Постанова

від 27.04.2017 по справі 808/119/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року о 13 год. 34 хв.Справа № 808/119/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ідеал

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2017 року Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ідеал (далі - відповідач, ТОВ Ідеал ), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 49685,10 грн.

05 квітня 2017 року до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 14299,10 грн. з урахуванням часткової сплати боргу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в добровільному порядку не сплачується угоджене грошове зобов'язання з податку на додану вартість, що зумовило утворення податкового боргу на суму 14299,10 грн. Вказує, що відповідачу у встановленому законодавством порядку направлено податкову вимогу, проте податковий борг сплачено не було, що зумовило звернення позивача з позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, додатково зазначив, що перераховані відповідачем кошти на оплату поточних податкових платежів у відповідності до приписів податкового законодавства зараховані в рахунок погашення податкового боргу попереднього періоду.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що ним своєчасно та у повному обсязі сплачувались грошові зобов'язання з податку на додану вартість як самостійно визначені відповідачем, так і визначені контролюючим органом, у зв'язку з чим вказує на відсутність податкового боргу з податку на додану вартість. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання вимог чинного законодавства до Запорізької ОДПІ подано податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

податкову декларацію за травень 2016 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9708,00 грн., разом з тим, у зв'язку з наявною за відповідачем переплатою сума зобов'язання складає 4351,83 грн.;

податкову декларацію за червень 2016 року - 7005,00 грн.;

податкову декларацію за липень 2016 року - 10402,00 грн.;

податкову декларацію за серпень 2016 року - 9131,00 грн.;

податкову декларацію за вересень 2016 року - 8168,00 грн.

Крім того, 01 липня 2016 року контролюючим органом, на підставі акту перевірки №158/01/23877421 від 14.06.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення №0008021201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 3969,99 грн.

Також, на підставі акту перевірки №520/12-01/23877421 від 11.08.2016 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0010871201 від 16.08.2016, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 106,82 грн.

Крім того, на підставі акту перевірки №414/12/23877421 від 29.07.2016 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010581201 від 12.08.2016, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 44,15 грн.

З матеріалів справи також встановлено, що контролюючим органом, на підставі акту перевірки №322/12-01/23877421 від 12.10.2016, прийнято податкове повідомлення-рішення №0015801201 від 24.10.2016, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 5590,42 грн.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось представником відповідача, що вищевказані податкові повідомлення-рішення були відповідачем отримані, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, в порядку статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України), нарахована пеня в розмірі 915,89 грн.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п.58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.2 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи викладене, податкове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене у вищевказаних деклараціях та податкових повідомлення-рішеннях, в розмірі 49685,10 грн., є узгодженим.

З матеріалів справи та заяви представника позивача про зменшення позовних вимог встановлено, що у зв'язку з самостійним погашенням позивачем грошового зобов'язання (в т.ч. за рахунок наявної переплати) залишок податкового боргу зі сплати податку на додану вартість складає 14299,10 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на те, що всі суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, які заявлені у даній справі як підстави для виникнення податкового боргу, були сплачені відповідачем у повному обсязі. НА підтвердження зазначених обставин представник відповідача надав до матеріалів справи виписки по банківському рахунку та витяги з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Натомість, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що поточні платежі відповідача, здійсненні в оплату грошових зобов'язань за вищевказаними деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями, відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України спрямовані на погашення податкового боргу попередніх періодів.

Суд зазначає, що відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З наданих до матеріалів справи карток особового рахунку ТОВ Ідеал з податку на додану вартість судом встановлено, що станом на 31.10.2015 у відповідача обліковувалась переплата по податку на додану вартість в розмірі 505,00 грн.

22.10.2015 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010121501, яким ТОВ Ідеал визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29903,00 грн. за основним платежем та 7476,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З урахуванням наявної переплати сума грошового зобов'язання за основним платежем зменшена та визначена у розмірі 29398,00 грн.

09.12.2015 позивачем сформовано податкову вимогу №2169-23, відповідно до якої загальна сума податкового боргу ТОВ Ідеал станом на 09.12.2015 становить 36976,32 грн., у тому числі основний платіж - 29398,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 7476,00 грн., пеня - 102,32 грн. Вказана податкова вимога отримана 24.12.2015 головним бухгалтером ТОВ Ідеал ОСОБА_3, про що свідчить її особистий підпис.

Станом на початок 2016 року за ТОВ Ідеал рахувалась заборгованість зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 30062,74 грн. Грошові кошти, які сплачувались відповідачем на погашення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, у тому числі, визначених в деклараціях за травень - вересень 2016 року, а також у податкових повідомленнях-рішеннях №0008021201 від 01.07.2016, №0010871201 від 16.08.2016, №0010581201 від 12.08.2016, №0015801201 від 24.10.2016, спрямовувались контролюючим органом на погашення наявного податкового боргу.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на сплату 13 липня 2015 року грошових коштів в розмірі 32000,00 грн. в погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2015 року, як на підставу для висновків про відсутність податкового боргу, за зазначає, що вказана оплата здійснена раніше, ніж у відповідача виник податковий борг, визначений податковою вимогою №2169-23 від 09.12.2015. Крім того, судом встановлено, що недоїмка зі сплати податку на додану вартість у ТОВ Ідеал виникла у листопаді 2015 року у зв'язку із прийняттям контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 22.10.2015 №0010121501, тобто після проведення вказаної операції.

Крім того, слід звернути увагу, що з наданого до матеріалів справи Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ №12300673 (запит від 12.10.2015 №12300673) встановлено, що 03 серпня 2015 року на рахунок ТОВ Ідеал в системі електронного адміністрування ПДВ було здійснено поповнення на суму 36062,00 грн.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку.

Згідно з пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих у податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 ПКУ.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Згідно з пунктом 200-1.7 статті 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України та погашення податкового боргу з ПДВ.

Відповідно до пункту 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Таким чином, на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку, і такі надходження не відображаються в особовій картці платника, а обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

До матеріалів справи не надано доказів звернення відповідача до контролюючого органу з питання списання залишку коштів з системи електронного адміністрування податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу.

Також, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що ТОВ Ідеал не було обізнано про існування податкового боргу з податку на додану вартість за 2015 рік та вважало, що податкові зобов'язання виконанні підприємством у повному обсязі, оскільки, як зазначалось раніше, податкову вимогу від 09.12.2015 №2169-23 отримано 24 грудня 2015 року головному бухгалтеру ТОВ Ідеал ОСОБА_4 особисто, що свідчить про обізнаність ТОВ Ідеал про наявність податкового боргу. Доказів оскарження дій чи рішень контролюючого органу щодо підстав виникнення податкового боргу до суду не надано.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 (далі - Порядок №1244), вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 ПК України.

Згідно з п.4 Порядку №1244 у рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів.

Пунктом 6 Порядку №1244 передбачено, що вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ст.59 ПК України уповноваженій особі відповідача 24 грудня 2015 року була вручена податкова вимога від 09.12.2015 №2169-23. Оскільки вимога не була відкликана в порядку ст.60 ПК України, контролюючий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 14299,10 грн. відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 14299,10 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Ідеал (код ЄДРПОУ 23877421), у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 14299,10 грн. (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 10 коп.) на р/р 31118029700007, код платежу 14010100, на користь УК у м. Запоріжжі/Орджонікідзевський район, код отримувача 38025409, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко