Рішення

від 03.05.2017 по справі 918/87/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 травня 2017 р. Справа № 918/87/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вінар плюс"

третя особа на стороні на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів"

третя особа на стороні на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Промислово - інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ - ЕКСПОРТ"

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Андрійчук О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 30.11.2016 року

від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 25.02.2017 року

від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_4, дов. від 04.01.2017 року

від арбітражного керуючого: ОСОБА_5, дов. від 29.06.2016 року

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" про усунення перешкод у користуванні майном.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

Позивач є власником об'єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: вул. Б. Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область.

24.09.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з охорони, який неодноразово продовжувався та який, за твердженням позивача, був розірваний в односторонньому порядку з ініціативи останнього.

Однак відповідач перешкоджає позивачеві у доступі до належних позивачеві об'єктів нерухомого майна, що зафіксовано актами про недопуск, у зв'язку з чим останній просить суд усунути перешкоди у користуванні його майном.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 391 ЦК України.

Ухвалою від 02.02.2017 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 20.02.2017 року.

Ухвалою суду від 20.02.2017 року розгляд справи відкладено на 06.03.2017 року.

03.03.2017 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо обраного способу захисту порушеного права.

Ухвалою суду від 06.03.2017 року розгляд справи відкладено на 20.03.2017 року, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів".

20.03.2017 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

20.03.2017 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивач намагався зайти до належних йому об'єктів нерухомого майна через прохідну, яка належить на праві власності третій особі - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", майно якої охороняється відповідачем на підставі договору про надання послуг з охорони. Будь-яких погоджень на прохід через вказану прохідну третя особа відповідачу не надавала. Крім того, як зазначає відповідач, позивач жодних доказів на підтвердження факту перебування працівників відповідача на території позивача не надав, а відтак його вимоги є безпідставними.

Ухвалою суду від 20.03.2017 року розгляд справи відкладено на 03.04.2017 року.

03.04.2017 року через службу діловодства господарського суду від арбітражного керуючого ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що повідомленням від 10.03.2017 року ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" повідомило відповідача про розірвання договору про надання послуг з охорони, укладеного з третьою особою, на яке відповідач жодним чином не відреагував, а здійснює перешкоди у діяльності арбітражного керуючого та уповноважених ним осіб шляхом їх недопуску на територію ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", тобто вчиняє незаконні дії, аналогічні за своїм змістом діям, наведеним позивачем.

03.04.2017 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, згідно з якими позивач неодноразово звертався до ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" з вимогами про забезпечення доступу до належного йому майна, однак жодних відповідей від третьої особи не отримав.

Ухвалою суду від 03.04.2017 року продовжено строк розгляду господарського спору на 15 днів, у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ТОВ "Промислово - інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ - ЕКСПОРТ", розгляд справи відкладено на 18.04.2017 року.

14.04.2017 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, згідно з якими останній зазначає, що прохідна № 1, інвентарний номер 10074, належить на праві власності третій особі - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", що стверджується рішеннями у справах № 5019/1981/12, № 918/38/15, та передана третьою особою відповідачу під охорону за договором про надання послуг з охорони.

Ухвалою суду від 18.04.2017 року розгляд справи відкладено на 03.05.2017 року.

03.05.2017 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких позивач надає додаткові докази недопуску відповідачем його представників до належних позивачу об'єктів нерухомого майна, а також просить суд винести окрему ухвалу.

03.05.2017 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання у порядку ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.

03.05.2017 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній зазначає про припинення з 28.02.2017 року договірних стосунків з охорони майна з третьою особою - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" та укладення договору про надання послуг з охорони з Fregton Participation Limitеd у зв'язку з укладенням між ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" та Fregton Participation Limitеd договору зберігання з правом користування.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачу на праві власності належать об'єкти нерухомого майна, а саме: їдальня, комплекс дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки, будівля управління, що знаходяться за адресою: вул. Б. Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 78599942 від 23.01.2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників судового процесу, йдеться про неможливість представників позивача, у тому числі розпорядника майна, потрапити до об'єктів нерухомого майна, належних йому на праві власності, що знаходяться за адресою: вул. Б. Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область.

