Постанова

від 27.04.2017 по справі 904/266/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2017 року Справа № 904/266/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Чус О.В., Науменка І.М.,

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.,

за участю сторін:

від позивача: Крикун П.А., представник, довіреність №б/н від 01.12.2016 р.,

від відповідача: Прокопенко Г.І., представник, довіреність №403 від 26.12.2016 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Зеленодольської філії на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Енерго", м.Кривий Ріг

до приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Зеленодольської філії, м.Зеленодольськ, Апостолівський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 183 601,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 р. у даній справі (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 182 964,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 744,46 грн.; в решті позову відмовлено.

Не погодившись зі згаданим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та залишити позов без розгляду.

Скаржник вважає, що розглядаючи спір за місцезнаходженням відособленого підрозділу Зеленодольської філії, господарським судом не було враховано приписи ст.ст.15,17 ГПК України та не перевірено ту обставину, чи є Зеленодольська філія уповноваженим відособленим підрозділом та чи виник даний спір саме з питань діяльності відокремленого підрозділу.

Крім цього, суд прийняв акти надання послуг, як належні докази, хоча договором не передбачено складання таких актів, а тому вони не можуть бути доказами для суду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін, оскільки спір у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором випливає саме з діяльності Зеленодольської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

30.06.2014 р. між приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Зеленодольської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Енерго" (виконавець) укладено договір № 56 на обслуговування комп'ютерної системи "Енергія-Фінанси", за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з обслуговування комп'ютерної системи "Енергія-Фінанси", яка застосовується замовником (п.1.1. договору).

За даним договором обслуговуються 28 робочих місць замовника (пункт 1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, виконавець бере на себе зобов'язання надавати наступні послуги з обслуговування комп'ютерної системи "Енергія-Фінанси": 1)усунення помилок в роботі системи, пов'язаних з некоректною роботою технічних засобів замовника (вихід з ладу окремих частин комп'ютера, раптове відключення електричного струму, втручання сторонніх програм, примусове вимкнення комп'ютера до виходу із програми і т.п.); 2)відновлення в разі можливості пошкодженої інформації; 3)усунення помилок в роботі системи, пов'язаних з некоректно введеною інформацією замовником; 4)резервне копіювання баз даних; 5)перевстановлення та відновлення даних програми у разі заміни технічних засобів замовника; 6)надання консультацій з питань роботи у програмі "Енергія-Фінанси"; 7)діагностика помилок програми і їх усунення; 8)консультації бухгалтерів і інших користувачів з оптимального ведення обліку у програмі "Енергія-Фінанси"; 9)вирішення питань, пов'язаних з некомфортною роботою у програмі "Енергія-Фінанси"; 10)управління правами доступу користувачів.

Вартість робіт з обслуговування одного робочого місця замовника складає 840,00 грн. з ПДВ на місяць, загальна сума за місяць складає 23 520,00 грн. з ПДВ (п. 4.1 договору).

За п. 4.2 договору сторони погодили перерахування замовником на користь виконавця абонентської плати до 10-го числа поточного місяця на підставі рахунків, що виставляються виконавцем.

Згідно з п. 8.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 09.12.2015 р.) цей договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2016 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Сторонами також укладено додаткові угоди №1 від 30.12.2014 р., №2 до 09.12.2015 р. до договору №56 від 30.06.2014 р. на обслуговування комп'ютерної системи "Енергія-Фінанси".

На виконання умов договору, в період квітня - листопада 2016 р. позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 188 160,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг №18 від 29.04.2016 р. на суму 23 520,00грн., №23 від 31.05.2016 р. на суму 23 520,00 грн., №28 від 30.06.2016 р. на суму 23 520,00 грн., №33 від 29.07.2016 р. на суму 23 520,00 грн., №38 від 31.08.2016 р. на суму 23 520,00 грн., №44 від 30.09.2016 р. на суму 23 520,00 грн., №49 від 31.10.2016 р. на суму 23 520,00 грн., №54 від 30.11.2016 р.

В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг виконав частково, у зв'язку з чим, за розрахунками позивача, виникла заборгованість в розмірі 183 601,00 грн., що і стало причиною спору у даній справі.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів враховує наступне.

