Постанова

від 17.05.2007 по справі 22/423-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/423-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 травня 2007 р.                                                                                   № 22/423-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Першиков Є.В.

суддіДанилова Т.Б., Савенко Г.В.

розглянувши  матеріали касаційної скаргиДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" від імені якої діє відокремлений підрозділ "Львівська дирекція залізничних перевезень"

у справігосподарського суду Дніпропетровської області

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 року

за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" від імені якої діє відокремлений підрозділ "Львівська дирекція залізничних перевезень"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Агротранс"

простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2006 року, державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" від імені якої діє відокремлений підрозділ "Львівська дирекція залізничних перевезень" звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Агротранс" штрафу у сумі 54 550 грн. за неправильне зазначення в накладних № 45203030, № 45203029 одержувача і його адреси.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2006 року (суддя Пуппо Л.Д.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 року (судді Лисенко О.М., Герасименко І.М., Джихур О.В.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, неправильну правову оцінку обставин справи і просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши   суддю   -   доповідача,   пояснення   представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, а це підтверджується наявними у справі матеріалами, 13 серпня 2006 року на станції Павлопілля Придніпровської залізниці за накладними № 45203030, № 45203029 у вагонах 95759940, 95622502 відповідач здійснював відвантаження вантажу.

В накладних відправником зазначена станція і залізниця призначення Стебник Львівської залізниці, одержувач "СФХ "Зализци", 47234, Тернопольская   обл.,   Зборовский район, пгт Зализци, ул. Шевченко, 15", код 7082.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначав, що у перевізних документах відповідачем неправильно зазначений одержувач і його адреса, про що складений акт загальної форми № 216 від 20 червня 2006 року і у відповідності з пунктами 118, 122 Статуту залізниць України був нарахований штраф.

Судами встановлено, що 20 червня 2006 року на станції Стебник Львівської залізниці складений акт загальної форми № 216 такого змісту: "20.08.06. в 12.25 поїздом 5971 прибули вагони 95759940, 95622502 вантаж пшениця, відправник ТОВ "Компанія "Агротранс", одержувач СФХ "Залізци". На станції такого одержувача нема, вагони залишені на місцях загального користування в зв'язку з очікуванням телеграми на розпорядження вантажем зі станції відправлення. Телеграма на станцію відправлення дана 20.08.06. 14.10."

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, а з цим погодився і апеляційний господарський суд, зазначив, що пунктом    122   Статуту   залізниць   України   передбачено,   що   за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф.

В акті загальної форми № 216 йдеться про те, що вказаного в накладних одержувача на станції нема (про неправильне зазначення адреси або коду СФХ "Зализци" в акті не йдеться).

3 зазначеного пункту 122 Статуту залізниць України не вбачається таке правопорушення, як неправильне зазначення одержувача вантажу, не містить вона і відповідальність відправника за те, що вантаж адресовано одержувачу, якого не виявилося на станції призначення.

Чинне транспортне законодавство не передбачає обов'язок вантажоодержувача реєструватись на станції призначення. Правила видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень) передбачають, що про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів.

Порядок і способи повідомлення встановлюється начальником станції, який повинен передбачити використання в першу чергу радіо, телефонного та поштового зв'язку.

Наступна зміна вантажовідправником вантажоодержувача (переадресування) у встановленому порядку не є підставою для стягнення штрафу на підставі пункту 122 Статуту залізниць України.

За таких обставин, суди дійшли правильного і обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведений такий факт, на підставі якого до відповідача можна було би застосувати санкції, передбачені пунктом 122 Статуту залізниць України.

Щодо доводів позивача у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме на те, що постанова прийнята не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу, то вони спростовуються наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду за № 103 від 20.02.2007 року у зв'язку із переведенням судді Лисенко О.М. до іншої судової палати  змінено склад колегії суддів у справі № 22/423-06 призначеної до розгляду у складі - головуючий суддя –Лисенко О.М.., судді Головко О.М., Чохи Л.В. та утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя –Лисенко О.М., судді Джихур О.В., Герасименко І.М.

За таких обставин та враховуючи, що господарськими судами досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування постановлених судами рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.   1115,   1117,   1118,  1119,   11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" від імені якої діє відокремлений підрозділ "Львівська дирекція залізничних перевезень" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 року залишити без змін.

Головуючий          Є. Першиков

Судді          Т. Данилова

Г. Савенко