Постанова

від 29.03.2017 по справі 810/572/14-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року           № 810/572/14-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ферми ДАНАМ» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київської області та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ДП «Ферми ДАНАМ» з позовом до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення заборгованості.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 у справі № 810/572/14-а скасовано, справу направлено до суду першої інстанцій на новий розгляд.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія Вищого адміністративного суду України зауважила, що висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2007 року у розмірі 469 994,00 грн. не відповідає правовій позиції Верховного Суду України, згідно якої способом захисту права платника ПДВ на відшкодування за рахунок бюджетних коштів надмірно сплаченої суми податку є зобов'язання контролюючого органу виконати встановлений правовими нормами обов'язок прийняти висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, та надати такий висновок територіальному органу державної казначейської служби.

Таким чином, вказані обставини підлягають дослідженню при новому розгляді справи.

У ході розгляду справи представник позивача звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог, в якій просить суд зобов'язати Білоцерківську ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ДП «Ферми ДАНАМ» з бюджету на рахунок платника у банку за листопад 2007 року у сумі 315 416,00 грн. та за грудень 2007 року у сумі 154 578,00 грн.; зобов'язати Білоцерківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 51 КАС України позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Протокольною ухвалою суду від 13.03.2017 заяву позивача про зміну позовних вимог задоволено.

До судового засідання представники сторін не прибули.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача надав суду додаткові письмові пояснення до заперечень проти позову, в яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачем неправомірно заявлено до відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість у листопаді та грудні 2007 року. Також звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство «Ферми ДАНАМ» є юридичною особою, ідентифікаційний код 30048738.

Основними видами діяльності позивача є вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство) код за КВЕД 01.30.0.

З матеріалів справи слідує, що позивачем 20.12.2007 за вх. № 13588 подано до Кагарлицької ОДПІ, правонаступником якої на даний час є Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 315 416,00 грн.

Також 18.01.2008 за вх. № 15033 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 154 578,00 грн.

Підставою для виникнення від'ємного значення між податковим зобов'язанням та податковим кредитом є застосування позивачем нульової ставки по податку на додану вартість відповідно до пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі – Закон № 168) та Постанови КМУ від 12.05.1999 № 805 «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молока, м'яса в живій вазі» зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 805), які були чинні в період виникнення спірних правовідносин.

З урахуванням вимог Закону № 168 податковим органом у березні 2008 року проведено виїзну позапланову перевірку ДП «Ферми ДАНАМ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку по податкових деклараціях з ПДВ за листопад та грудень 2007 року, за результатами якої складено Акт від 21.03.2008 78/23-1/30048738.

Згідно висновків перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 11.21. та п. 11.29 ст. 11 Закону № 168 та прийнятих відповідно до цих пунктів Постанови № 805 та Постанови КМУ від 26.02.1999 № 271 «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарським товаровиробникам – платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» із змінами, затвердженими Постановою КМУ від 28.03.2007 № 596 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 №271 і від 12.05.1999 №805», що призвело, на думку податкового органу, до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ на 469 994,00 грн., у т.ч. за листопад 2007 року – 315 416,00 грн., за грудень 2007 року – 154 578,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.03.2008:

- № 0001722301/0, відповідно до якого позивачу зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2007 року в розмірі 315 416,00 грн.

- № 0001732301/0, відповідно до якого позивачу зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2007 року в розмірі 154 578,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем оскаржено їх у судовому порядку.

Так, постановою Господарського суду Київської області від 29.05.2008 у справі №А6/252-08 позовні вимоги позивача задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.03.2008 № 0001722301/0 та № 1732301/0.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 постанову Господарського суду Київської області від 29.05.2008 в адміністративній справі №А6/252-08 скасовано та постановлено нову, якою у задоволені адміністративного позову Позивача відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2011 скасовано постанову Господарського суду Київської області від 29.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постаново Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 у задоволенні позову ДП «Ферми ДАНАМ» відмовлено (справа №2а-5470/11/1070)

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення рішення від 31.03.2008 № 0001722301/0 та № 1732301/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з аналізу ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ІІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 (зі змінами та доповненнями, що діяв на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 4.1. порядку відшкодування податку на додану вартість, який затверджений сумісним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України 18.07.1997 року №209/72, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.07.1997 року за № 263/2067 (зі змінами та доповненнями), що діяв на момент декларування підприємством суми бюджетного відшкодування (далі – Порядок № 209/72) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

У той же час, п. 4.2 Порядку № 209/72 передбачено, що висновки подаються не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

Згідно п. 4.3 Порядку № 209/72 на підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Відповідно до п. 6.1 Порядку № 209/72 суми, не відшкодовані платнику податків протягом визначених у розділі 3 цього порядку термінів, вважаються бюджетною заборгованістю.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України, який діє з 01.01.2011, передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, який затверджено Постановою КМУ від 17.01.2011 № 39 (далі – Прядок № 39) орган державної податкової служби за місце реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

При цьому, відповідно до п. 9 Порядку № 39 на підставі отриманого висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний рахунок платника податку , який відкритий в обслуговуючому банку, протягом п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має право на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

У той же час, відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Оскільки належна позивачу сума бюджетного відшкодування у передбачений законом термін на поточний рахунок в установі банку не відшкодована, він звернувся до суду з позовом про стягнення такої заборгованості (справа № 810/572/14).

