Рішення

від 24.04.2017 по справі 922/764/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р.Справа № 922/764/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с.Федунка Шишацького району Полтавської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження-1181", с.Уди Золочівського району Харківської області, про стягнення 1878331,36 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 191 від 01.03.2017р.);

відповідача - Колосова А.В. (довіреність б/н від 08.07.2016р.);

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, с.Федунка Шишацького району Полтавської області, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження -1181", с.Уди Золочівського району Харківської області, заборгованості за Договором поставки засобів захисту рослин № 24/03-ЗЗР від 24.03.2016р. в розмірі 1193924,79 грн., у тому числі: 545500,00 грн. основного боргу; 38643,22 грн. пені; 545500,00 грн. штрафу; 14783,05 грн. інфляційних нарахувань; 49498,52 грн. річних відсотків, а також заборгованості за Договором купівлі-продажу № 01/04 від 01.04.2016р. в розмірі 684406,57 грн., у тому числі: 380512,00 грн. основного боргу; 173439,66 грн. пені; 103962,78 грн. інфляційних нарахувань; 26492,13 грн. річних відсотків. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 28174,97 грн.

У відзиві на позовну заяву, який було надано до суду 31.03.2017р., відповідач проти позову заперечує, просить припинити провадження у справі в частині сум основного боргу за обома договорами у зв'язку зі сплатою заборгованості в цій частині. В частині стягнення штрафу за Договором № 24/03-ЗЗР від 24.03.2016р. в розмірі 545500,00 грн. відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з неправомірним притягненням до подвійної відповідальності.

У судовому засіданні, яке розпочалось 03.04.2017р., представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог на 926012,00 грн., у зв'язку з оплатою відповідачем основного боргу за обома договорами.

З огляду на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, заяву позивача про зменшення позовних вимог було прийнято судом як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству, розгляд справи продовжено з її урахуванням.

В частині штрафних санкцій представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову в частині стягнення штрафу, посилаючись на неправомірність одночасного стягнення пені та штрафу за одне й те ж правопорушення.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 24.04.2017 до 11:30 год.

Після перерви представники сторін своїх позицій у справі не змінили.

Представник відповідача надав додаткові пояснення до відзиву з обґрунтуванням неправомірності стягнення пені та штрафу.

Надані відповідачем додаткові пояснення були долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

24.03.2016р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження -1881" (відповідачем) було укладено Договір поставки засобів захисту рослин № 24/03-ЗЗР, згідно п. 1.1. якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставити та передати у власність у зумовлені даним Договором строки засоби захисту рослин (ЗЗР), а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти вказаний товар та своєчасно оплатити його.

Асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість товару зазначаються у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.5. Договору, поставка товару у повному обсязі здійснюється в строк до 31.10.2016р.

У п. 3.4. Договору, сторони погодили, що повна оплата поставленого товару повинна бути здійснена покупцем не пізніше 31.10.2016р.

Згідно п. 3.2. Договору, оплата за поставлений товар проводиться покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивачем було здійснено поставку засобів захисту рослин марки "Оріус універсальний ЕС", "Заряд ЕС" та інш.) на загальну суму 545500,00 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується видатковою накладною РН-0000015 від 06.04.2016р. та довіреністю № 155 від 01.04.2016р.

Відповідний рахунок-фактура для оплати отриманого товару був отриманий відповідачем 06.04.2016р., по факту поставки товару.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару не виконав, у зв'язку з чим станом на 01.02.2017р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 545500,00 грн. основного боргу.

Розділом 6 Договору (п.п. 6.2, 6.5.) сторони встановили відповідальність за невиконання покупцем своїх зобов'язань.

Зокрема, згідно п. 6.2. Договору, при порушенні термінів оплати по цьому Договору, покупець сплачує постачальнику:

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми боргу за кожен день прострочення;

- при порушенні термінів оплати більш 10-ти (десяти) календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 100% від суми поставленого товару.

В разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, 36% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

На підставі вищевказаних пунктів Договору, у зв'язку з порушенням відповідачем термінів оплати, позивачем було нараховано пеню в розмірі 38643,22 грн.; штраф у розмірі 545500,00 грн.; інфляційні втрати у розмірі 14783,05 грн.; річні відсотки у розмірі 49498,52 грн.