Договором, згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно, згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем надано докази часткової сплати заборгованості у розмірі 637,00 грн., що підтверджується виписками по банківському рахунку та копіями платіжних доручень.

Зазначена сума заборгованості сплачена відповідачем до звернення позивача до суду з даним позовом, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи викладене, встановивши наявність заборгованості за спірним договором, строк оплати якої настав, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 182 964,00 грн.

Відносно доводів скаржника, що господарським судом не було враховано приписи ст.ст. 15 та 17 ГПК України та не перевірено ту обставину, чи є Зеленодольська філія уповноваженим відособленим підрозділом та чи виник даний спір саме з питань діяльності відокремленого підрозділу, колегія суддів враховує таке.

Згідно ч.ч.2, 4 ст.15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Таким чином, згідно з вимогами зазначеної статті, юридичну особу в господарських відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. Якщо позов до юридичної особи виник із питань діяльності її відокремленого підрозділу, розташованого поза місцезнаходженням юридичної особи, такий позов може бути пред'явлений до господарського суду за місцезнаходженням її відокремленого підрозділу.

Організаційна структура підприємств врегульована статтею 64 ГК України, згідно з положеннями якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів чи функціональних структурних підрозділів апарату управління, функції, права та обов'язки яких визначаються положеннями про них, а також має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Вказана стаття у частинах 3,4 також передбачає, що філії та представництва не є юридичними особами; вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення; керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Тобто, коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Однак саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

За ч.1 ст.17 ГПК України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю.

У п.20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 р. №10 роз'яснено, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 Господарського процесуального кодексу за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

Матеріали справи свідчать про те, що спірний договір укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Енерго" та приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі директора Зеленодольської філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" Чирви В.І., який діє на підставі довіреності №105 від 25.12.2013 р. Рахунки для оплати за виконані за договором роботи виставлялися позивачем до Зеленодольської філії, акти виконаних робіт за договором підписані директором Зеленодольської філії, часткова оплата за виконані за договором роботи на рахунок позивача також надходила від Зеленодольської філії.

Таким чином, спір у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за спірним договором випливає саме з діяльності Зеленодольської філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".

Відповідно до пунктів 5.5.1, 5.5.2 Положення про Зеленодольську філію Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", затвердженого наказом Міністерства Інфраструктури України від 29 квітня 2011 р. №96, філія в межах своєї компетенції має право планувати свою діяльність з метою виконання завдань товариства; розглядати і вирішувати всі питання своєї діяльності за винятком тих, які згідно із законодавством, Статутом товариства, іншими внутрішніми документами товариства, віднесені до компетенції органів управління. Філія в межах своєї компетенції має право за дорученням та в межах, визначених товариством, укладати договори і забезпечувати їх виконання; представляти інтереси товариства у відносинах з органами державної влади і місцевого самоврядування, іншими фізичними та юридичними особами (пункти 5.5.3, 5.5.4 Положення про Зеленодольську філію приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту").

Відповідно до пункту 5.5.5 Положення філія в межах своєї компетенції має право від імені та по довіреності товариства підписувати та подавати претензії та позови, представляти інтереси товариства в усіх судах загальної юрисдикції, третейських судах та інших судах, передбачених законодавством України та міжнародними договорами.

З урахуванням наведеного, Зеленодольська філія приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" наділена відповідними повноваженнями щодо представництва в судах юридичної особи. Таким чином, при розгляді даної справи, судом першої інстанції дотримано принцип територіальної підсудності.

Щодо твердження скаржника, що договором не передбачено складання актів виконаних робіт, то суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені акти були складені за волевиявленням обох сторін, підтверджують об'єм і вартість наданих послуг. Крім того, пунктом 4.5 договору передбачено обов'язок замовника перераховувати виконавцю плату за програмування додаткових можливостей системи, якщо будуть відповідні замовлення, на підставі технічних завдань, актів виконаних робіт і рахунків.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Зеленодольської філії залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 р. у справі № 904/266/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.В.Чус

І.М.Науменко