав, а не з однієї. Сумісний розгляд таких вимог суттєво утруднить вирішення спору.

Так, згідно п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, керуючись п.п. 3,5 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні матеріали повернути позивачу.

Додаток: позовна заява та документи, зазначені в ній, як додатки.

Суддя                                                                                 Киричук О.А.