Платіжним дорученням за № 1596 від 24.03.2017р. основний борг за Договором № 24/03-ЗЗР від 24.03.2016р. було сплачено відповідачем у повному обсязі.

Крім того, 01.04.2016р. між сторонами у справі було укладено Договір купівлі-продажу № 01/04, згідно п. 1.1. якого позивач, як продавець, зобов'язався передати у власність відповідача, як покупця, насіння с/г культур згідно Специфікації (Додаток № 1 Договору), яка є невід'ємною частиною цього Договору, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та повністю оплатити його вартість (ціну) в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору, покупець здійснює оплату за товар на умовах 100% попередньої оплати вартості товару на підставі рахунку-фактури, виставленого продавцем, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця. У випадках отримання покупцем товару без попередньої оплати, покупець повинен сплатити вартість отриманого товару на протязі 10 календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з видаткових накладних № РН - 0000005 від 04.01.2016р. та № РН - 0000009 від 11.04.2016р., покупцю продавцем було передано насіння соняшника та кукурудзи на загальну суму 1036476,00 грн., яке було отримано відповідачем на підставі довіреності № 146 від 04.04.2016р.

Проте, станом на 01.02.2017р. покупець розрахувався за поставлений товар лише частково - у сумі 655964,00 грн., заборгувавши продавцю 380512,00 грн.

Згідно п. 5.3. Договору, передбачено відповідальність за порушення його стороною своїх зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той період, в якому нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

На підставі вищевказаного пункту Договору та у відповідності до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з несвоєчасними розрахунками за даним Договором, позивачем було здійснено нарахування пені в розмірі 173439,66 грн., інфляційних втрат у розмірі 103962,78 грн. та 3% річних у розмірі 26492,13 грн.

Платіжним дорученням за № 1595 від 24.03.2017р. відповідачем було сплачено основний борг за Договором № 01/04 від 01.04.2016р. в сумі 380512,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначалося вище, умовами пункту 6.2. Договору № 24/03-ЗЗP від 24.03.2016р. визначено, що при порушенні термінів оплати по цьому Договору, покупець сплачує постачальнику:

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми боргу за кожен день прострочення;

- при порушенні термінів оплати більш 10-ти (десяти) календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 100% від суми поставленого товару.

Враховуючи, що Договором № 24/03-ЗЗP від 24.03.2016р. не визначено розмір пені, оскільки облікова ставка НБУ не є постійною величиною, а в п. 6.2. зазначеного вище Договору не вказано, на яку дату або за який період береться облікова ставка Національного банку України для розрахунку, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачем пені в сумі 38643,22 грн. за Договором № 24/03-33P від 24.03.2016р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 545500,00 грн. штрафу, 14783,05 грн. інфляційних нарахувань та 49498,52 грн. річних відсотків за Договором № 24/03-33P від 24.03.2016р., а також 173439,66 грн. пені, 103962,78 грн. інфляційних нарахувань та 26492,13 грн. річних відсотків за Договором № 01/04 від 01.04.2016р. визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача 545500,00 грн. штрафу, 14783,05 грн. інфляційних нарахувань та 49498,52 грн. річних відсотків за Договором № 24/03-33P від 24.03.2016р., а також 173439,66 грн. пені, 103962,78 грн. інфляційних нарахувань та 26492,13 грн. річних відсотків за Договором № 01/04 від 01.04.2016р. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 38643,22 грн. пені за Договором № 24/03-33P від 24.03.2016р. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно заявленим позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження -1181" (62220, Харківська область, Золочівський район, с.Уди, вул.Молодіжна, 15; код ЄДРПОУ: 39680976; п/р 26007052208247 в ПАТ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (68032, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Київ, МФО 380805)

- за Договором поставки засобів захисту рослин № 24/03-ЗЗР від 24.03.2016р.: 545500,00 грн. штрафу, 14783,05 грн. інфляційних нарахувань та 49498,52 грн. річних відсотків;

- за Договором купівлі-продажу № 01/04 від 01.04.2016р.: 173439,66 грн. пені, 103962,78 грн. інфляційних нарахувань та 26492,13 грн. річних відсотків;

- витрати з оплати судового збору в розмірі 13705,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

Повне рішення складено 03.05.2017 р.

Суддя Н.М. Кухар