Постанова

від 27.04.2017 по справі 909/696/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2017 р. Справа № 909/696/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Зварич О.В.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" м. Львів б/н від 07.02.2017 р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2017 р.

у справі №909/696/15

за позовом прокурора Тисменицької місцевої прокуратури м.Тисмениця

до відповідачів 1. публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" м. Львів

2. Тисменицької міської ради Івано-Франківської області м. Тисмениця

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.04.2008 р., укладеного між Тисменицькою міською радою Івано-Франківської області в особі міського голови та ВАТ "Концерн Галнафтогаз" про оренду земельної ділянки площею 0,4000 га для будівництва та обслуговування автозаправного комплексу в комплексі із автогазозаправочним пунктом, яка знаходиться в місті Тисмениця Івано-Франківської області по вулиці Шевченка, та зобов'язання повернути в землі запасу територіальної громади Тисменицької міської ради земельної ділянки площею 0,4000 га (кадастровий номер 2625810100:08:020:0057), нормативно грошовою оцінкою 387 190 грн., яка знаходиться в місті Тисмениця Івано-Франківської області по вул. Шевченка

за участю представників сторін від:

позивача: Рогожнікова Н.Б. - згідно посвідчення № 011146 від 24.10.2012 р.;

відповідачів: 1. Гарматюк В.В - згідно довіреності №1 від 03.01.2017 р.; 2. Павлова А.А. - згідно довіреності №03-27/15 від 27.03.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2017 р. (суддя О.В.Малєєва) позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.04.2008 без номера, укладений між Тисменицькою міською радою Івано-Франківської області в особі міського голови та ВАТ Концерн Галнафтогаз про оренду земельної ділянки площею 0,4000 га для будівництва та обслуговування автозаправного комплексу в комплексі із автогазозаправочним пунктом, яка знаходиться в місті Тисмениця Івано-Франківської області по вулиці Шевченка. Зобов'язано ПАТ Концерн Галнафтогаз повернути в землі запасу територіальної громади Тисменицької міської ради земельну ділянку площею 0,4000 га (кадастровий номер 2625810100:08:020:0057), нормативно грошовою оцінкою 387 190 грн., яка знаходиться в місті Тисмениця Івано-Франківської області по вул. Шевченка.

Рішення суду мотивоване тим, що Тисменицькою міською радою рішення від 22.11.2007 р. про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу ВАТ Концерн Галнафтогаз не приймалось. В частині поважності пропуску позовної давності рішення суду обґрунтоване тим, до винесення Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області ухвали від 09.09.2015р. не були відомі наслідки обвинувачення міського голови у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт стверджує, що прокурором пропущено строк позовної давності. Просить застосувати позовну давність і відмовити в позові. Скаржник з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини зазначає, що самі по собі порушення, допущені органами публічної влади, не можуть бути безумовною підставою для визнання їх рішень недійсними, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самої фізичної чи юридичної особи. Однак, немає доказів на підтвердження того, що рішення Тисменицької міської ради від 22.11.2007 р. винесене головою Тисменицької міської ради внаслідок протиправних дій ПАТ Концерн Галнафтогаз , в матеріалах справи відсутній вирок суду щодо ПАТ Концерн Галнафтогаз . Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що товариство звернулося до Тисменицької міської ради про погодження місця розташування та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,4 га для будівництва АЗК; рішенням від 29.12.2006 р. Тисменицька міська рада погодила місце розташування земельної ділянки та на основі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 22.11.2007 р. прийняла рішення про надання в оренду ВАТ Концерн Галнафтогаз терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,4 га. Також скаржник звертає увагу на те, що підприємство належним чином виконує умови договору оренди земельної ділянки та протягом всього часу його дії своєчасно сплачує орендні платежі.

Прокурор відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак, в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, просила рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні прокурором та представниками сторін викладено доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, Тисменицька міська рада відповідно до рішення IV сесії V демократичного скликання від 29.12.2006 р. погодила місце розташування земельної ділянки для ВАТ Концерн Галнафтогаз площею 0,4 га для будівництва АЗК в комплексі з АГЗП європейського типу торгової марки ОККО в м. Тисмениці в районі новозбудованого кільця, на автомобільній дорозі Івано-Франківськ-Тернопіль із земель запасу Тисменицької міської ради; доручила міському голові від імені сесії міської ради заключити договір по розвитку соціальної інфраструктури міста; надала дозвіл ВАТ Концерн Галнафтогаз на проектно-пошукові роботи та складання проекту відведення відповідної земельної ділянки; доручила міському голові на час виготовлення проекту відведення заключити тимчасовий договір оренди земельної ділянки терміном на 6 місяців, починаючи з 10.01.2007 р.

На виконання рішення Тисменицької міської ради від 29.12.2006 р. згідно з актом встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 25.06.2007 р. комісія встановила і закріпила межі земельної ділянки ВАТ Концерн Галнафтогаз для будівництва та обслуговування автозаправочної станції на 250 заправок на добу в м. Тисмениця, загальною площею 0,4 га.

Відповідно до тексту рішення Тисменицької міської ради ХХІІ сесії V скликання від 22.11.2007 р., міська рада, розглянувши заяву ВАТ Концерн Галнафтогаз про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4 га, яка знаходиться по вул.Шевченка в м. Тисмениця для будівництва та обслуговування автозаправочного комплексу в комплексі із автогазозаправочним пунктом, вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки площею 0,4 га; надати ВАТ Концерн Галнафтогаз в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,4 га, яка знаходиться по вул. Шевченка в м. Тисмениця для будівництва та обслуговування автозаправочного комплексу в комплексі із автогазозаправочним пунктом; встановила орендну плату 8% від грошової оцінки землі в м. Тисмениця з врахуванням щорічної індексації грошової оцінки землі; зобов'язала в двомісячний термін сплатити втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь в сумі 36744 грн.; доручила міському голові укласти від імені ради договір оренди на земельну ділянку, а також оформлювати інші, необхідні для вчинення угоди, документи; зобов'язала землевпорядника внести зміни в земельно-облікові документи.

В подальшому як підтверджується матеріалами справи, 21.04.2008 р. між Тисменицькою міською радою Івано-Франківської області в особі міського голови ОСОБА_5, як орендодавцем, та ВАТ Концерн Галнафтогаз , як орендарем, було підписано договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1-2.5, 3.1, 4.1, 6.1, 6.2, 9.4, 14.1 вказаного договору орендодавець передає на підставі рішення XXII сесії V скликання Тисменицької міської ради Івано-Франківської області від 22.11.2007 Про розгляд заяв , а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування автозаправочного комплексу в комплексі із автогазозаправочним пунктом, який знаходиться в місті Тисмениця Івано-Франківської області по вул. Шевченка.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4 га, в тому числі ріллі 0,4 га.

Земельна ділянка вільна від забудови, будь-яке нерухоме майно відсутнє.

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування автозаправочного комплексу в комплексі із автогазозаправочним пунктом. Кадастровий номер земельної ділянки 2625810100:08:020:0057.

Договір укладений строком на 49 років. Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації у відповідному землевпорядному органі.

Відповідно до п. 4.1 орендна плата за користування об'єктом оренди встановлена у розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 11671,20 грн без ПДВ в рік та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами у розмірі 972,60 грн без ПДВ на банківський рахунок у місцевий бюджет.

Земельна ділянка передається в оренду, проте забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки без погодження відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у семиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Орендар зобов'язаний у п'ятиденний термін після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вищевказаний договір підписано від імені орендодавця Тисменицької міської ради Івано-Франківської області міським головою ОСОБА_5 та від імені орендаря ВАТ Концерн Галнафтогаз представником по довіреності Турхан Н. З. та скріплений печатками сторін.

