Ухвала

від 28.04.2017 по справі 757/24202/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24202/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

28.04.2017 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт всього майна нафтобази (міні НПЗ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності зареєстроване за ТОВ «САН ОЙЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38996057), із забороною розпоряджатися та користуватися цим майном, шляхом передачі цього майна для забезпечення відповідального зберігання Державній фіскальній службі України.

У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з підстав викладених у ньому.

Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42015000000000717 за фактами незаконного виготовлення, зберігання, збуту та транспортування з метою збуту підакцизних товарів (нафтопродуктів), введення в обіг небезпечної продукції (нафтопродуктів), шахрайства та зловживання службовим становищем за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 204, ст. 227, ч. 2 ст. 364 КК України.

У клопотанні зазначено, що група осіб, до якої входять: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 використовуючи ТОВ «Люкс ОІЛ» (ЄДРПОУ 39571429), ТОВ «Експрес ТН» (ЄДРПОУ 37791819) ТОВ «ТД «Кайрос» (ЄДРПОУ 35638054), ТОВ «Консалтингова компанія «Інвестекогруп» (ЄДРПОУ 37146241), ТОВ «ДВК Компані» (ЄДРПОУ 38164062), ТОВ «Укрнафтагруп» (ЄДРПОУ 34972540), ТОВ «Укрнафтапро» (ЄДРПОУ 39775673), ТОВ «фірма «Альянс-Імпекс» (ЄДРПОУ 23090721), .ТОВ «Елемент Нафта» (ЄДРПОУ 39564815) ТОВ «Алтек - Енерго» (ЄДРПОУ 39041767), ТОВ «ТК Інтеграл» (ЄДРПОУ 38626927), ТОВ «УКРОІЛТРЕЙД» (ЄДРПОУ 38981449) у 2015 - 2016 рр., без отримання відповідних дозволів та сплати ПДВ, податку на прибуток, акцизного податку, вчиняли протиправне виготовлення, зберігання, збут та транспортування з метою збуту підакцизних товарів (палива, інших нафтопродуктів) у особливо великих розмірах, введення в обіг небезпечної продукції (палива, інших нафтопродуктів), що насправді є сумішами нафтових фракцій, які містять небезпечні хімічні речовини, під виглядом бензинів марок А-80, А-92, А-95 і дизельного палива.

Прокурор вказує, що згідно з матеріалами ГУ КЗЕ СБ України від 28.02.2017 за вих. № 8/2/1-2814 встановлено, що податкова звітність та інша документація ТОВ «ГВІН-2009» відправлялася з ІР-адреси: НОМЕР_1 . Аналогічно зі вказаної ІР-адреси відправлялася звітність ТОВ «Сан ойл Груп» (код ЄДРПОУ 38996057), ТОВ «ВК «Ойл Груп» (код ЄДРПОУ 38221675), ТОВ «ТК «Ойл Груп» (код ЄДРПОУ 38898534), ТОВ «Варіант Ойл» (код ЄДРПОУ 32567023), ТОВ «НВП Істок» (код ЄДРПОУ 35597705), ТОВ «Гермес Енерджи» (код ЄДРПОУ 35589810), ТОВ «Дизайн парк» (код ЄДРПОУ 37435738).

Орган досудового розслідування зазначає, що основну частину незаконно виготовлених нафтопродуктів ТОВ «ГВІН-2009» реалізовувало на адресу ТОВ «ТД «Сан ойл» (код ЄДРПОУ 39197130).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Приходячи до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходжу з того, що прокурор не довів, що на даний час існує необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки таке обмеження призведе до негативних наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1