Відповідно до ст. 4 Закону України від 04.12.1990 № 509-ІІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями, Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Отже, органи державної податкової служби є суб'єктами владних повноважень, які у правовідносинах, пов'язаних з відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізують надані їх владні управлінські функції, а тому спори за участю цих органів є публічно-правовими та відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, відповідно до п. 7 Положення про Державну казначейську службу в України Казначейство України здійснює повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної республіки Крим) у разі їх утворення.

Оскільки згідно вимог зазначеного положення тільки територіальні органи державного Казначейства України є юридичними особами публічного права, відповідачем у даному адміністративному позові є Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області.

При прийнятті рішення в даній адміністративній справі судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи визначено ч. 2 ст. 99 КАС України, який становить шість місяців.

Разом з тим, ч. 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, даною нормою передбачено можливість встановлення КАС України та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком.

Зокрема, такі спеціальні строки визначені п. 102.5 ст. 102 ПК України, згідно якого заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або їхнє відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом можуть бути подані не пізніше 1 095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таке ж положення міститься у пп. 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Незважаючи на те, що законодавчі положення безпосередньо не встановлюють строків звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи в розумінні процесуального закону, суд вважає за необхідне застосовувати при розгляді даної справи 1 095-денний строк, встановлений для звернення із заявою про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, як строк для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ.

Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.02.2011 у справі №К-57786/09, зокрема, зазначено, що при вирішенні конкуренції між положеннями ч. 2 ст. 99 КАС України і нормами ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» потрібно врахувати положення ч. 3 ст. 99 КАС України, яка передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пп. 15.3.1. п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин), заява на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або їхнє відшкодування у випадках передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1 095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Крім цього, як свідчить позиція Вищого адміністративного суду України посилання податного органу щодо пропуску позивачем річного строку звернення з даним позовом до суду не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки допущені податковим органом порушення прав платника, які полягають у незаконній відмові у виплаті відшкодування, мають тривалий характер (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 22.05.2010 у справі № К-6800/08).

Таким чином, строк давності (1095 днів) застосовується також до позовів платників податків про відшкодування податку на додану вартість та обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у відповідності до ч. 3 ст. 99 КАС України.

Згідно п. 102.5 ст. 102 ПК України під грошовими зобов'язаннями держави розуміється також зобов'язання про бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що після отримання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012, позивач 11.11.2013 звернувся до податкового органу з листом № 895 з вимогою поновити суму бюджетного відшкодування у розмірі 469 994,00 грн., забезпечити надання до органів державного казначейства України відповідних висновків та у найкоротший термін здійснити всі необхідні заходи щодо отримання ДП «Ферми ДАНАМ» суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок підприємства в установі банку, про що письмово повідомити підприємство.

Відповідно до ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.

Проте, податковим органом не надано суду будь-яких доказів вжиття заходів з надання до органів державного казначейства відповідних висновків, чим порушено охоронювані права та інтереси платника податків на отримання належної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, станом на час розгляду даної адміністративної справи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивачем не отримано.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 4 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки податковим органом не надано суду доказів надання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ДП «Ферми ДАНАМ», а у ході розгляду справи судом встановлено, що позивач має право на таке відшкодування, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про зобов'язання Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, задовольняючи адміністративний позов, суд враховує, що бездіяльність податкового органу, розумних і правових підстав якої судом під час розгляду справи не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодування ПДВ тривалістю понад три роки.

Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов'язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.

Суд також зазначає, що обставини, якими податковий орган обґрунтовував неподання вказаного висновку про суму податку, що підлягає відшкодуванню на користь позивача, є надуманими і не були підтверджені жодним належним доказом. Крім того, суд зазначає, що позивачем виконано вимоги закону для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Оскільки дане рішення суду в частині, що стосується бюджетного відшкодування, має зобов'язальний характер, а обставини, встановлені під час розгляду справи, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що податковий орган може ухилятись від його виконання, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням постанови у даній справі шляхом зобов'язання Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у десятиденний строк з часу набрання даним рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 487,20 грн. (квитанція від 14.01.2014 № 7716.244.2).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підлягають судові витрати у сумі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ДП «Ферми ДАНАМ» з бюджету на рахунок платника у банку залистопад 2007 року в сумі 315416,00грн. та за грудень 2007 року в сумі 154578,00грн.

Зобов'язати Білоцерківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати звіт про його виконання.

Стягнути на користь ДП «Ферми ДАНАМ» (ідентифікаційний код 30048738) за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код 39468482) судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                           Лапій С.М.