Вказаний договір зареєстрований у Тисменицькому районному відділі Івано-Франківської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.05.2008 за №040831200004.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки орендодавець передав на підставі рішення XXII сесії V скликання Тисменицької міської ради Івано-Франківської області від 22.11.2007 р. Про розгляд заяв , а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування автозаправного комплексу в комплексі із автогазозаправочним пунктом, яка знаходиться в місті Тисмениця Івано-Франківської області по вул. Шевченка (в межах населеного пункту). Загальна площа земельної ділянки становить 0,4 га. В акті вказано, що з моменту підписання сторонами цього акту право користування на об'єкт оренди переходить від орендодавця до орендаря.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Згідно ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. ст. 12, 80, 83, 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Необхідно зазначити, що згідно ч.ч.1, 5, 6 ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4, ст.6 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору) орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 46, ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада проводить свою роботу сесійно і в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Земельна ділянка площею 0,4 га, яка передана в оренду ПАТ Концерн Галнафтогаз відповідно до договору від 21.04.2008 р., знаходиться в межах населеного пункту, м.Тисмениця по вул. Шевченка, що підтверджується викопіюванням з проекту формування території Тисменицької міської ради і міста Тисмениця №152 від 19.06.2015 р.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що така земельна ділянка належить до комунальної власності і для передачі її в оренду необхідне відповідне рішення Тисменицької міської ради, однак таке рішення Тисменицькою міською радою не приймалося.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно листа Тисменицької міської ради №165 від 12.06.2015 р., у міській раді рішення сесії від 22.11.2007 р. про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу ВАТ Концерн Галнафтогаз відсутнє, договір від 21.04.2008 р. про надання в оренду земельної ділянки площею 0,4 га, який укладений між Тисменицькою міською радою та ВАТ Концерн Галнафтогаз , не облікований, акт приймання-передачі земельної ділянки за кадастровим номером 2625810100080200057 відсутній. Протягом 2007-2015 років укладені від імені сесії договори по розвитку інфраструктури міста з вищенаведеним товариством відсутні, кошти до міської ради не надходили.

Крім цього, на запит прокурора про надання ксерокопії рішення з протоколу IV засідання IX сесії V демократичного скликання Тисменицької міської ради від 22.11.2007 щодо задоволення заяви ВАТ Концерн Галнафтогаз про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4 га для будівництва та обслуговування автозаправочного комплексу, архівний відділ Тисменицької районної державної адміністрації, якому передані відповідні документи на зберігання, надав відповідь №118/01-34 від 17.06.2015 р., що не має можливості надати витребувані документи, оскільки в протоколі від 22.11.2007 р. таке рішення не виявлено.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що Тисменицькою міською радою рішення від 22.11.2007 р. про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу ВАТ Концерн Галнафтогаз не приймалось, а відтак, наявність підстав для визнання недійсним договору оренди.

Щодо посилань апелянта на рішення Європейського Суду з прав людини у справі Рисовський проти України від 20.10.2011 р., відповідно до якого, Європейський суд зазначив, що потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

В спірній ситуації йдеться не про виправлення помилки державного органу, а про наслідки кримінально карних протиправних дій посадової особи, які вчинені в інтересах товариства. Якщо у наведеній скаржником справі оскаржувалися рішення та дії державних органів, то у спірних правовідносинах рішення органом місцевого самоврядування взагалі не приймалось і позов подано на захист порушеного права комунальної власності. При цьому, в цій же справі Рисовський проти України від 20.10.2011 р. зазначено, що принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

А тому, судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що не підлягає застосуванню до спірних правовідносин наведена ПАТ Концерн Галнафтогаз практика Європейського Суду з прав людини у вказаному рішенні.

Щодо застосування строків позовної давності, необхідно зазначити таке.

Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Необхідно зазначити, що для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Відповідно, для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. При цьому, допускається презумпція обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, яка в свою чергу повинна довести, з якого моменту їй стало (могло стати) відомо про порушення її права. (Правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 29.10.2014р. у справі №6-152цс14)

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, прокурор після реєстрації оспорюваного договору 08.05.2008 р. мав об'єктивну можливість довідатись про допущені порушення при укладенні оспорюваного договору. Проте існував ряд обставин, які істотно перешкоджали цьому, а саме факт відсутності рішення ради і договору в Тисменицькій міській раді (лист Тисменицької міської ради №165 від 12.06.2015 р., лист архівного відділу Тисменицької районної державної адміністрації №118/01-34 від 17.06.2015 р.); забудова земельної ділянки не здійснювалась (лист Тисменицької міської ради №165 від 12.06.2015 р.)

Таким чином, до винесення Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області ухвали від 09.09.2015 р. не були відомі наслідки обвинувачення міського голови у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України. А отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що вказані обставини є поважними причинами пропуску позовної давності. При цьому слід виходити з того, що прокурор є позивачем у даній справі і застосування позовної давності не пов'язано з обізнаністю з вказаними обставинами Тисменицької міської ради, яка виступає відповідачем у даній справі.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2017 р. у справі

№ 909/696/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

Зварич О.В.