Рішення

від 04.05.2017 по справі 923/252/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2017 року Справа № 923/252/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Фенікс-Херсон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продексім"

про стягнення 29933,48 грн,

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1 (представника за дорученням),

відповідача - не з'явився,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 28392,86 грн, з яких: 11535,19 грн пені, 7866,40 грн штрафу, 7525,07 грн інфляційних та 1466,20 грн річних. Заявою від 10.04.2017 позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та просив стягнути 29933,48 грн, з яких: 11535,19 грн пені, 7866,40 грн штрафу, 9065,69 грн інфляційних та 1466,20 грн річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг охорони за договором № 14, укладеним між сторонами 02.11.2015.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтвердив заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити.

Натомість, відповідач відзиву на позов не надав та в судове засідання свого представника не направив, заявивши лише клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому розгляді. Це клопотання судом відхилене через недоведеність належними доказами та повторною неявкою.

Безпосередньо розгляд справи відбувся в судових засіданнях 18 квітня та 4 травня 2017 року.

Крім викладеного судом встановлено, що 22.11.2016 Господарським судом Херсонської області у справі № 923/1055/16 за первісним позовом Приватного підприємства "Фенікс-Херсон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Продексім" про стягнення заборгованості в розмірі 78664 грн та за зустрічним позовом про стягнення 377938,85 грн збитків прийняте рішення, яким позовні вимоги за первісним позовом були задоволені та стягнуто з ТОВ "Торговий дім" "Продексім" на користь ПП "Фенікс-Херсон" 78664 грн основної заборгованості та 1378 грн компенсації по сплаті судового збору, а в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Цим рішенням, за участі тих же учасників, судом встановлені обставини, які у відповідності до приписів частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують повторного доказування.

Так, за названим рішенням, яке набрало законної сили після апеляційного перегляду (постанова Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2017), позивач, виступаючи в якості Охорони, прийняв на себе зобов'язання по наданню послуг з охорони майна відповідача, як Замовника послуг, а саме 2-х кругових стаціонарних зрошувальних машин та 47 дощувальних машин, які знаходилися на території Каховського району Херсонської області.

На виконання умов договору між сторонами 02.11.2015 складено акт приймання-передачі під охорону, за яким позивач прийняв під охорону обумовлене майно, та в подальшому здійснював відповідну охорону, підтвердженням чому є складені між сторонами акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000154 за листопад 2015 року, № ОУ-0000156 за грудень 2015 року, № ОУ-0000054 за березень 2016 року, № ОУ-0000080 за квітень 2016 року, а також виписки по рахунку № 26004000030604 в АК "Південний" про сплату Замовником вартості наданих послуг. При цьому, акти виконаних робіт за період з 16.07.2016 по 12.08.2016 (дату зняття охорони) між сторонами не складалися.

05.08.2016 позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 20 про розірвання договору у зв'язку з його неналежним виконанням відповідачем, що в подальшому стало підставою для розірвання договору № 14, а тому 12.08.2016 між сторонами складено акт про зняття об'єктів охорони. Судом констатовано припинення договірних зобов'язань щодо охорони за вказаним договором починаючи з 12.08.2016.

Згідно до рішення суду відповідачем не була сплачена вартість наданих послуг за період з 16.07.2016 по 12.08.2016 на суму 78664 грн, у зв'язку з чим ним не виконані умови як договору, так і правових положень законодавства, щодо своєчасності оплати вартості отриманих послуг.

Разом з тим, як зазначає позивач, відповідачем заборгованість була погашена лише 23.03.2017 у повному розмірі.

Таким чином, відповідачем за договором про надання послуг охорони не було своєчасно сплачено 78664 грн, з яких 46000 грн - у період з 02.08.2016 - 23.03.2017; 32664 грн - у період з 01.08.20106 по 23.03.2017.