У підтвердження неможливості доступу до належних позивачу об'єктів нерухомого майна, останнім складено акти про недопуск від 06.12.2016 року, від 22.12.2016 року, від 10.01.2017 року, від 28.04.2017 року.

Крім того, представниками позивача викликалася поліція, у зв'язку з чим 10.01.2017 року останньою відібрано пояснення у представника позивача та складено висновок.

Судом за наявними матеріалами справи встановлено таке.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.03.2015 року, серед іншого, порушено провадження у справі № 918/111/15 про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_7

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.03.2015 року у справі № 918/111/15 відсторонено від повноважень керівника ПАТ "Завод "Технопривод" ОСОБА_8 та покладено виконання обов'язків керівника ПАТ "Завод "Технопривод" на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_7

24.09.2015 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір про надання послуг з охорони, за п.п. 1.1., 1.2. якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався за плату надати послуги з охорони території замовника по вул. Б. Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, а також об'єктів та іншого майна, що належить замовнику, згідно з переліком, що передається під охорону.

Права та обов'язки сторін за цим договором визначені у розділі 3.

За п. 7.2. договору строк дії цього договору - по 31.12.2015 року.

Додатковими угодами від 31.12.2015 року, 31.03.2016 року, 30.06.2016 року, 30.09.2016 року строк дії договору неодноразово продовжувався, за останньою з них - до 31.12.2017 року.

Крім того, додатковою угодою від 30.09.2016 року сторони погодили виключити п. 7.3. договору.

Вказаний договір є чинним, доказів визнання його недійсним у судовому порядку чи розірвання у порядку, визначеному чинним законодавством та умовами договору, суду не надано.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 22.03.2016 року у справі № 918/111/15, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року, затверджено звіти розпорядника майна ОСОБА_7 про проведену роботу, про оплату послуг та відшкодування витрат, припинено процедуру розпорядження майном ПАТ "Завод "Технопривод", припинено повноваження розпорядника майна ПАТ "Завод "Технопривод" та повноваження керівника боржника арбітражного керуючого ОСОБА_7, визнано банкрутом ПАТ "Завод "Технопривод", відкрито ліквідаційну процедуру боржника; ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7, інше.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року та постанову Господарського суду Рівненської області від 22.03.2016 року у справі скасовано, справу № 918/111/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

17.11.2016 року протоколом № 1-16 засідання Наглядової ради позивача призначено директором ПАТ "Завод "Технопривод" ОСОБА_9, про що до ЄДРЮОФОПГФ внесено відповідний запис.

Згідно з ч. 12 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У разі виявлення зазначених обставин за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов'язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.

29.11.2016 року та 22.12.2016 року позивач листами повідомив відповідача про розірвання укладеного договору про надання послуг з охорони від 24.09.2015 року на підставі п. 7.3. вказаного договору (який, як зазначалося, виключений з 30.09.2016 року, тобто до направлення відповідних повідомлень).

Разом з тим, вказаний пункт договору, як і договір в цілому, не містить підстав та порядку реалізації прав замовника на розірвання договору в односторонньому порядку. Крім того, як зазначалося, п. 7.3. договору, на який посилається позивач як на підставу розірвання договору в односторонньому порядку, додатковою угодою від 30.09.2016 року виключений з умов договору.

Суду сторонами не надано інших належних та допустимих доказів у підтвердження припинення зобов'язань з охорони майна, що існували між позивачем та відповідачем.

Отже, посилання позивача на одностороннє розірвання договору як одну з підстав заявлених позовних вимог визнається судом безпідставним та необґрунтованим.

