ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" квітня 2017 р.Справа № 916/3520/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ-1» ;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ДПЛ» ;
про розірвання договору та стягнення 1 705 057,58 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача : ОСОБА_1 - довіреність №01/0117 від 23.01.2017р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ-1» звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ДПЛ» , згідно якої просить суд розірвати договір підряду №19/02-2016 від 19.02.2016р., укладений між сторонами, а також стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1 705 057,58 грн., з яких сума передоплати у розмірі 1362000 грн.; пеня у сумі 262724,59 грн.; інфляційні втрати у розмірі 56218,89 грн.; 3 % річних у сумі 24114,10 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання позову.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань, взятих згідно договору підряду №19/02-2016 від 19.02.2016р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2016 року суддею Бездолею Ю.С. порушено провадження у справі № 916/3520/16 із призначенням до розгляду в засіданні суду 01.02.2017р.
Ухвалою суду від 01.02.2017р. з огляду на нез'явлення відповідача у судове засідання, неподання витребуваних документів, а також з урахуванням необхідності витребування додаткових документів, розгляд справи було відкладено на 20.02.2017р.
Судове засідання, призначене на 20.02.2017р., з огляду на перебування судді Бездолі Ю.М. на лікарняному з 06.02.2017р., не відбулось.
Розпорядженням керівника апарату суду від 20.02.2017р. у зв'язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. з 07.02.2017р. на тривалому лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3520/16, за результатами якого дану справу розподілено судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.
Ухвалою суду від 23.02.2017р. справу № 916/3520/16 суддею Щавинською Ю.М. прийнято до провадження із призначенням розгляду в засіданні суду 22.03.2017р.
22.03.2017р. з 10 год. 16 хв. до 11 год. 35 хв. всі працівники та відвідувачі суду були евакуйовані з адміністративної будівлі, у зв'язку із проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі.
Ухвалою суду від 22.03.2017р., з урахуванням вказаних обставин, справу №916/3520/16 призначено до розгляду на 12.04.2017р.
Ухвалою суду від 12.04.2017р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів та, у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутністю, а також з врахуванням невиконання вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 26.04.2017р.
У судове засідання 26.04.2017р. з'явився представник позивача, який під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ДПЛ» у судові засідання не з'являвся, про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання на його адресу, що зазначена в витязі з ЄДР (а.с.98-102) та на адресу директора товариства вищевказаних ухвал суду.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи шляхом направлення на юридичну адресу товариства та на адресу директора ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ДПЛ» вищевказаних ухвал суду, а також з урахуванням того, що судові відправлення були повернуті поштою у довідках з відмітками „за закінченням терміну зберігання» (а.с.28-31, 64-67,68-71,76-79,80-83,89-92,93-96,110-113,114-117), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ-1» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ДПЛ» (Підрядник) було укладено договір №19/02-2016 (а.с.12-13), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати і здати у встановлений договором строк роботи щодо перенесення теплових мереж з-під плями забудови групи житлових будинків по вул. Зоопаркова, 8В, з підключенням до системи теплопостачання м. Одеси по Фонтанській дорозі і по вул. Зоопарковій.
Пунктом 2.1 сторони погодили, що вартість робіт, вказаних у п. 1.1 договору, складає 2540000,00 грн. без ПДВ. Загальна сума договору складає 3048000,00 грн. Замовник сплачує Підряднику аванс у розмірі 762000,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % 127000,00 грн. - на протязі 5 банківських днів з моменту підписання договору.
Відповідно до п 3.1 договору роботи по договору повинні бути виконані Підрядником строк до 60 робочих днів з моменту підписання договору.
Згідно підпункту 4.1.2 п. 4.1 договору Замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від договору у випадку необґрунтованого простою.
Відповідно до положень п. 5.2 договору, у випадку прострочення виконання зобов'язань по договору винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми договору за кожен день прострочення.
Підпунктом 9.4.1 п. 9.4 договору встановлено, що у випадку порушення зобов'язань по договору однією із сторін, інша сторона має право вимагати припинення виконання зобов'язань по договору в результаті односторонньої відмови від нього.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п. 2.1 вищевказаного договору позивач на банківський рахунок відповідача перерахував аванс у сумі 762000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним доручення № 131 від 22.02.2016р. (а.с.14).
Крім того, в подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ-1» в рахунок майбутніх розрахунків 27.04.2016р. та 24.05.2016 перераховано ще 600000 грн., про що свідчать відповідні платіжні доручення - № 378 від 27.04.2016р. (а.с.15) та № 437 від 24.05.2016р. (а.с.16).
