Ухвала

від 19.04.2017 по справі 520/10514/14-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/10514/14-ц

Провадження № 4-с/520/107/17

УХВАЛА

19.04.2017

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Маценко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 кредит на дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Публічнe акціонернe товариствo ОСОБА_1 кредит звернулось до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_2 посилаючись на те, що на адресу ОСОБА_3 надійшло повідомлення від 19.12.2016 року державного виконавця Сокол Ю.С. про повернення стягувачу виконавчого документу виконавчого листа, виданого 21.10.2014 року Київським районним судом м.Одеси, з посиланням на п.8 ст.4 Закону України Про виконавче провадження в редакції від 2.06.2016 року, який набрав законної сили 5.10.2016 року. Однак, відповідно до п.8 ст.4 Закону України Про виконавче провадження в редакції від 2.06.2016 року, який набрав законної сили 5.10.2016 року, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим. Вказував, що вказані виконавчі листи було пред'явлені ОСОБА_3 до виконання 4.10.2016 року, шляхом спрямування заяви про відкриття виконавчого провадження разом із виконавчими документами на адресу Київського відділу державної виконавчої служби м.м.Одеси поштовою кореспонденцією. Водночас, Законом України Про виконавче провадження в редакції від 28.12.2015 року, який діяв на момент пред'явлення виконавчих документів до виконання 04.10.2016 року не передбачено сплату стягувачем авансового внеску при пред'явленні виконавчого документу до виконання. Представник заявника просив: визнати незаконним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 53158720 від 19.12.2016 року і розглянути питання про відкриття провадження.

Представник заявника ОСОБА_3 в судове засідання не явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги в скарзі підтримує та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не явився, повідомлявся належним чином про час та місце слухання справи.

Суд встановив наступне.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всієї території України. Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів законом покладено на державну виконавчу службу. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) закріплені у Законі України Про виконавче провадження .

Цим же Законом встановлено правові засади захисту прав стягувача, боржника у виконавчому провадженні, що полягають у можливості оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду. Судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалених в порядку цивільного судочинства, здійснюється в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України .

Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів закон покладає на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Правові засади діяльності державної виконавчої служби визначені Законом України Про державну виконавчу службу .

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України , виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження

Частиною 1 статті 25 Закону України Про виконавче провадження в редакції від 28.12.2015 року встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що 21.10.2014 року Київським районним судом м.Одеси видано виконавчий лист по справі №520/10514/14ц про стягнення з ПП Сігал на користь ОСОБА_3 1358579,94 грн., який було пред'явлено до виконання 04.10.2016 року, шляхом спрямування заяви про відкриття виконавчого провадження разом із виконавчим листом на адресу ВДВС поштовою кореспонденцією до дії нового Закону України Про виконавче провадження , що підтверджується копією реєстру відправлення кореспонденції (а.с.10).

Суд вважає, що здача на пошту є юридично значимою дією і є пред`явленням виконавчого листа, який адресований конкретному органу ДВС. Даний спосіб пред`явлення виконавчого документу не протирічить вимогам Закону України Про виконавче провадження або Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Згідно з ч.1 ст.251 ЦК України , строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Як зазначено у статті 255 ЦК України , якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Таким чином, державний виконавець повинен був прийняти рішення про відкриття провадження відповідно з нормами діючими на дату подачі цього документу, що відображено на конверті (04.10.2016 року).

19.12.2016 року державний виконавець Сокол Ю.С. з посиланням на вимоги п.8 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 02.06.2016 року) повідомив ПАТ ОСОБА_1 кредит про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання.

Як зазначалося вище, Закон України Про виконавче провадження (в редакції від 02.06.2016 року, який набрав законної сили 05.10.2016 року) не може бути застосований, оскільки набув чинність пізніше вчинених ОСОБА_3 дій, пов'язаних з пред'явлення виконавчого документу до виконання. При цьому, з боку ПАТ ОСОБА_1 кредит були дотримані вимоги до виконавчого документу, передбачені ст.18 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на момент пред'явлення виконавчого документу до виконання).

Як визначено у статті 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Закону, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

При таких обставинах, з урахуванням викладеного, суд вважає, що державним виконавцем при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документу були порушені вимоги діючого законодавства, а саме Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на момент пред'явлення виконавчого документу до виконання), що порушило законні права та інтереси заявника, як стягувача і як факт винесення незаконних повідомлень про повернення виконавчих документів без прийняття.

Таким чином, суд вважає, що повідомлення про повернення виконавчих документів є незаконним їх слід скасувати та зобов'язати заінтересовану особу вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України , суд ,-

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати повідомлення головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 19.12.2016р. №53158720.

Зобов'язати головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_2 розглянути питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/10514/14ц про стягнення з ПП Сігал на користь ПАТ ОСОБА_1 кредит заборгованості в сумі 1358579,94 грн., без авансування стягувачем витрат виконавчого провадження.

На ухвалу може бути подана апеляція в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Бескровний Я. В.