Поряд з цим, суд зазначає, що істотними умовами договору, які впливають на предмет позову, і які судом приймаються до уваги, як необхідні для розгляду справи, наступні:

- Замовник зобов'язався своєчасно здійснювати розрахунки з Охороною за надані послуги (пункт 2.2.2.);

- оплата за виконання договірних обов'язків є договірною, її розрахунок визначається в додатку № 1 до договору (пункт 4.1.);

- оплата послуг здійснюється згідно рахунків, наданих Охороною, шляхом перерахування коштів в наступному порядку: за період з 1 по 15 числа місяця - 16 числа поточного місяця, за період з 16 по 30 (31) числа місяця - до 2 числа наступного місяця (пункт 4.2.);

- облік наданих послуг відображається в актах виконаних робіт (пункт 4.4.);

- договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до його розірвання в порядку, передбаченому пунктом 5.2. договору (пункт 5.1.);

- у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за послуги Охорони, Замовнику нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що діє в період, коли нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу (пункт 3.2.1);

- у випадку прострочення платежу більш ніж на 10 календарних днів, Замовник також сплачує Виконавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 3.2.2.).

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір про надання послуг, згідно до приписів статті 901 Цивільного кодексу України за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Водночас у відповідності до статті 903 того ж Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором;

В даному випадку відповідачем не виконані умови договору щодо своєчасності оплати вартості отриманих послуг, що є порушенням взятих ним на себе зобов'язань та положень частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, згідно до яких одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Через несвоєчасне виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг позивачем на підставі статті 625 ЦК України нараховані 1466,20 грн річних за період з 02.08.2016 по 22.03.2017 та 9065,69 грн інфляційних за період з 02.08.2016 по 22.03.2017 відповідно до розрахунків, наявних в матеріалах справи. Зокрема, річні: на суму 880,93 грн обраховані за період з 02.08.2016 по 22.03.2017 від суми заборгованості 46000 грн; на суму 585,27 грн - за період з 17.08.2016 по 22.03.2017 від суми заборгованості 32664 грн; інфляційні: на суму 5244 грн обраховані за період з 02.08.2016 по 22.03.2017 від суми заборгованості 46000 грн; на суму 3821,69 грн - за період з 17.08.2016 по 22.03.2017 від суми заборгованості 32664 грн.

У відповідності до названої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Положення статті 625, як відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, підлягають застосування поза межами договірних відносин, не потребують додаткового договірного врегулювання, оскільки інфляційні нарахування, не являючись штрафною санкцією, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення їх сплати, а річні - також, не являючись штрафною санкцією, виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічне сприйняття правових приписів статті 625 ЦК України надане в пунктах 3.1. та 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Перевіривши розрахунки річних та інфляційних, суд зазначає про їх правомірність.

Позивачем також нараховані 11535,19 грн пені, з яких: 1758,08 грн за період з 02.08.2016 по 15.09.2016 від суми боргу 46000 грн; 1587,95 грн за період з 16.09.2016 по 27.10.2016 від суми боргу 46000 грн; 3422,90 грн за період з 28.10.2016 по 01.02.2017 від суми боргу 46000 грн; 832,26 за період з 17.08.2016 по 15.09.2016 від суми боргу 32664 грн; 1127,58 грн за період з 16.09.2016 по 27.10.2016 від суми боргу 32664 грн; 2806,42 грн за період з 28.10.2016 по 16.02.2017 від суми боргу 32664 грн; а також 7866,40 грн штрафу, а саме: 4600 грн від суми заборгованості 46000 грн; 3266,40 грн від заборгованості 32664 грн.

Вирішуючи спір в цій частині позовних вимог, суд зазначає, що за статтею 230 Господарського кодексу України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а за частиною 3 цієї ж статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 того ж Кодексу визначено що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В даному випадку згідно до пунктів 3.2.1. та 3.2.2. договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за надані послуги відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що діє в період, коли нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу, а у випадку прострочення платежу більш ніж на 10 календарних днів - зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунки штрафу та пені, в тому числі дотримання позивачем шестимісячного строку для нарахування пені, встановленого приписами частини 6 статті 232 ГК України, за якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, суд зазначає про їх правомірність.

З урахуванням викладеного та за результатами оцінки доказів, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у відповідності до приписів статті 49 ГПК України суд зазначає, що оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1600 грн, покладається на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Продексім" (адреса: 73000 м. Херсон, вул. Полякова Георгія / вул. Михайловича, буд. 21/41; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33172676) на користь Приватного підприємства "Фенікс-Херсон" (адреса: 73000 м. Херсон, провулок Козацький, буд. 10; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33172660) - 11535,19 грн пені, 7866,40 грн штрафу, 9065,69 грн інфляційних, 1466,20 грн річних та 1600 грн компенсації по сплаті судового збору.

Повне рішення підписане - 04.05.2017

Суддя М.К. Закурін