ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1821/16
Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - доповідача - Кравця О.О. судді -Домусчі С.Д. судді - Коваля М.П.. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Вознесенського професійного аграрного ліцею на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 р. по справі за адміністративним позовом Управління Держпраці у Миколаївській області до Вознесенського професійного аграрного ліцею про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повної заборони експлуатації машин,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Держпраці у Миколаївській області звернулось до суду з позовом до Вознесенського професійного аграрного ліцею та просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, шляхом повної заборони експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників, та у зв'язку з відсутністю дозвільних документів, а саме: газопроводу надземного середнього тиску, розташованого м. Вознесенськ, вул. Танасчишина, 20, 105 м.п.d-38, редуктору РДГК-10 МС, зовнішнього газопроводу низького тиску 31 м.п. d-32, внутрішнього газопроводу низького тиску 5 м.п.d-32, газопроводу надземного низького тиску, розташованого м. Вознесенськ, вул. Танасчина, 20, 9,5 м.п., d-27, котла Herman, 1 шт. 28 кВт, електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічного електрообладнання напругою понад 1000 В, а також заборонити діяльність верстату комбінованого деревообробного С2М інв. № 0138022, який знаходиться у столярній майстерні, без відповідного захисного кожуху і розклинюючого ножа, несправність якого несе загрозу життю та здоров'ю працівників та учнів аграрного ліцею.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.02.2017року позов був задоволений частково: застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до Вознесенського професійного аграрного ліцею шляхом повної заборони експлуатації котла Herman, 1 шт. 28 кВт, електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічного електрообладнання напругою понад 1000 В, заборона діяльності верстату комбінованого деревообробного С2М інв.№0138022Є, який знаходиться у столярній майстерні, без відповідного захисного кожуху і розклинюючого ножа, несправність якого несе загрозу життю та здоров'ю працівників та учнів аграрного ліцею. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись зі вказаною постановою представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, та просив її скасувати та прийняти нову, якою частково відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися, а представник відповідача надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, а тому суд відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що 19.01.2016 року Управлінням Держпраці у Миколаївській області було повідомлено Вознесенський професійний ліцей про проведення планової перевірки суб'єкта господарювання.
На підставі наказу від 24.12.2015 р. № 157, було видано направлення від 19.01.2016 р. № 881 на проведення перевірки.
12.02.2016 співробітниками Управління Держпраці було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки Вознесенським професійним аграрним ліцеєм, за результатами якої складено акт № 6 від 12.02.2016 р., відповідно до якого встановлено 22 порушення, 3 з яких створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- столярна майстерня: верстат комбінований деревообробний С2М інв. № 0138022 не має захисту і розклинюючого ножа;
- відсутній дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: газопровід надземний середнього тиску, розташованого м. Вознесенськ, вул. Танасчишина, 20 105м.п d-38, редуктор РДГК-10МС, зовнішній газопровід низького тиску 31 м.п. d-32, внутрішній газопровід низького тиску 31, 5 м.п. d-38, внутрішній газопровід низького тиску 5 м.п. d-32, газопровід надземний низького тиску, розташований м. Вознесенськ, вул. Танасчишина, 20, 9,5 м.п. d-27, внутрішній газопровід 2,8 м.п d-22, котел Herman, 1 шт. 28 кВт.;
- відсутність дозволу на експлуатацію електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічного обладнання напругою понад 1000В.
Судом 1-ої інстанції було встановлено ,що відповідачем було усунуто ряд порушень, про що надано відповідні докази та було підтверджено позивачем, а саме отримано дозвіл № 1.17.48 від 10.01.17 на експлуатацію лінійних частин та їх елементів системи газопостачання природним газом, надано протокол випробування силового трансформатора та договір на технічне обслуговування.
Згідно ст.1 КЦЗ України Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно із п.11) ст.2 КЦЗ України запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків
Відповідно до п.5,7,9,10,11,12 ст.4 Закону України від 05.04.2007, № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.
Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб'єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп'ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).
Відповідно до ч.1,4 ст.5 Закону України № 877-V Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.
План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити:
дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Згідно ст.7 Закону України № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;
перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
дата початку та дата закінчення заходу;
тип заходу (плановий або позаплановий);
вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
підстави для здійснення заходу;
предмет здійснення заходу;
інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.
Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:
дату складення;
тип заходу (плановий чи позаплановий);
вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
термін усунення порушень;
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;
прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
У разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб'єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.
Згідно ст.13 Закону України "Про охорону праці" встановлений обов'язок роботодавця створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці.
Відповідно до ст. 21 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог зазначеної статті Закону постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Відповідно до статті 1 , частини 5 статті 4 , частини 1 статті 5 , частини 1 статті 6 , частини 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Відповідно до п.12 ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Крім того, відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
В рішенні ЄСПЛ від 26.10.2000 р. у справі Гасан і Чауш проти Болгарії вказується, що національне законодавство має передбачати правовий засіб захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які заторкують основні права, дане законодавство суперечило б верховенству права - одному з передбачених Конвенцією основних принципів демократичного суспільства, якщо під правом діяти на власний розсуд, наданим органові виконавчої влади, мається на увазі необмежена влада. Тому межі наданих компетентним органам дискреційних повноважень мають бути абсолютно чітко визначені в законодавстві
Згідно із рішенням ЄСПЛ по справі Олссон против Швеции (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 года (скарга N 10465/83) щодо порушення статті 8 Конвенції, зазначає у п.61 ,що Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання властей (див. Рішення у справі Гіллоу від 24 листопада 1986 Серія A, т. 109, с. 21, п. 51).
Крім того , згідно п.65 вказаної Постанови втручання повинно бути заумовленно досягненням правомірної цілі.
П.67 Постанови вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, поняття необхідності увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальною суспільної потреби і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду (див. Серед багатьох джерел вищезазначене Рішення у справі W. проти Сполученого Королівства. Серія A, т. 121, с. 27, п. 60 "b" і "d").
Також п.68 Постанови стосовно питання про "необхідність" каже,що підхід, якого послідовно дотримувався Суд що контроль не обмежується встановленням того, чи здійснює держава - відповідач своє дискреційне право розумно, обережно і сумлінно (див. Interalia вищезазначене Рішення у справі "Санді таймс". Серія A, т. 30, с. 36, п. 59 ). Далі, здійснюючи свою наглядову юрисдикцію, Суд не може обмежитися розглядом оспорюваних рішень як таких, поза контекстом даної справи в цілому; має бути встановлено, чи є мотиви, наведені для обґрунтування розглянутого втручання, "відповідними і достатніми" (див. серед інших джерел mutatis mutandis Рішення у справі Лінгенса від 8 липня 1986 Серія A, т. 103, с. 25 - 26, п. 40).
Таким чином, ідеться про Трьоскладовий тест :втручання повинно відповідати якій-небудь нагальній суспільній потребі , а мотиви, наведені для обґрунтування розглянутого втручання, "відповідними і достатніми", воно має бути пропорційно законній меті та повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову , так як втручання відповідає нагальній суспільній потребі - охороні життя та здоров'я працівників, а навіть частина мотивів , наведених для обґрунтування розглянутого втручання, та що не була усунута навіть під час судового розгляду є "відповідними і достатніми", воно пропорційне законній меті та зумовлена досягненням правомірної цілі,що узгоджується із вимогами ч.3 ст.2 КАС України - запобігання загрозі життю та здоров'ю працівників після виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівнику, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків були прийняті в межах повноважень , в порядку та у спосіб ,встановлений законодавством України та погоджується з доводами апелянта на те, що відповідно до п.3 переліку машин, механізмів , устаткування підвищеної небезпеки Постанови Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" дозвіл потрібен на технологічне устаткування, лінійні частини та їх елементи систем газопостачання природним і зрідженим газом суб'єктів господарювання та населених пунктів, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 100 кВт, а тому дозвіл на котел Herman, 1 шт. 28 кВт не потрібен, оскільки потужність його менша ніж 100 кВт та є в робочому проекті газифікації професійного аграрного ліцею.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 3. ч.1. ст. 202 КАС України , підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про необхідність скасувати постанову суду 1-ої інстанції та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Керуючись ч.1 ст. 195 , 197 , 198 , 202 , ч.2 ст. 205 , ч.1 ст. 207 , ст. 210 , ст. 211 , ст. 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України , апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Вознесенського професійного аграрного ліцею - задовольнити, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року - скасувати.
Прийняти нову постанову:
Адміністративний позов Управління Держпраці у Миколаївській області - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Вознесенського професійного аграрного ліцею шляхом повної заборони експлуатації електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічного електрообладнання напругою понад 1000 В; заборони діяльності верстату комбінованого деревообробного С2М інв.№0138022Є, який знаходиться у столярній майстерні, без відповідного захисного кожуху і розклинюючого ножа, несправність якого несе загрозу життю та здоров'ю працівників та учнів аграрного ліцею.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий
суддя-доповідач Кравець О.О.
Суддя Домусчі С.Д.
Суддя Коваль М.П.
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2017 |
Оприлюднено | 05.05.2017 |
Номер документу | 66319095 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Кравець О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні