Рішення

від 04.05.2017 по справі 913/300/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року Справа № 913/300/17

Провадження №7/913/300/17

Господарський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Тацій О.В.,

за участю секретаря судового засідання - помічника судді - Лотох І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства Краснодонвугілля , м. Сєвєродонецьк про стягнення штрафу у розмірі 42475 грн.

У засіданні брали участь:

Від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2040 від 25.10.2016; НОМЕР_1;

Від відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Краснодонвугілля , в обґрунтування якого зазначено, що у жовтні 2016 відповідачем за залізничною накладною № 51406262 зі станції Краснодон Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці у вагоні № 59953950 було відправлено вантаж - концентрат вугольний . При проведені зважування зазначеного вагону на станції Синельникове - 1 Придніпровської залізниці 10.10.2016 було встановлено невідповідність маси вантажу, вказаної відправником, про що складено комерційний акт РА № 014687/130/1077. Розмір провізної плати, зазначеної в накладній № 51406262 складає 8495 грн. Оскільки чинним законодавством передбачена відповідальність за неправильно зазначені у накладній масі вантажу, відповідачем нараховано штраф за вказані порушення у розмірі п'яти провізних плат, що складає 42475 грн., яку останній просить стягнути з відповідача.

Вказану позовну заяву 04.04.2017 розподілено судді Тацій О.В. відповідно до вимог ст.2-1 ГПК України.

04.04.2017 ухвалою судді Господарського суду Луганської області було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.04.2017 та відкладався на 04.05.2017.

В судовому засіданні представник позивача позовові вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач до відділу документального забезпечення суду подав відзив на позовну заяву від 28.04.2017 (вх. № 2442/17 від 03.05.2017), в якому просив зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій у п'ять разів.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у жовтні 2016 року відправником - Приватним акціонерним товариством Краснодонвугілля за залізничною накладною № 51406262 зі станції Краснодон Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці у вагоні № 59953950 було відправлено вантаж - концентрат вугольний (а.с.8). Відповідно до накладної погрузка шапкою (а.с.8).

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За правилами ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

При прибутті вагону № 59953950 на станцію Синельникове - 1 Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу, вказані відправником у залізничній накладній № 51406262 не відповідає масі вантажу, встановленій на станції Краснодон Донецької залізниці, а саме: маса вантажу вагону № 59953950 складає 64130 кг , тоді як маса нетто при перевірці складає - 70000 кг, таким чином різниця склала 5870 кг. За фактом даного порушення станцією Синельникове - 1 Придніпровської залізниці 10.10.2016 було складено комерційний акт РА 014687/130/1077 (а.с.9).

В розділі Є комерційного акта міститься відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції, в якому, зокрема зазначено, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено (а.с. 9 - зворот).

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Переважування вантажу у вагоні № 59953950 проводилось на вагонних вагах ст. Синельникове - 1 Придніпровської залізниці, повірених 25.11.2016 (а.с.12-13).

Вказані обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником - Приватним акціонерним товариством Краснодонвугілля у відповідних графах накладної № 51406262.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 (далі за текстом Правила № 861/5082), визначається відправником.

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Провізна плата вантажу визначається на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 та за залізничною накладною № 51406262 її розмір складає 8495 грн.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503, а саме: у графі Правильність внесених відомостей підтверджую відправник 02.10.2016 поставив електронний цифровий підпис (а.с.8).

У зв'язку з наведеним порушенням позивач нарахував штрафну санкцію, встановлену чинним законодавством, яка складає 42475 грн. (8495 грн. х 5 = 42475 грн.).

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та неспростовними відповідачем.

У відзиві на позовну заяву Приватне акціонерне товариство Краснодонвугілля просить зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій у п'ять разів, посилаючись, зокрема на те, що відповідач не заперечує факт невідповідності маси вантажу зазначеної в накладній масі, встановленого при переважуванні, проте просив суд звернути увагу на ті обставини, що відповідач знаходиться у скрутному матеріальному і організаційному становищі, підприємство знаходиться на території зони проведення антитерористичної операції, через що неодноразово зупинялася виробнича діяльність, його працівники працюють у режимі неповного робочого часу, та на сьогоднішній день повністю припинено відвантаження продукції. Крім того, на підтвердження своїх заперечень відповідач надав сертифікат про настання обставин непереборної сили № 2758/05-4 від 01.09.2014.

Відповідно до ст.ст.230, 233 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивач не зазнав збитків від неправильного зазначення маси вантажу (яка є фактично меншою, ніж вказано в накладній).

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення, при цьому, розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи та внутрішнього переконання суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.

Викладене щодо можливості зменшення судом на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту залізниць України, відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, наведеній у постановах від 06.03.2008 по справі №13/544, від 31.07.2008 по справі № 17/23, від 13.03.2008 по справі № 1/594, тощо.

За таких обставин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, його майновий стан, відсутність завдання зазначеним правопорушенням позивачу будь-яких збитків або настання негативних наслідків, суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, до суми 25485 грн.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір штрафу, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково у розмірі 25485 грн., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Така ж правова позиція про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення решти штрафних санкцій у зв'язку зі зменшенням розміру заявлених до стягнення санкцій наведена у п. 9.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 Про судове рішення .

Судові витрати у розмірі 1600 грн. 00 коп. покладаються на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 551, 908, 909 Цивільного кодексу України; ст.ст. 230, 233 Господарського кодексу України; ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37,122, 129 Статуту залізниць України; ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Краснодонвугілля (ЄДРПОУ 32363486) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональна філія Придніпровська залізниця (код ЄДРПОУ 40081237; р/р 2600757872107 АБ Експрес-Банк , МФО 322959) Публічного акціонерного товариства Українська залізниця штраф у сумі 25485 грн. (двадцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень), витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.05.2017.

Суддя О.В. Тацій