Однак, як зазначає позивач, і вказане не спростовано в ході судового розгляду, в порушення взятих на себе зобов'язань, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ДПЛ» свої зобов'язання по договору виконано не було, передбачені умовами договору роботи до теперішнього часу не розпочато.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
За змістом статті 188 Господарського кодексу України окремі правовідносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право особи на такі дії встановлюються законом або договором і не потребує узгодження з контрагентом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим (частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Так 21.10.2016р., скориставшись передбаченим чинним законодавством правом відмовитись від договору, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію (а.с.18), зі змісту якої вбачається, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ-1» просило вважати договір розірваним з дати отримання претензії, а також повернути суму, перераховану за договором підряду, тобто відмовилось від вказаного договору.
Враховуючи, що Підрядник отримав вказану претензію 26.10.2016р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19), суд вважає, що з огляду на положення статей 653 і 849 Цивільного кодексу України на момент вирішення спору дія договору на момент звернення до суду була припинена, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні вимоги щодо розірвання вказаного договору.
Як вже було зазначено судом, у відповідності до ч. 2 ст. 849 ЦК України, у разі відмови від договору внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду, замовник має право, зокрема, вимагати відшкодування збитків, під якими, відповідно до ст.224 ГК України, зокрема, розуміються витрати, зроблені управненою стороною.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду в частині повного та своєчасного виконання підрядних робіт, суд вважає, що в даному випадку збитками позивача є витрати у розмірі 1362000,00 грн., які були здійснені у вигляді передоплати по договору підряду від 19.02.2016р. (зазначеної позиції, яка викладена у постанові від 22.06.2012р. по справі №8/464, також дотримується Вищий господарський суд України).
Враховуючи, що наявність понесених збитків у сумі 1362000,00 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в частині їх стягнення.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 262724,59грн., суд зазначає наступне.
Статтею 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Заходи відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачені частиною 1 статті 546 ЦК України.
Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як вбачається з п. п. 5.2 договору, у випадку прострочення виконання зобов'язань по договору винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми договору за кожен день прострочення.
При цьому, згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, вирішуючи питання щодо стягнення заявленої позивачем неустойки у вигляді пені, суд враховує, що та обставина, що за порушення передбаченого строку виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення робіт, не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов'язання, так само, як і обов'язок підрядника виконати роботи не стає грошовим зобов'язанням.
Відповідно до ч.3 ст.82 Господарського процесуального кодексу України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.
Крім того, згідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд враховує, що правова позиція щодо можливості стягнення неустойки у вигляді пені за прострочення негрошового зобов'язання викладена у постанові Верховного Суду України від 03.12.2013р. по справі №908/43/13-г.
За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.17), суд встановив часткову неправильність її нарахування, що, фактично, пов'язано із неврахуванням положень ч.6 ст.232 ГК України, а також невірним визначенням дати початку порушення зобов'язання, у зв'язку із чим судом за допомогою системи „Ліга-Закон» , зроблено власний розрахунок, згідно з яким загальна сума пені, що підлягає стягненню в межах даного позову, становить 218813,11 грн.
Розрахунок суми пені
Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1362000 20.05.2016 - 26.05.2016 7 19.0000 % 0.104 % 9898.69 1362000 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18.0000 % 0.098 % 37510.82 1362000 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 % 42981.15 1362000 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 % 56526.72 1362000 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 % 46888.52 1362000 28.10.2016 - 20.11.2016 24 14.0000 % 0.077 % 25007.21 218 813.11
Аналізуючи вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 24114,10 грн. та інфляційних втрат у сумі 56218,89 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, у п. 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Враховуючи вказані положення, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Враховуючи часткове задоволення судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ-1» , витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1 . Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ДПЛ» (65026, м. Одеса, Приморський район, Польський узвіз, буд. 11, код ЄДРПОУ 33080989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ-1» (65009, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 1/1, код ЄДРПОУ 23865375) 1362000/один мільйон триста шістдесят дві тисячі/ грн. 00 коп. збитків; 218813/двісті вісімнадцять тисяч вісімсот тринадцять/ грн. 11 коп. пені та 23712/двадцять три тисячі сімсот дванадцять/ грн. 02 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 03 травня 2017 р.
Суддя Ю.М. Щавинська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2017 |
Оприлюднено | 04.05.2017 |
Номер документу | 66295960 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Щавинська Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні