Рішення

від 19.04.2017 по справі 910/3507/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017№910/3507/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго в особі філії

Кременчуцька ТЕЦ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька механізована колона

№ 1

про стягнення 3 422 151,20 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Червона О.В. за довіреністю № 281216-13/с від 08.12.2016;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Полтаваобленерго в особі філії Кременчуцька ТЕЦ (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька механізована колона № 1 (далі - відповідач) про стягнення 3 422 151,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3507/17, її розгляд призначено на 27.03.2017 р.

27.03.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.04.2017 року.

10.04.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 19.04.2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.04.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 19.04.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2012 року між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено Договір підряду № 886 (далі - Договір), відповідно до п.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати для Кременчуцької ТЕЦ, далі Одержувач, яка є філією юридичної особи ПАТ Полтаваобленерго , у відповідності до умов даного Договору, роботу з розробки проекту та робочої документації установки утилізаційної турбіни Кременчуцької ТЕЦ ПАТ Полтаваобленерго , а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Назва роботи: Розробка проекту та робочої документації установки утилізаційної турбіни Кременчуцької ТЕЦ ПАТ Полтаваобленерго (п. 2.1. Договору).

Пунктом 3 Договору передбачено, що договірна ціна тверда, згідно зведеного та кошторисної (в кількості 8 шт.) документації (додаток № 1) складає: 9 055 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20%. Всього до оплати по даному Договору: 9 055 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 509 166,67 грн.

Згідно з п. 5.2. Договору, в редакції Додаткової угоди від 31.08.2012 до Договору, розрахунок з підрядником проводиться наступним чином:

- Здійснення замовником передоплати в розмірі 4 785 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%;

- Здійснення остаточного розрахунку протягом 10 днів з моменту підписання уповноваженими особами акту приймання-передачі виконаних робіт.

За умовами п. 6.2. Договору, в редакції Додаткової угоди № 4 від 17.05.2016, датою закінчення робіт є 30.06.2016 р.

Згідно з п. 7.1. Договору підрядник не пізніше ніж за дві доби до закінчення робіт (етапу робіт) зобов'язаний письмово повідомити замовника про готовність предмету підряду до здачі та надати останньому необхідну документацію, складену в процесі виконання роботи, а саме: акти обстеження технічного стану, відомість виконаного обсягу робіт, протоколи геодезичних вишукувань, технічні умови на приєднання до енергетичної системи; позитивні експертні висновки; інші документи за погодженням між замовником та підрядником.

Приймання робіт в цілому оформлюється актом, підписаним уповноваженими особами і скріпленими печатками сторін, протягом трьох днів з дати письмового повідомлення підрядника про закінчення робіт (п. 7.2. Договору).

Відповідно до п. 7.4. Договору разом з актом виконаних робіт підрядник надає замовнику наступну виконавчу документацію в кількості трьох екземплярів в паперовому та електронному вигляді: проект та робочу документацію установки утилізаційної турбіни Кременчуцької ТЕЦ ПАТ Полтаваобленерго ; пояснювальну записку з розрахунками та креслення; специфікацію обладнання; кошторисну документацію на впровадження проекту; технічний акт виконаних робіт; виконання необхідних повір очних гідравлічних, електротехнічних та інших розрахунків, інші матеріали, які були отримані під час виконання робіт. Акти виконаних робіт підписуються уповноваженими особами, затверджуються керівниками та завіряються печатками.

Згідно з п. 9 Договору, в редакції Додаткової угоди № 4 від 17.05.2016 року, даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31.07.2016 р. Закінчення строку дії Договору не є підставою для невиконання сторонами зобов'язань, що залишились невиконаними.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу передоплату в розмірі 4 527 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8292 від 27.07.2012 року.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань обумовлені Договором роботи виконав частково на суму 1 105 348,80 грн., що підтверджується Актом № 01 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції до Договору № 886 від 20.03.2012 р.

Оскільки відповідач зобов'язання за Договором в повному обсязі не виконав, за ним утворилась заборгованість в розмірі 3 422 151,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачеві Вимогу №10-73/1094 від 31.01.2017 у якій позивач, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором відмовився від подальшого виконання Договору та вимагав у повернути грошові кошти, сплачені як попередня оплата за вказаним договором.

Проте відповідачем, на теперішній час, не вчинено жодних дій щодо повернення позивачеві суми попередньої оплати, що надавалась відповідачеві для виконання необхідних за договором робіт.

З огляду на вищевикладене, позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтями 843, 854 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Враховуючи викладене, оскільки є доведеним факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 3 422 151,20 грн., в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими, вони підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька механізована колона № 1 (01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок 12, кімната 24; код ЄДРПОУ 35842232) на користь Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго (36022, місто Полтава, вулиця Старий Поділ, будинок 5; код ЄДРПОУ 00131819) в особі філії Кременчуцька ТЕЦ (39610, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Свіштовська, будинок 2; код 00131831) 3 422 151 (три мільйони чотириста двадцять дві тисячі сто п'ятдесят одну) грн. 20 коп. основного боргу та 51 332 (п'ятдесят одну тисячу триста тридцять дві) грн. 27 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2017.

Суддя М.Є. Літвінова