У той же час позивач неодноразово надавав додаткові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що нерухомість позивача знаходиться на території, яка огороджена парканом та на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, належні іншим особам, у тому числі третім особам у цій справі, що стверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 83870927 від 30.03.2017 року (параметри запиту - адреса: вул. Б. Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область).

Прохід на територію забезпечується через прохідну по вул. Б. Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область. За вказаною адресою зареєстрована лише одна прохідна, що належить на праві власності третій особі - ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Промтех-Експорт", дата державної реєстрації - 14.12.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, між відповідачем (виконавець) та третьою особою - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" (замовник) укладено договір про надання послуг з охорони від 24.09.2015 року, строк дії якого додатковими угодами неодноразово продовжувався, зокрема за додатковою угодою від 01.10.2016 року - до 31.01.2017 року.

01.02.2017 року між відповідачем (виконавець) та третьою особою - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" (замовник) укладено договір про надання послуг з охорони зі строком дії до 31.12.2017 року.

Додатковою угодою до вказаного договору від 28.02.2017 року сторони дійшли згоди достроково розірвати договір про надання послуг з охорони.

01.03.2017 року між відповідачем (виконавець) та Fregton Participation Limitеd (замовник) укладено договір про надання послуг з охорони об'єктів нерухомості та іншого майна, що замовником зберігається згідно з договором зберігання з правом користування від 01.03.2017 року, укладеним з третьою особою - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів".

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що жодних правовідносин з позивачем станом на 02.02.2017 року щодо охорони його майна не має, однак здійснює охорону майна третьої особи - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" (а з 01.03.2017 року - Fregton Participation Limitеd, якому таке майно передане на зберігання ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів"). Зазначає, що керівник позивача намагався зайти на прохідну № 1, яка охороняється працівниками відповідача згідно з договором, без будь-яких погоджень з ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів".

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідач одночасно забезпечує охорону території та майна як позивача, так і третьої особи - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", при цьому його твердження про відсутність договірних стосунків з позивачем спростовується матеріалами справи, зокрема додатковою угодою від 30.09.2016 року до договору про надання послуг з охорони від 24.09.2015 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листами від 20.01.2017 року та від 02.02.2017 року звертався до третьої особи - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" з вимогою забезпечити цілодобовий безперешкодний доступ директора та інших осіб до належних йому об'єктів нерухомого майна, однак жодної відповіді на них не отримав.

Крім того, керуючим санацією третьої особи - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" ОСОБА_6, який призначений постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року, надано дозвіл на доступ уповноважених представників позивача до об'єктів нерухомості, належних йому на праві власності, а також прохідної, що стверджується листом від 14.04.2017 року.

Однак відповідач доступу уповноважених осіб позивача до належного йому на праві власності майна не забезпечив, у зв'язку з чим позивачем викликалася поліція та складено акт про недопуск від 28.04.2017 року.

Відповідач у своєму відзиві підтвердив факт недопуску представників позивача через прохідну № 1 до належних йому на праві власності об'єктів нерухомості.

Судом також встановлено, що згідно з переліком майна, що передавалося під охорону за договорами про надання послуг з охорони від 24.09.2015 року та від 01.02.2017 року, укладеними між відповідачем та третьою особою - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", а також за договором про надання послуг з охорони від 01.03.2017 року, укладеним з Fregton Participation Limitеd, є прохідна № 1.

У свою чергу, за Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 84100574 від 03.04.2017 року (параметри запиту - код ЄДРПОУ ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів") встановлено, що третій особі - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" жодна прохідна на праві власності не належить.

За приписами ст. 8 Закону України "Про охорону діяльність" суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства. У договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов'язань. Замовник послуг з охорони майна зобов'язаний надати суб'єкту охоронної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони.

Відповідач у своїх поясненнях зазначає, що є дві прохідні: № 34 та № 53 за експлікацією приміщень і споруд на ситуативному плані м. Рівного.

При цьому за третьою особою - ТОВ "Промислово - Інвестиційна Компанія "Промтех - Експорт", за твердженням позивача, зареєстрована на праві власності прохідна № 53, тоді як прохідна № 34, через яку і забезпечується прохід на територію, де знаходяться об'єкти нерухомого майна, належні на праві власності позивачу, належить третій особі - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", що стверджується наказами Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 714 та № 716 від 16.05.1994 року, Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства "Рівненський завод тракторних агрегатів" від 04.04.1995 року, відомістю відновної вартості основних засобів (прохідна № 1 - інвентарний номер 10074, балансова вартість 29 250, приміщення прохідної - інвентарний номер 10028, балансова вартість 868 833).

Разом з тим жодних належних та допустимих доказів у підтвердження викладених обставин відповідачем суду не надано.

Судом із ситуативного плану та пояснень представників учасників судового процесу встановлено, що прохідна № 53 забезпечує доступ до очисних споруд третьої особи - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" та жодного відношення до пропуску на територію, де знаходяться, у тому числі об'єкти нерухомого майна, належні позивачу, не має.

Як встановлено судом із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 5019/1981/12 визнано недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ «Рівне-пром-ТДК» від 21.02.2011 року, оформлені протоколом № 2, в частині щодо збільшення статутного капіталу ТОВ «Рівне-пром-ТДК» та передачі ДП «Рівне-ТДК» ВАТ «РЗТА» майна до статутного капіталу ТОВ «Рівне-пром-ТДК» ; визнано недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ «Рівне-пром-ТДК» від 25.02.2011 року, оформлені протоколом № 3, в частині збільшення статутного капіталу ТОВ «Рівне-пром-ТДК» та передачі ДП «Рівне-ТДК» ВАТ «РЗТА» майна до статутного капіталу ТОВ «Рівне-пром-ТДК» ; визнано недійсним п. 4.1. Статуту ТОВ «Рівне-пром-ТДК» , зареєстрованого 24.02.2011 року державним реєстратором Здолбунівської районної державної адміністрації, а саме: «внесок Дочірнього підприємства «Рівне-ТДК» Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів» нерухомого майна: інвентарний номер 110022 Станція освітлення вартістю 150 000,00 грн, станція водообробного циклу вартістю 150 000,00 грн, станція очистки промстоків вартістю 1 100 000,00 грн, за адресою: вул. Барона Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненського району Рівненської області» ; визнано недійсними зміни та доповнення до Статуту ТОВ «Рівне-пром-ТДК» , зареєстровані 28.02.2011 року державним реєстратором Здолбунівського районної державної адміністрації, а також на рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/38/15, яким витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ "Промислово - Інвестиційна Компанія "Промтех - Експорт" майно ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", а саме станцію освітлення, вартістю 150 000,00 грн (реєстраційний номер 105339056246), станцію водооборотного циклу, вартістю 150 000,00 грн (реєстраційний номер 105388356246), станцію очистки промстоків, вартістю 1 100 000,00 грн (реєстраційний номер 138165256246), прохідну, вартістю 35 000,00 грн (реєстраційний номер 101457856246) що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, 4а; визнано за ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" право власності на станцію освітлення, вартістю 150 000,00 грн (реєстраційний номер 105339056246), станцію водооборотного циклу, вартістю 150 000,00. грн (реєстраційний номер 105388356246), станцію очистки промстоків, вартістю 1 100 000,00 грн (реєстраційний номер 138165256246), прохідну, вартістю 35 000,00 грн (реєстраційний номер 101457856246) що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, 4а.

У силу вимог ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частинами 1, 2 ст. 3, п. 1 ч. ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" унормовано, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягає право власності. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону.

Як зазначалося, жодна прохідна на праві власності за третьою особою - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", охорону майна якої забезпечує відповідач, не зареєстрована, прохідна (літ. Б-1) станом на дату розгляду вказаної справи зареєстрована за ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Промтех-Експорт".

У листі від 31.03.2017 року ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Промтех-Експорт" зазначило, що в останнього будь-які договірні стосунки з відповідачем, у тому числі щодо охорони його майна, відсутні. У 2015 році прохідна № 1 незаконно захоплена працівниками відповідача, з приводу чого ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Промтех-Експорт" неодноразово зверталося до правоохоронних органів. Станом на цей час прохідна № 1 продовжує незаконно утримуватися працівниками відповідача. Крім того, третя особа підтвердила, що прохід до об'єктів нерухомого майна позивача можливий лише через прохідну № 1, належну на праві власності ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Промтех-Експорт".

Також керуючим санацією ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", призначеного постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року, у відзиві повідомлено, що останній проінформував відповідача про розірвання договору охорони майна в односторонньому порядку, на яке відповідач жодним чином не відреагував та продовжує займати належні ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" об'єкти нерухомого та рухомого майна, перешкоджає діяльності керуючого санацією та уповноважених ним осіб шляхом недопуску на територію підприємства-боржника.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про охоронну діяльність", охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охоронну діяльність" унормовано, що під час організації та здійснення охоронної діяльності забороняється створювати перешкоди чи заважати діяльності представників правоохоронних та інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також громадянам у здійсненні ними повноважень, наданих їм законами та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, судом встановлено, що відповідач своїми діями перешкоджає не тільки позивачеві у реалізації його прав власника, розпоряднику майна позивача, який також позбавлений можливості здійснювати свої повноваження, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а й іншим особам - керуючому санацією ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів".

Частинами 1-4, 6 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.ч. 2-5 цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При цьому використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Так, у ст. 13 Конституції України закріплено, що власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні положення містяться й у ст. 319 ЦК України.

Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов'язки. Це конституційне положення пов'язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об'єктами власності. Власність зобов'язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків. Особи користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення і не призвели до позбавлення володіння майном, а також вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але, здійснюючи свої права, власник зобов'язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об'єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Статтею 391 ЦК України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тобто право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Відповідно до цієї статті, власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Однією з особливостей цього позову, як правило, є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Судом встановлено, що позивач є власником об'єктів нерухомого майна, право користування та розпорядження якими порушуються відповідачем шляхом недопуску позивача через прохідну, як єдиного пункту пропуску на територію, де знаходяться об'єкти власності останнього.

Передбачений ст. 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном - підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем (постанова Верховного Суду України від 27.052015 року у справі № 6-92цс15).

Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Як встановлено за матеріалами справи, порушення права власності позивача щодо користування та розпорядження належною йому нерухомістю відбувається не безпосередньо через таку нерухомість, а через інший об'єкт нерухомого майна - прохідну, щодо якої у відповідача з позивачем договірних відносин не існує.

Відповідно до положень норм ст.ст. 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Зважаючи на викладене, позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів заявлені позовні вимоги, а відповідач, в свою чергу, не надав доказів в їх спростування, відтак останні підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вінар Плюс" (вул. Гарнізонна, 4/1А, кв. 6, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 39052763) усунути перешкоди у користуванні Публічним акціонерним товариством "Завод "Технопривод" (вул. Привокзальна, 2, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, 35331, код ЄДРПОУ 32200047) об'єктами нерухомого майна, розташованими за адресою: вул. Б. Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область: їдальня (літ. Г-2), реєстраційний номер 19987956246; комплекс дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ А-ІІ), реєстраційний номер 20003256246; будівля управління (літ. В-3), реєстраційний номер 19987956246, шляхом не чинення перешкод у доступі до вказаних об'єктів нерухомого майна будь-якими уповноваженими особами Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (вул. Привокзальна, 2, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, 35331, код ЄДРПОУ 32200047).

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вінар Плюс" (вул. Гарнізонна, 4/1А, кв. 6, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 39052763) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (вул. Привокзальна, 2, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, 35331, код ЄДРПОУ 32200047) 800,00 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 03.05.2017 року.

Суддя Андрійчук О.В.